Постанова № 71083195, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/4209/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Данилишин В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Літвіної Н.М., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова С.І. (надалі за текстом - «Уповноважена особа») про визнання нікчемним договору банківського вкладу № 40076 від 18.04.2014 року, операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку відкритому на виконання вказаного договору;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача у перелік вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» (надалі за текстом - «ПАТ «КБ «УФС»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд»);

- зобов'язати Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «УФС», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку №PRIV_KIEV.434/1 від 04.03.2014 року;

- зобов'язати Фонд здійснити визначені статтями 26-28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дій щодо відшкодування позивачеві коштів за договором банківського рахунку №PRIV_KIEV.434/1 від 04.03.2014 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на його поточному рахунку обліковуються кошти у сумі 190 180 грн. 11 коп. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування, а стаття 27 цього Закону зобов'язує уповноважену особу Фонду скласти перелік рахунків вкладників та визначати розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Посилаючись на те, всупереч наведеним законодавчим приписам відповідачі безпідставно не відшкодували кошти за його вкладом, ОСОБА_3 просив задовольнити позов.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 40076, укладеного 18 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «УФС». Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу № 40076, укладеного 18 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «УФС», оформлене наказом від 18 листопада 2014 року № 6. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають права на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію стосовно ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Зокрема, скаржник посилався на те, що укладений між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» правочин є предметом кримінального провадження, а саме по собі рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу не порушує права ОСОБА_3

У запереченні на апеляційну скаргу позивач наполягав на тому, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У наданих до суду апеляційної інстанції поясненнях Фонд звертав увагу на те, що: ним не були порушені права позивача; адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання суб'єкта владних повноваженнями прийняти будь-яке рішення; а судовий збір не підлягає стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» було укладено договір банківського рахунку № PRIV_KIEV.434/1 від 04 березня 2014 року, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті і здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта.

18 квітня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» укладено договір банківського вкладу № 40076, відповідно до якого, позивач розмістив у банку депозит.

За даними банківської виписки з рахунку № НОМЕР_1, позивач 18 червня 2014 року повернув на поточний рахунок вклад у сумі 737 900 грн. та відсотки за цим вкладом у сумі 7 279 грн. 13 коп.

У подальшому ОСОБА_3 перерахував 555 000 грн. на поточні рахунки інших клієнтів банку в якості поворотної фінансової допомоги.

Згідно банківської виписки станом на 25 червня 2016 р. на поточному рахунку позивача обліковувались кошти у сумі 190 180 грн. 11 коп.

14 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних».

На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 від 14 серпня 2014 р. яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «КБ «Український фінансовий світ» - Гончарова С.І.

10 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

Згідно протоколу від 10.11.2014 р. комісія щодо визнання правочинів нікчемними ухвалила визнати нікчемними ряд правочинів, у тому числі і правочини укладені ОСОБА_3

На підставі наведених висновків комісії Уповноваженою особою видано наказ № 6 від 18.11.2014 р., яким, зокрема, визнано нікчемними договір банківського вкладу № 40076 від 18.04.2014 р. та усі транзакції.

Листом від 05 грудня 2014 року № 001/568 позивача повідомлено, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу № 40076 від 18.04.2014 р., операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Згадані наказ та лист не містять відомостей про те, з яких конкретно підстав укладений позивачем правочин визнано нікчемним.

Разом з тим, у запереченні на позов Уповноважена особа зазначила в якості такої підстави пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 р. № 4452-VI (надалі за текстом - «Закон № 4452-VI»).

Пункт 3 частини 1 статті 2 цього Закону визначає вклад як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (тут та наділа норми Закону у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульовано статтею 27 Закону № 4452.

Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 названої статті Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 р. за № 1548/21860, (надалі за текстом - «Положення»), у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно пункту 4 Розділу ІІІ Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 6 Розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За змістом частини 1 статті 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

В силу вимог частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_3 є вкладником в розумінні Закону № 4452-VI, а відтак має право на відшкодування коштів за його вкладом в силу наведених законодавчих приписів.

Посилання Уповноваженої особи на те, що позивач поділив свій вклад, перерахувавши частину коштів іншим особам, і цей факт є предметом дослідження у кримінальному провадженні обґрунтовано не взято судом до уваги.

Правовідносини, що склались між сторонами у зв'язку з поділом позивачем свого вкладу, як і відшкодування за рахунок Фонду коштів іншим вкладникам, не є предметом дослідження у цій справі, оскільки виходять за межі заявлених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сам по собі договір банківського вкладу № 40076 від 18.04.2014 р. не передбачає платежів чи передачі майна з метою надання переваги окремим кредиторам, а відтак посилання Уповноваженої особи на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI є очевидно необґрунтованим.

В матеріалах справи відсутні докази та відповідачами не доведено наявність підстав для визнання нікчемним договору № 40076 від 18.04.2014 р., укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у наведеній частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, твердження скаржника про те, що рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу не порушує права ОСОБА_3 є помилковим, оскільки статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Судова колегія також звертає увагу Фонду на те, що суд попередньої інстанції відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог до Фонду і не вирішував питання щодо стягнення судового збору за рахунок його бюджетних асигнувань.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Н.М.Літвіна

Постанова складена в повному обсязі 20 грудня 2017 р.