Постанова № 71082975, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 750/8473/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Карапута Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 52841362 від 16 серпня 2017 року в сумі 87 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права. Представник відповідача стверджує, що оскаржувана позивачем постанова була прийнята правомірно, у зв'язку з неповним виконанням боржником вимог рішення суду, яке крім зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, передбачало також зобов'язання виплатити здійснені внаслідок такого перерахунку грошові кошти.

В свою чергу позивач, у поданій до суду позовній заяві, зазначав, що оскаржувана постанова відповідачем винесена після повного та фактичного виконання судового рішення в добровільному порядку.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 серпня 2017 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М. Ю. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 52841362 витрат виконавчого провадження в розмірі 87 грн.: друк 1 аркуша (папір включено) - 0,50 * 8 = 4 грн.; направлення рекомендованого листа - 2 * 16 = 32 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження: 1 * 51,00 = 51,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що винесена відповідачем постанова є такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що позивачем надано суду докази добровільного виконання постанови суду без участі відповідача.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи встановлено, що 07 листопада 2016 року для здійснення заходів примусового виконання судового рішення ОСОБА_4 було подано до відповідача виконавчий лист № 750/4245/16-а від 28 жовтня 2016 року, виданий Деснянським районним судом міста Чернігова про: зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 80% заробітної палати працюючого державного службовця, починаючи з 01 квітня 2016 року (з урахуванням усіх надбавок і виплат (премій), з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і які були враховані під час призначення пенсії у довідці Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 квітня 2014 року № 49/25-01-05-45 , в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, що були нараховані на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № 750/7158/14, скоригованих на рівень зростання посадового окладу, у в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

08 листопада 2016 року було відкрито виконавче провадження.

16 серпня 2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М. Ю. винесла постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

В позовній заяві позивач зазначає, що ним було виконано судове рішення у добровільному порядку до початку примусового виконання. Для підтвердження вказаних обставин, останнім надано до суду копії розпорядження та протоколу від 24 листопада 2016 року, а також лист від 29 листопада 2016 року № 21715/06.

Разом з тим, зі змісту наданих позивачем до суду письмових доказів не вбачається, що рішення суду по справі № 750/7158/14 виконано в повному обсязі. Зазначені документи підтверджують виконання лише зобов'язальної частини судового рішення. Доказів здійснення виплати заборгованості, що виникне внаслідок перерахунку пенсії, на користь ОСОБА_4, без здійснення заходів примусового виконання судового рішення, позивачем до суду не надано.

Водночас, Закон № 1404 не передбачає підстав для повернення виконавчого документа з мотивів добровільного виконання зобов'язальної частини судового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що виконавче провадження здійснено в межах діючого законодавства.

Щодо позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови ВП № 52841362 від 16 серпня 2017 року у зв'язку з необґрунтованістю розрахунків витрат на виконавче провадження, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються, в тому числі, з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5) до видів витрат виконавчого провадження відносяться: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку; 3) послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію ст. 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 Р. І Наказу № 2830/5 до видів витрат виконавчого провадження належать:

1) Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2) Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 Р. ІІ Наказу № 2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

У відповідності до ч. 1 Р. ХІІІ Закону № 1404 цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім ст. ст. 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Так вказаний закон набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Відтак, ст. 8 Закону № 1404 набрала чинності з 05 січня 2017 року, тобто до виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до наказу Міністерства юстиції України № 3917/5 від 29 грудня 2016 року «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» з 5 січня 2017 року плата за користування системою становить 51 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.

Розміри витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, затверджені начальником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Трейтяком О. М. 03 лютого 2017 року.

Колегія суддів встановила, що мотивувальна частина спірної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми таких витрат, що передбачені чинними нормативно-правовими актами.

З огляду на зазначені вище обставини справи та вказані норми законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при винесенні постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 06 жовтня 2017 року та є підставами для її скасування.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду в розмірі 1 760 грн. (а.с. 44).

Водночас, за результатами апеляційного розгляду справи, судом прийнято рішення про задоволення вимог апеляційної скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження по справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, судові витрати, понесені відповідачем у розмірі 1 760 грн. компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (адреса: пр-кт. Миру, 43, м. Чернігів, 14000) судові витрати у сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Федотов І.В.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2017 року.