Ухвала суду № 71081958, 11.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1294/17

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Куштана Б.П., Мацунича М.В.,

з участю секретаря – Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Рахівського районного суду від 14 вересня 2017 року про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Рахівська міська рада Закарпатської області, ОСОБА_4, про припинення права власності, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Рахівського районного суду від 14.09.2017, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у зв’язку з чим просить ухвалу місцевого суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву.

ОСОБА_3 та представник Рахівської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з’явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.65, 66). Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія розглянула справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, позицію третьої особи – ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, треті особи: Рахівська міська рада Закарпатської області, ОСОБА_4, у якому просив припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1; видалити запис про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Суміжний власник квартири № 3 у цьому будинку – ОСОБА_3 знесла свою квартиру та приналежні споруди без дозвільних документів та погоджень із сусідами.

Зазначав, що у березні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Рахівської міської ради заяву про приватизацію земельної ділянки на якій розташований будинок з їх квартирами. Згоди щодо розподілу земельної ділянки між ними немає, що констатовано у протоколі засідання комісії Рахівської міської ради з питань регулювання земельних відносин та містобудування від 07.03.2017 № 29.

Вказував, що звертався до відповідача з вимогою припинити її право власності на квартиру, у зв’язку із знесенням нею свого майна, однак відповідач таку вимогу позивача задовольнити відмовляється.

Третій особі без самостійних вимог – ОСОБА_4, належить 1/8 частки будинку під № 7 по вул. Київська в м. Рахові.

14.09.2017 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити ОСОБА_3 особисто чи через третіх осіб, вчиняти будь-які дії по будівництву об'єкту нерухомості на місці демонтованої квартири АДРЕСА_2; заборонити Рахівській РДА видавати ОСОБА_3 або її уповноваженому представнику будь-які документи дозвільного характеру щодо будівництва об'єкту нерухомості за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Київська буд.7; заборонити ДАБІ України реєструвати повідомлення ОСОБА_3, чи уповноваженої від неї особи про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва, розташований в м. Рахові по вул. Київській 7, Закарпатської області; заборонити вчинення реєстраційних дій державним реєстратором чи нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: будинок 7 по вулиці Київській в місті Рахові Закарпатської області за ОСОБА_3

Зазначав, що у разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову ОСОБА_3 зможе для її незаконного будівництва виготовити дозвільні документи, подати повідомлення про початок будівельних робіт, зареєструвати у нотаріуса чи державного реєстратора об’єкт незавершеного будівництва, а подальше будівництво об’єкту унеможливить виконання можливого рішення про припинення її права власності та вилучення запису з державного реєстру.

ОСОБА_4 апеляційному суду було надано Акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Рахів, вул. Київська (біля будинку № 7) від 30.06.2017, яке було проведено комісією Рахівської міської ради, та вирішено: громадянці ОСОБА_3 усунути виявлені порушення згідно чинного законодавства, та до усунення порушень зупинити будь-які будівельні роботи.

Також апеляційному суду було надано копію будівельного паспорту на реконструкцію житлового будинку в м. Рахів, вул. Київська, 7, виданого ОСОБА_3 22.09.2017, а із схеми забудови земельної ділянки вбачається, що частка, належна ОСОБА_4, взагалі не зазначена.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд може за заявою позивача вжити заходів забезпечення позову, в тому числі шляхом заборони вчиняти певні дії.

Як роз’яснено у п. 4 Постанови Пленум Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи матеріально-правові вимоги позивача, ознаки предмета позову та конкретний зміст позовної заяви, а також подальші дії відповідача ОСОБА_3 щодо спірного об’єкту, судова колегія дійшла висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою. В той же час колегія вважає, що достатнім заходом забезпечення позову є заборона ОСОБА_3 (особисто чи через третіх осіб) вчиняти будь-які дії по будівництву та реєстрації об'єкту нерухомості на місці демонтованої квартири АДРЕСА_2.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, та постановити нову ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.2 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Рахівського районного суду від 14 вересня 2017 року – скасувати та постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3 особисто чи через третіх осіб вчиняти будь-які дії по будівництву та реєстрації об'єкту нерухомості на місці демонтованої квартири АДРЕСА_2.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і, відповідно до положень ст. 324 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: