Постанова № 71082552, 19.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року справа №243/9121/17

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року (повний текст складено 08 листопада 2017 року в м. Слов'янськ) у справі № 243/9121/17 (суддя в 1 інстанції - Сидоренко І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання припинення виплати пенсії незаконним та зобов'язання виплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) про визнання припинення виплати пенсії незаконними та зобов'язання виплати пенсії. Дана позовна заява мотивована тим, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управління. До березня місяця 2016 року вона отримувала пенсію. У березні виплати позивачу припинилися.

З призупиненням виплати пенсії Управлінням позивач не згодна, вважає такі дії протиправними з наступних підстав.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи строк дії довідки становить шість місяців з дати її видачі. У разі продовження дії обставин, що визначені в статті 1 Закону України Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців. Пункт 6 було доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМУ №636 від 26.08.2015.

Постанови КМУ не відносяться до законів.

Довідка, яка була видана позивачеві у 2015 році при реєстрації, як тимчасово переміщеної особи, була дійсна на підставі постанови КМУ №509 від 01.10.2014, а тому призупинення виплат пенсії відповідачем є протиправним.

Відповідно до абз.1 п.1 постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Крім того, Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачений чіткий перелік підстав, який є вичерпним, для припинення виплат пенсії. Тому вважає, що інформації УСЗН Слов'янської міської ради не є підставою для припинення їй виплати пенсії.

Просила суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Управління поновити їй нарахування та виплату пенсії, починаючи з березня 2016 року.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 243/9121/17 позовні вимоги задоволено повністю, внаслідок чого, визнано протиправними дії Управління щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, зобов'язано Управління поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сплатити заборгованість за період, починаючи з 01 березня 2016 року.

Постанова мотивована тим, що кожен громадянин України має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком з березня 2016 року, зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з березня 2016 року та виплатити заборгованість, відповідно до вимог частини 1 статті 47 Закону № 1058-ІV.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що вимоги позивача безпідставні та суперечать чинному законодавству я як наслідок не підлягає задоволенню, оскільки відповідно інформації, що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, довідка на ОСОБА_1 відкликана, або за наслідками перевірки прийнято рішення про невідповідність відомостей про місце проживання, тощо.

Відповідач просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, що підтверджено Пенсійним посвідченням, серія НОМЕР_1 від 01.12.1993, виданого Пенсійним фондом України (а. с. 5).

Відповідно до Довідки від 18.08.2016 № 1445029394 ОСОБА_1 взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1, фактичне місце проживання -АДРЕСА_2 (а. с. 7).

26.06.2015 позивач звернулася до Управління з заявою про запит пенсійної справи та прийняття на облік по матеріалам пенсійної справи.

Розпорядженням Управління від 10.07.2015 ОСОБА_1 взято на облік та одночасно нараховано суму заборгованості з 01.08.2014. У березні 2016 року за результатами електронного обміну інформацією з УСЗН Слов'янської міської ради електронна пенсійна справа АСОПД/КОМТЕХ на ОСОБА_1 містить особливість «Переселенець не зареєстрований» (код 93), що є підставою для припинення пенсійних виплат. В зв'язку з чим, згідно з рішенням комісії про припинення (відновлення) соціальних виплат ВПО №26 від 27.12.2016 було прийнято рішення про відмову у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1

Суд зазначає, що на момент припинення виплати пенсії позивачу довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, не була скасована.

Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, його зареєстроване фактичне місце проживання - Донецька область, с. Черкаське, вул. Миру, буд. 36, перебуває на обліку у Управлінні та отримує пенсію за віком. З 01 березня 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачу з 1 березня 2016 року, на підставі не підтвердження її місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

{Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Управлінням не приймало жодних рішень про припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2016.

В письмових поясненнях відповідач посилається на застосування пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, зазначаючи також приписи Закону № 1706-VII.

Однак, цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

В той же час, Закон № 1706-VII не встановлює жодних випадків для припинення виплати пенсії. Більш того, ані цей Закон, ані будь-який інший закон не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання тощо.

Інші пункти ч.1 ст. 49 Закону № 1058-VI в спірних правовідносинах також не мають місця. Зміна місця проживання не свідчить про те, що призначення пенсії відбулось на підставі недостовірних документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за віком з березня 2016 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком та виплатити заборгованість за період, починаючи з 1 березня 2016 року.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 243/9121/17 за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання припинення виплати пенсії незаконним та зобов'язання виплати пенсії - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В.Сіваченко

Судді О.О.Шишов

О.О.Чебанов