Постанова № 71083665, 14.12.2017, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3311/17

№/п 2-а/317/113/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Ачкасова О.М.,

при секретарі - Кузіній Л.Х.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Запоріжжя, адміністративну справу за адміністративними позовами Запорізької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання постанови державного виконавця про накладання штрафу протиправною та скасування постанови, про визнання постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулася до суду з адміністративними позовами до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання постанови державного виконавця про накладання штрафу протиправною та скасування постанови, про визнання постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Позивач вважає постанови державного виконавця протиправними, просить скасувати їх, стягнути судові витрати.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2017 року справи об»єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Позивач у судове засідання не з»явився, від його представника надійшла до суду заява, у якій представник підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити та розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з»явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.128 ч.6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь по справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні, оскільки представник позивача подав суду відповідну заяву, відповідач не з»явився, причини неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши всі докази у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 181 ч. 3 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що 09.10.2017 року на адресу Запорізької міської ради надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 04.10.2017 року про накладення штрафу за повторне невиконання Запорізькою міською радою рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2011 року по справі № 2-а-3734/2011.

17.10.2017 року на адресу Запорізької міської ради надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 11.10.2017 року про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до рішення Запорізьку міську раду зобов'язано укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/ вул. Червоногвардійська, площею 0,1366 га, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно схеми та плану розташування земельної ділянки, виготовлених Управлінням державного комітету із земельних ресурсів у місті Запоріжжя Запорізької області, строком на 10 (десять) років.

Проте встановлено, що Запорізька міська рада не виконує зазначене вище рішення суду не зі своєї вини, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.26 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ст.63 ч.ч.1 -3 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись адміністративні стягнення, зокрема штраф.

Адміністративні стягнення застосовуються до винної особи у разі скоєння нею адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено та письмовими матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2017 року та 04.10.2017 року Запорізька міська рада звернулась з листами до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Позивач повідомив, що для прийняття міською радою рішення про передачу земельної ділянки в оренду та в подальшому укладення договору оренди земельної ділянки сам стягувач зобов»язаний надати Запорізькій міській раді проект землеустрою, який буде включати перелік документів (матеріалів) визначених ст.50 Закону України «Про землеустрій».

Ст.59 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ст.26 ч.1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до ст.46 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Згідно ст.123 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування про надання земельних ділянок комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В ст.50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають включати:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Таким чином, законом визначено документи, які дають можливість передати в оренду земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст.124, 134 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України «Про оренду землі» набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Спірна земельна ділянка є вільною від забудов. Отже, надання її в оренду можливе виключно за результатами проведення аукціону.

Одночасно, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.08.2016 року по справі № 2-а/3734/11 роз»яснено, яким саме чином, необхідно виконати постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2011 року відносно зобов'язання Запорізької міської ради укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду / вул. Червоногвардійська, площею 0,1366 га, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно схеми та плану розташування земельної ділянки, виготовлених Управлінням державного комітету із земельних ресурсів у місті Запоріжжя Запорізької області.

Так, згідно зазначених роз»яснень, суд звертає увагу на порядок укладення договору оренди земельної ділянки зі складу земель державної чи комунальної власності та зазначає, що відповідно до ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України «Про оренду землі» відповідний порядок має такі етапи:

1) звернення зацікавленої особи із заявою (клопотанням) пр. надання в оренду земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування;

2) розгляд заяви (клопотання) у порядку, органом місцевого самоврядування;

3) прийняття рішення органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду;

4) підписання договору оренди.

Вбачається, що для прийняття позивачем рішення про передачу земельної ділянки в оренду та в подальшому укладення договору оренди земельної ділянки саме стягувач зобов'язаний надати Запорізькій міській раді проект землеустрою, який би включав перелік документів (матеріалів) визначених ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

Відсутність вказаних документів позбавила міську раду можливості заповнити істотні умови договору оренди та додатків до нього для його подальшого підписання зі своєї сторони, що позбавляє міську раду можливості виконати рішення Запорізького районного суду Запорізької області.

Отже, як вбачається, відсутність дій з боку стягувача стали причиною невиконання позивачем рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2011 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, не перевіряючи виконання рішення суду та поважності причин його не виконання, безпідставно застосував штрафні санкції. За таких обставин притягнення Запорізької міської ради до адміністративної відповідальності є незаконним.

Одночасно судом встановлено, передчасність винесення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постанови від 04.10.2017 року про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання Запорізькою міською радою рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2011 року по справі № 2-а-3734/2011 та постанови від 11.10.2017 року про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.

Згідно ст.75 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, штраф у подвійному розмірі накладається виконавцем у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин.

Судом встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову від 30.06.2017 року про накладення на Запорізьку міську раду штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання позивачем рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2011 року по справі № 2-а-3734/2011.

Запорізькою міською радою подано до Запорізького районного суду Запорізької області адміністративний позов про скасування постанови державного виконавця від 30.06.2017 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується те, що відповідач був повідомлений про оскарження Запорізькою міською радою постанови від 30.06.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Зазначене підтверджують докази направлення копії адміністративного позову на адресу органу ДВС (копія фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист).

На сьогоднішній день судом адміністративний позов Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 30.06.2017 року про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. судом не розглянуто, рішення по вказаному спору судом не постановлено. Розгляд вказаного адміністративного позову (справа № 317/2060/17) призначено Запорізьким районним судом Запорізької області на 26.12.2017 року.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач знав про оскарження Запорізькою міською радою постанови державного виконавця, прийняту ним 04.10.2017, про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. Вказане підтверджують докази направлення копії адміністративного позову на адресу органу ДВС (копія фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист). Однак, не перевіривши виконання стягувачем рішення суду, 11.10.2017 передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд вважає, що до вирішення Запорізьким районним судом Запорізької області спору у справі № 317/2060/17 та набрання рішенням суду законної сили, підстав для винесення державним виконавцем постанови про накладення на Запорізьку міську раду штрафу у розмірі 10 200 грн. та постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні. Отже, вказані постанови державного виконавця є передчасними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до ст.9 ч.1 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 ч.ч.1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд, ґрунтуючись на встановлених в судовому засіданні фактичних даних та на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір, суд відповідно до ст.94 КАС України, стягує з відповідача на користь позивача, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 200 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,6,7,9,10,11,94,128,158-163,181 КАС України, ст.24 КпАП України, ст.ст.26,39,63,74,75 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні позови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 04.10.2017 року у виконавчому провадженні № 53391337 про накладення на Запорізьку міську раду штрафу у розмірі 10 200 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 04.10.2017 року у виконавчому провадженні № 53391337 про накладення на Запорізьку міську раду штрафу у розмірі 10 200 грн.

Визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 11.10.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53391337.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 11.10.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53391337.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 02891463), на користь Запорізької міської ради (розрахунковий рахунок 35416037034816 в УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, МФО 813015), суму судового збору у розмірі 3 200 грн. (три тисячі двісті) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.М. Ачкасов