Постанова № 71082656, 12.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10763/17 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби України в Сумській області звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року позов задоволено: стягнуто з рахунків публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 05398533) у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить публічному акціонерному товариству "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 05398533), на користь Головного управління ДФС у Сумській області, податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у розмірі 9 927 089, 70 грн. (дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч вісімдесят дев'ять гривень сімдесят копійок), який зарахувати на р/р 33116318700006, отримувач Охтирське УК/м.Охтирка/11021000, код отримувача 37981563, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податковим органом у вересні 2015 році, на підставі заяви ПАТ "Укрнафта" від 10.09.2015, протиправно не було здійснено зарахування наявної у платника податку переплати з цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ усіх форм власності в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік, натомість здійснено таке зарахування лише 31 травня 2017 року, на підставі повторно поданої відповідачем заяви, що призвело до протиправного нарахування товариству пені за період з 10 вересня 2015 по 31 травня 2017 року.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрнафта" знаходиться за адресою: 04053, місто Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5. Нафтогазовидобувне управління "Охтирканафтогаз" є відокремленим підрозділом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та знаходиться за адресою: 42700, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Київська, будинок 119, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 45-50).

Нафтогазовидобувне управління "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта" з 01 липня 1998 року зареєстровано в Охтирській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, як платник податків за основним місцем обліку, що підтверджується інформаційною довідкою НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ "Укрнафта" (а.с. 28-30).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2015 року відповідачем до Охтирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік, яким самостійно визначено суми грошових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету.

11 червня 2015 року Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 98-15, якою визначено Нафтогазовидобувному управлінню "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта" загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.06.2015 у розмірі 12 821 508 грн. 78 коп. (а.с. 25). Податкова вимога була надіслана на адресу відокремленого підрозділу за допомогою засобів поштового зв'язку та отримана начальником Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" 18.06.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

За наслідками судового оскарження зазначеної податкової вимоги, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, у справі № 826/17195/15 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрнафта" відмовлено (а.с. 34-41). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що Нафтогазовидобувне управління "Охтирканафтогаз" є окремим платником податку на прибуток, а тому на нього поширюється процедура виникнення податкового боргу та до нього можуть застосовуватися передбачені законодавством заходи з погашення податкового боргу, зокрема у вигляді надсилання податкової вимоги та виникнення податкової застави.

Як вбачається з наданого податковим органом розрахунку, за Нафтогазовидобувним управлінням "Охтирканафтогаз" станом на 31.05.2015 була наявна заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 12 821 508, 8 грн., яка була частково погашена платником в 2015 році та сплачена боржником в повному обсязі в 2017 році. Однак, у зв'язку з несвоєчасною сплатою задекларованих податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік, контролюючим органом було нараховано Нафтогазовидобувному управлінню "Охтирканафтогаз" пеню у розмірі 9 927 089 грн. 70 коп.

Податковий орган звернувся до суду з даним позовом щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" зазначених сум заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками судового оскарження податкова вимога від 11 червня 2015 року № 98-15 залишена в силі, а станом на дату звернення контролюючого органу до суду з даним позовом зазначена сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, через що, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПУ України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 56.1, 56.2, 56.3 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 1 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу (пункт 57.4 статті 57 ПК України).

Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується, у тому числі, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 131 ПК України Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Разом з цим, відповідно до п. 8.1 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавного збору, належить, у тому числі, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (п.п. 9.1.18. п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, у тому числі з суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

Відповідно до статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що Податковим кодексом України встановлено можливість погашення платниками податків грошових зобов'язань за рахунок наявної переплати з інших платежів, а реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування без будь-яких додаткових дій.

Така ж сама правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду Ук4раїни від 23 березня 2017 року у справі № 826/15878/14 (К/800/14615/15).

При розгляді справи про стягнення з платника податку сум заборгованості, колегії суддів необхідно дослідити правильність їх обчислення податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.09.2015 за Нафтогазовидобувним управлінням "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" рахувалась переплата у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у розмірі 12 813 105 грн. 90 коп.

Відокремлений підрозділ звернувся до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області з заявою від 10.09.2015 № 18-01/6702, в якій просив зарахувати зазначену суму переплати в рахунок погашення недоїмки за належним до сплати до бюджету податкового зобов'язання з податку на прибуток. Заява надійшла на адресу контролюючого органу 10 вересня 2015 року, що підтверджується датою на штампі (а.с. 61).

Незважаючи на подану Нафтогазовидобувним управлінням "Охтирканафтогаз" заяву, з 03 березня 2017 року з поточних рахунків платника здійснювалось стягнення грошових коштів на погашення податкового боргу з податку на прибуток на підставі рішення ГУ ДФС у Сумській області від 23.02.2017 № 1, в зв'язку з чим Нафтогазовидобувне управління "Охтирканафтогаз" звернулося до Головного управління ДФС у Сумській області з листом від 24 травня 2017 року №18-01/2738, в якому просило надати копію рішення податкового органу на підставі якого здійснюється списання коштів та повідомити підстави його прийняття (а.с. 62).

31 травня 2017 року відповідач повторно звернувся до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області з заявою від 31 травня 2017 року № 18-01/2863, в якій просив зарахувати надмірно сплачені грошові кошти зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за видобутий суб'єктами господарювання та спожитий ними природний газ, як паливо або сировина в рахунок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток (а.с. 63).

Зарахування сум надмірно сплачених грошових коштів зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в рахунок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток відбулося 31 травня 2017 року на підставі заяви платника від 31 травня 2017 року № 18-01/2863. При цьому, за період з вересня 2015 року по травень 2017 року податковим органом нараховувалась пеня за несвоєчасність сплати задекларованих податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з відповідною заявою про зарахування суми переплати в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідач вперше звернувся ще у вересні 2015 року, разом з цим, податковим органом не було враховано зазначеної заяви та здійснено відповідного списання боргу з незрозумілих підстав.

Натомість, таке зарахування було здійснено податковим органом на підставі поданої відповідачем 31 травня 2017 року заяви, що аналогічна заяві від 10 вересня 2015 року.

На думку колегії суддів, вищевикладене свідчить про те, що не врахування податковим органом, на підставі поданої у вересні 2015 року заяви відповідача, наявних у нього сум переплат в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, призвело до штучного створення підстав для нарахування пені платнику податку за несвоєчасну сплату задекларованих ним грошових зобов'язань з податку на прибуток, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, на думку колегії суддів, нарахування відповідачу сум заборгованості (пені) за період з 10 вересня 2015 року, відбулося внаслідок протиправної бездіяльності податкового органу, що полягала у неврахуванні в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, наявних у відповідача сум переплат.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованою заявлену податковим органом до стягнення суму податкового боргу Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та як наслідок, приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Вищевикладеному не було надано належної правової оцінки судом першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що всупереч вимог законодавства, податковим органом не було сформовано та направлено на його адресу податкову вимогу на загальну суму податкового боргу, оскільки нормами ПК не встановлено такого обов'язку за органами державної фіскальної служби.

Крім того, зі змісту статті 59 Податкового кодексу України вбачається, що у разі зміни суми податкового боргу, що не був погашений в повному обсязі, податкова вимога платнику податку додатково не надсилається та не вручається.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що податкова вимога була сформована та направлена на його адресу не уповноваженим на це органом, оскільки правова оцінка зазначеним доводам відповідача була надана під час розгляду справи №826/17195/15 за його позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, рішення в якій 24 травня 2016 року набрало законної сили.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 статті 56 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко