Рішення № 71082542, 08.12.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/635/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Мандрик І.А.

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Гросу Д.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області від 02.06.2017 р. №263 "Про покарання", що визначений підставою для звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1 в наказі начальника ГУНП в Чернівецькій області "По особовому складу" від 29.06.2017 р. №98 о/с;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області "По особовому складу" від 29.06.2017 р. №98 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції;

- поновити його на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач вказував, що його було звільнено незаконно, оскільки висновки службового розслідування на підставі, яких видано оскаржувані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення спростовуються постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05.07.2017 р., якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно позивача закрито у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, позивач вважає, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, відтак він має бути поновлений на роботі в поліції.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просило суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який є несумісним з проходженням служби в органах поліції, суперечить змісту Дисциплінарного статуту та Присяги працівника поліції.

Зокрема, в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 усвідомлюючи, що перебуває на службі в складі слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) в якості водія самовільно на службовому автомобілі покинув розташування Сокирянського відділу поліції, не повідомивши керівництво. Крім цього, мобільною групою із числа поліцейських ІОС УКЗ та ВЗЮДР Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області задукоментовано факт керування службовим автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Дані обставини стали підставою для застосування до нього крайнього виду дисциплінарного заходу, як звільнення. Таким чином, звільнення позивача здійснено у відповідності до чинного законодавства, якому передувало об`єктивне та всебічне службове розслідування і при визначенні міри покарання враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено та особу самого порушника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

В ході судового розгляду справи було допитано, як свідків ОСОБА_5, старшого інспектора криміналістично - слідчого відділу Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6, старшого інспектора сектору моніторингу Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7, помічника чергового Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8, інспектора сектора групи реагування патрульної поліції Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9, старшого оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НП України ОСОБА_10, інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11, з питань, які мають значення для розгляду даної справи.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 31.01.2013 р. по 04.11.2015 р., а з 07.11.2015 р. прийнятий на службу в поліцію, звільнений з якої 01.07.2017 р. (Т. 1 а.с. 100 -104).

З 01.12.2016 р. по 01.07.2017 р. позивач проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, в званні сержант поліції.

31.05.2017 р. о 21:50 год. інспектором з дорожнього нагляду Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 складено протокол серії БР № 279979 про те, що громадянином ОСОБА_1 31.05.2017 р. о 20:50 год. в м. Сокирянах, по вул. Белінського, керував службовим автомобілем ВАЗ 2115 номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (Т. 1 а.с. 155).

01.06.2017 р. заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальник відділу ІОС полковник поліції ОСОБА_13 направив на адресу ГУНП в Чернівецькій області доповідну записку для проведення службового розслідування за фактом керування поліцейським Сокирянського відділення поліції КВП ГНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 службовим транспортом у стані сп`яніння (Т. 1 а.с. 33).

У зв'язку з вищевикладеним, 01.06.2017 р. ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 529 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено службове розслідування по факту керування 31.05.2017 р. позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови комісії - полковника поліції ОСОБА_13, заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальника відділу ІОС; членів комісії: підполковника поліції ОСОБА_10, старший оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НП України; капітана поліції ОСОБА_11, інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 35).

За результатами проведеного службового розслідування, створеною комісією 02.06.2017 р. складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області 02.06.2017 р. (Т. 1 а.с. 23-26).

Відповідно до висновку, 31.05.2017 р. групою з числа поліцейських відділу ІОС УКЗ та ВЗДБР Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУН в Чернівецькій області, задокументовано факт керування поліцейським сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області сержантом поліції ОСОБА_1 службовим автомобілем марки "ВАЗ- 21115" д. н. з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Від проходження медичного огляду ОСОБА_1 у приміщенні Сокирянської ЦРЛ в присутності лікаря ОСОБА_14 відмовився, у зв`язку з чим поліцейським ВЗБДР Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області відносно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Службовим розслідуванням також встановлено, що згідно рапорту старшого інспектора-чергового Сокирянського відділення КВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 31.05.2017 р. о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 заступив на добове чергування в Сокирянське ВП у якості водія СОГ. О 15 год. 00 хв ОСОБА_1, разом із СОГ виїхав на виклик (ЄО №1395) звідки останні повернулися о 17 год. 30 хв. Приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_6 вийшов на територію Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області для проведення огляду і виявив відсутність службового автомобіля марки ВАЗ 21115 д.н.з. НОМЕР_1 та водія - ОСОБА_1 Зателефонував йому на мобільний телефон, однак ОСОБА_1 не відповідав. Через деякий час до Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області під`їхав вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 Підійшовши до останнього ОСОБА_6 відчув різкий запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1, про що повідомив відповідальній особі Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7

Враховуючи вищенаведене комісія, яка проводила службове розслідування, прийшла до висновків про те, що 31.05.2017 р. будучи поліцейським заступив на добове чергування у складі основної слідчо-оперативної групи, усвідомлюючи, що він зобов`язаний бути на своєму робочому місці, замість цього переслідуючи свої власні інтереси, не маючи при цьому правових підстав, самовільно, без дозволу керівництва відділу поліції, нікого про це не повідомивши, на службовому автомобілі марки ВАЗ 21115, дорожній номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) залишив місце несення служби, чим порушив вимоги п. 6.13, п. 6.14 Інструкції №940.

Крім цього, дії позивача свідчать про порушення ним вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присягу працівника поліції, професійної та службової етики, а тому позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та запропоновано звільнити зі служби в поліції.

У висновку також зазначено, що обставинами, які обтяжують ступінь дисциплінарного проступку є умисні дії порушника та вчинення проступку в стані алкогольного сп`яніння. Обставин, що пом'якшують відповідальність не встановлено (Т. 1 а.с. 23 - 26).

02.06.2017 р. ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №263 "Про покарання", яким наказано, в т.ч., за грубе порушення службової дисципліни поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (Т. 1 а.с. 37).

29.06.2017 р. наказом ГУНП в Чернівецькій області №98 о/с "По особовому складу", відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 01.07.2017 р. (Т. 1 а.с. 54-59, 94).

З вказаним наказом позивач ознайомився 01.08.2017 р., що підтверджується відміткою про ознайомлення та підписом позивача в наказі (Т. 1 а.с. 90-93).

Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити, з таких міркувань.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (с. 19 Закону № 580-VIII).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 -VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 р. №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Вимогами ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналізуючи наведені положення Дисциплінарного статуту, суд приходить до висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція ).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4. Інструкції).

Положеннями п. 8.3 Інструкції встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Поряд з цим, проаналізувавши наведені вище норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, варто зазначити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. А такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

З матеріалів справи видно, що під час проведення службового розслідування відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 6.13 та п. 6.14 розділу 6 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та ст. ст. 1, 5 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, внаслідок того, що позивач в робочий час самовільно без дозволу керівництва, нікого не повідомивши, на службовому автомобілі залишив місце несення служби. Також, відповідач вказував як обставину, що обтяжує ступінь дисциплінарного проступку позивача умисні дії порушника та вчинення проступку в стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає, що висновки службового розслідування були передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ (поліції) з 31.01.2013 р., на займаній посаді з 01.12.2016 р. За цей час позивач заохочувався 1 раз, притягувався до дисциплінарної відповідальності 4 рази (1 діюче - догана, оголошена наказом ГУНП в Чернівецькій області від 07.03.2017 р. № 77).

Як зазначалося вище, ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення з посади можуть передувати такі дисциплінарні стягнення як, усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність.

Відповідно до ч. 10 та 15 ст. 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно п. 6.13 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 р. № 940, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 р. за № 54/22586 (далі - Інструкція) під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах. Якщо кабінети розміщені на значній відстані від адмінбудівлі, де розташована чергова частина, - в кімнаті СОГ, а де вони відсутні, - в приміщеннях чергової частини. З урахуванням наявної штатної чисельності допускається перебування працівників експертних підрозділів, які входять до складу СОГ, у робочий час - у своїх службових кабінетах, у неробочий час - за місцем проживання. Наказом начальника ОВС визначається порядок організації прибуття працівника експертного підрозділу до місця вчинення правопорушення в неробочий час.

Пунктом 6.14 Інструкції встановлено, що члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ.

Судом встановлено, що відповідно до графіку чергувань слідчо-оперативних груп Сокирянського ВП за травень 2017 р. позивач мав заступити у наряд 30.05.2017 р. (Т. 1 а.с. 125).

Відповідно до папки рапортів на заміну в чергуванні членами СОГ та добового наряду Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, позивачем складено рапорт на ім`я начальника про надання дозволу на заміну в чергуванні з 09 год 00 хв. 31.05.2017 р. до 01.06.2017 р. у зв`язку із службовою необхідністю (Т. 1 а.с. 196 -200).

Відповідно до запису у книзі нарядів Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, позивач заступив у наряд 08 год. 46 хв. 31.05.2017 р. та отримав зброю, яку здав у той же день 21 год. 30 хв.

Відповідно до записів у журналах обліку інструктажів водіїв Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області № 495 та обліку виїздів і повернень транспортних засобів № 497, 31.05.2017 р. о 8 год 30 хв. позивач пройшов інструктаж водія і за ним було закріплено службовий автомобіль ВАЗ 2115 з номерним знаком 0485 (Т. 1 а.с. 188-189, 190-191).

Відповідно до журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю №524, позивач пройшов інструктаж і заступив на чергування у Сокирянському ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області (а. с. 188-189, 190-191, 194-195).

31.05.2017 р. старшим інспектором черговим Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_6 рапортом повідомлено начальника Сокирянського відділення поліції, що біля 20:00 год під час проведення огляду території Сокирянського ВП виявив відсутність вищевказаного службового автомобіля та сержанта поліції ОСОБА_1 Після повернення ОСОБА_1 він відчув від нього запах алкоголю і з його невпевнених рухів йому стало зрозуміло, що він є в нетверезому стані (Т. 1 а.с. 31).

Як вбачається із матеріалів справи, рапорт аналогічного змісту було складено старшим інспектором Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 32).

Рапортом старшого інспектора-чергового Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 повідомлено начальника Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_15 про те, що 31.05.2017 р. о 20 год. 50 хв. надійшло повідомлення зі служби "102" від невідомої особи, про те що ц. ч., в м. Сокиряни по вул. Белінського поліцейський на службовому автомобілі "ВАЗ 21099" коричневого кольору, п`яний за кермом. Вказана подія зареєстрована в журналі обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за порядковим номером 1396 (Т. 1 а.с. 154).

За наслідками перевірки проведеної по факту телефонного повідомлення від невідомої особи, старшим інспектором СМ Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7, 02.06.2017 р. складено висновок, яким встановлено, що 31.05.2017 р. позивач, перебуваючи на службі на добовому чергуванні в якості водія, близько 18 год. 00 хв. на службовому автомобілі ВАЗ 21115 д.н.з. 0485, самовільно від`їхав по місцю проживання та після конфлікту з дружиною вжив 1 пляшку пива. По приїзду позивача до відділення поліції старший інспектор-черговий ВП ОСОБА_6 відчув різкий запах алкоголю від ОСОБА_1 та доповів про даний факт начальнику Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області. За вказане порушення, відносно ОСОБА_1 працівниками з дорожнього нагляду Сокирянського ВП складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Копії матеріалів перевірки за вих. №3573/123/44/01-2017 від 01.06.2017 р. направлено до відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області для проведення службового розслідування та вжиття відповідних заходів (Т. 1 а.с. 152-153).

В судовому засіданні, позивач не заперечував, що 31.05.2017 р. він заступив на чергування і після чого до нього зателефонувала його дружина та попросила щоб він привіз додому продукти харчування та ліки дитині, так як самій вийти у неї не було можливості, оскільки не було з ким залишити однорічну дитину. Ключі від службового автомобіля знаходяться у черговій частині. Тому він після дозволу чергового майора поліції ОСОБА_6 взяв дані ключі і біля 18:00 год. поїхав додому, де між ним та дружиною виник конфлікт на сімейному підгрунті через несвоєчасне доставлення ліків. В судовому засіданні допитана як свідок дружина позивача ОСОБА_5, підтвердила, що позивач дійсно приїжджав додому в робочий час для того, щоб привезти ліки дитині, оскільки у неї астма.

Відвізши додому продукти та ліки, повертаючись на роботу позивач купив безалкогольний пивний напій, а саме «Балтику 0» і по дорозі до Сокирянського ВП вжив його.

Як вказував в судовому засіданні позивач та підтверджується показаннями свідків, приїхавши до відділення поліції позивач припаркував автомобіль на зупинку. Зайшовши у відділення до нього підійшли черговий ОСОБА_6 та відповідальний ОСОБА_7, які пояснили, що до служби 102 надійшло повідомлення від невідомої особи, що працівник поліції в стані алкогольного сп'яніння керує службовим автомобілем. У зв'язку з наведеним запропонували позивачу здати табельну вогнепальну зброю і переодягнутись в цивільну форму одягу та пройти до Сокирянської ЦРЛ для обстеження на стан алкогольного сп'яніння. На вказану пропозицію позивач здав табельну вогнепальну зброю та переодягнувшись в цивільний одяг прибув до Сокирянської ЦРЛ.

Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою апарату "Алкон" у присутності свідків позивач відмовився, про що зазначено у висновку № 45 від 31.05.2017 р.

Аналогічні письмові пояснення позивач надав під час проведення службового розслідування. Також вказував, що свою вину визнає, просив суворо не карати та запевнив, що більше такого не повториться.

31.05.2017 р. о 21:50 год. інспектором з дорожнього нагляду Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 складено протокол серії БР № 279979 про те, що позивач 31.05.2017 р. о 20:50 год. в м. Сокирянах, по вул. Белінського, керував службовим автомобілем ВАЗ 2115 номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (Т. 1 а.с. 155).

Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Зокрема, такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування.

Згідно довідки виданої Сокирянським ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 05.10.2017 р. № 6549/123/44/01-17, у період часу з 17 год. 30 хв. по 20 год. 30 хв. 31.05.2017 р. заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події до Сокирянського відділення поліції не надходили (Т. 1 а.с. 151).

Проте, ні у висновку службового розслідування, ні у спірних наказах не зазначено яка шкода була заподіяна позивачем внаслідок допущених ним порушень, чим це підтверджується, не вказано, що характеризує проступок позивача саме з найтяжчої сторони, враховуючи те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, дотримання вказаних вимог закону не було підтверджено відповідачем в ході розгляду справи, хоча такі обставини є істотними при вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та їх неврахування вказує на порушення встановленої процедури накладення стягнення.

Судом встановлено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем не було повною мірою враховано тяжкість проступку, не наведено яку шкоду було заподіяно позивачем, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача та визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень його кваліфікації. Також матеріали службового розслідування, в порушення вимог Інструкції, не містять відомостей про мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим. В той же час, без дослідження та надання оцінки вказаним обставинам, відповідачем до позивача було застосовано крайню міру дисциплінарної відповідальності - звільнення.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно негативної характеристики заступником Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_16, оскільки службова характеристика датована 04.07.2017 р. не враховувалась відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів, а була додана до матеріалів справи про адміністративне правопорушення (Т. 1 а.с.226).

З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи про дисциплінарний проступок вчинений позивачем, що призвело до неправильного та передчасного висновку і як наслідок до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

Згідно п. 6.3 Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Дослідженням матеріалів справи та матеріалів службового розслідуванням, судом встановлено, що письмові пояснення позивач власноручно написав 01.06.2017 р. на бланку пояснення відділу моніторингу та інспектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області.

В той же час, у судовому засіданні позивач стверджував, що вказані письмові пояснення ним було надано в приміщенні Сокирянського відділення поліції в м. Сокиряни в кабінеті старшого інспектора СМ Кельменецького ВП ГУНП ОСОБА_7 на вимогу останнього під час проведення перевірки по телефонному зверненню невідомої особи, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень під № 1396.

Позивач стверджував, що окремо письмові чи усні пояснення по подіях, які мали місце 31.05.2017 р. за його участі, ним не надавалися, під час службового розслідування відповідач не пропонував йому надати відповідні пояснення.

Судовим розглядом встановлено, що в матеріалах перевірки по телефонному зверненню невідомої особи, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень під № 1396, містяться письмові пояснення позивача написані власноручно без дати та без зазначення особи, які відібрала пояснення на бланку відділу моніторингу та інспектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 152-161).

Дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 722/710/17 встановлено, що в матеріалах даної справи на восьмому аркуші міститься письмові пояснення позивача без зазначення особи, які відібрала пояснення, в той же час із зазначенням дати 31.05.2017 р. Зміст та форма письмових пояснень аналогічна письмовим поясненням, які датовані 01.06.2017 р. та без дати, що містяться в матеріалах перевірки ЄО № 1396 бланку відділу моніторингу та інспектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області.

Дослідженням матеріалів службового розслідування встановлено, що в них міститься письмові пояснення позивача, в яких зазначено, що пояснення відібрано 01.06.2017 р. інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11 на бланку відділу моніторингу та інспектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 36). Зміст та форма письмових пояснень аналогічна письмовим поясненням, які датовані 31.05.2017 р. та 01.06.2017 р., які містяться в матеріалах перевірки ЄО № 1396, а також матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 722/710/17.

Під час судового розгляду справи судом допитано як свідка інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11 з питань проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, що мало місце 31.05.2017 р.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 стверджував, що він на власному транспортному засобі 01.06.2017 р. виїжджав з м. Чернівці в м. Сокиряни, де в службовому приміщенні Сокирянського відділення поліції в кабінеті старшого інспектора СМ Кельменецького ВП ГУНП ОСОБА_7 відбирав письмові пояснення у позивача з питань, які мали місце 31.05.2017 р.

Разом з тим, під час допиту свідок ОСОБА_11 не зміг обґрунтовано повідомити, яким чином він дізнався про призначення службового розслідування 01.06.2017 р. та як йому та ким було доведено до відома наказ ГУНП в Чернівецькій області № 529 від 01.06.2017 р. "Про призначення та проведення службового розслідування", а також проведення реєстрації вказаного наказу в УКЗ ГУНП в Чернівецькій області тільки 02.06.2017 р.

Крім того, свідок ОСОБА_11 не спростував доводи позивача про те, що ним не відбиралися пояснення у позивача, а також наявність однакових за змістом та формою пояснень наданих позивачем на вимогу ОСОБА_7 на бланку відділу моніторингу та інспектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області.

Наведені вище обставини не обґрунтовано та не спростовано в судовому засіданні представником відповідача.

Суд звертає увагу, що згідно п.1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за №218/2658 (далі - Інструкція), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником та оформляється наказом (розпорядженням) (п.1 розділу ІІ цієї Інструкції).

Під час судового розгляду справи, відповідач не надав докази направлення 01.06.2017 р. інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11 у відрядження в м. Сокиряни, а також його перебування 01.06.2017 р. в м. Сокирянах тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідачем під час проведення службового розслідування, в порушення вимог п. 6.3 Інструкції, без отримання від позивача письмового пояснення та за відсутності акта про відмову позивача в наданні письмового пояснення, затвердив 02.06.2017 р. висновок службового розслідування, на підставі якого прийнято оскаржувані накази.

Згідно ч. 3 ст. 70 КАС України докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З урахуванням зазначеного, суд не бере до уваги висновок службового розслідування затверджений відповідачем 02.06.2017 р. та пояснення відібрані ОСОБА_11 у позивача від 01.06.2017 р., оскільки вони отримані відповідачем з порушенням закону.

За наведених обставин, суд також не бере до уваги доводи відповідача стосовно наявності обтяжуючої обставини, а саме перебування позивача в нетверезому стані.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно указаних норм обов'язковість преюдиційних обставин поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: судовим рішенням в адміністративній справі, судовим рішенням у цивільній справі, судовим рішенням в господарській справі, а також або вироком у кримінальній справі або постановою про адміністративний проступок.

Обставини, встановлені в інших процесуальних актах, зокрема, у справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття адміністративної справи у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до ч. 1 та 4 ст.72 КАС України.

Передбачене наведеними вище положеннями звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Одним із визначальних принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Суд враховує вимоги ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, і які мають значення для правильного вирішення спору.

Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Наведене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що відображена в листі від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 з питань, пов'язаних із застосуванням ст. 72 КАС України, а також, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 р. справі № К/800/57781/14.

Тому, суд дійшов висновку про необхідність дослідження усіх обставин справи для забезпечення повноти та об'єктивності її розгляду.

Статтею 266 КУпАП передбачено порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, згідно положень ч.1 указаної статті Кодексу огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

При цьому, згідно ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч.4 ст. 266 КУпАП).

Згідно ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція №1452/735).

Інструкція №1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Згідно п.6 розділу I Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до п. 7 розділу I Інструкції №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).

Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 9 розділі ІІ Інструкції №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

За змістом пунктів 16 та 17 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

При цьому висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05.07.2017 р. у справі № 722/710/17 провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю події даного адміністративного правопорушення, оскільки під час судового розгляду справи не було встановлено обставини відмови водія ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 722/710/17 судом встановлено, що 31.05.2017 р. о 21:50 год. інспектором з дорожнього нагляду Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 складено протокол серії БР № 279979 про те, що громадянин ОСОБА_1 31.05.2017 р. о 20:50 год. в м. Сокирянах, по вул. Белінського, керував службовим автомобілем ВАЗ 2115 номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (Т. 1 а.с. 155).

На підтвердження обставин перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння до протоколу про адміністративне правопорушення додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 45, заповнений 31.05.2017 р. лікарем комунальної установи "Сокирянська центральна районна лікарня" ОСОБА_14

Дослідженням вказаного висновку, судом встановлено, що під час обстеження о 21 год. 40 хв. 31.05.2017 р. в приміщенні комунальної установи "Сокирянська центральна районна лікарня" лікарем ОСОБА_14, згідно направлення заступника начальника Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_16, надано висновок про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, на висновку проставлені підписи обстежуваного та лікаря, а нижче зазначено, що обстежуваний відмовився від проходження огляду видихуваного повітря апаратом "Алконт 01СУ", а також проставлені підписи ОСОБА_17 та ОСОБА_14 У висновку також зазначено "ОСОБА_18", однак підпис даної особи відсутній.

Згідно п. 15 - 20 розділу IІІ Інструкції №1452/735, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання "Норма". Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.

Судовим розглядом встановлено, не заперечувалося сторонами в судовому засідання, а також зазначено в постанові Сокирянського районного суду Чернівецької області, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №45, заповнений 31.05.2017 р. лікарем комунальної установи «Сокирянська центральна районна лікарня» ОСОБА_14 складено тільки за клінічними ознаками, без проведення лабораторних досліджень на стан сп'яніння позивача.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, суд приходить до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 45, заповнений 31.05.2017 р. лікарем комунальної установи "Сокирянська центральна районна лікарня" ОСОБА_14 є недійсним. Відтак, враховуючи приписи ч. 3 ст. 70 КАС України, суд не бере до уваги вказаний висновок, оскільки він отриманий з порушенням закону.

Дослідження аудіо запису повідомлення на службу "102" від 31.05.2017 р. не встановлено, що по вул. Белінського в м. Сокиряни службовим автомобілем ВАЗ 21115 безпосередньо керував позивач в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, суд зазначає, що під час дослідження запису з камери відеоспостереження, яка розташована в фойє на вході в Сокирянському ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, не встановлено порушення координації рухів позивача, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя тощо.

За наведених обставин, суд критично оцінює показання свідків старшого інспектора криміналістично - слідчого відділу Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6, старшого інспектора сектору моніторингу Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7, помічника чергового Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8, інспектора сектора групи реагування патрульної поліції Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння у позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, які стали підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та його звільнення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення в порядку дисциплінарної відповідальності.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваних наказів прийнятих відносно позивача, а тому вказані накази є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд вбачає наявними підстави для застосування в даному випадку норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КзпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КзпП України).

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваних наказів, а також беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КзпП України, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 02.07.2017 р., допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 02.07.2017 р по 08.12.2017 р. є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідки ГУНП в Чернівецькій області № 545 від 21.08.2017 р. сума одноденного грошового забезпечення позивача становить 343,65 грн ((6701,21 грн + 6701,21 грн) / 39 робочих днів) (Т. 1 а.с. 74).

Згідно п. 6 розділу III "Окремі питання виплати грошового забезпечення" Порядку та умову виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення із ГУНП в Чернівецькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з з 02.07.2017 р по 08.12.2017 р. у сумі 38488,80 грн (112 днів Х 343,65 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанова в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 -71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №263 від 02.06.2017 р. "Про покарання" в частині звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №98 о/с від 29.06.2017 р. "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 01.07.2017 р.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 02.07.2017 р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.07.2017 р по 08.12.2017 р. у сумі 38488,80 грн.

6. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Сокирянського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена протягом п'яти робочих днів 15 грудня 2017 р.