Ухвала суду № 71081917, 20.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

20 грудня 2017 року м. Київ № 826/16625/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про скасування наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2017 відкрито спрощене позовне провадження.

Разом з позовною заявою, від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову, в якому позивач просить суд: зупинити дію наказу Державної фіскальної служби України від 05.12.2017 №221-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до набрання законної сили, постанови суду у цій справі або остаточного рішення, винесеного Верховним Судом України.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що реалізація оскаржуваного наказу призведе до порушення законних прав та інтересів позивача та негативних наслідків, таких як, позбавлення права на одержання винагороди за працю, позбавлення заохочення, премії за місяць, права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення.

Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та про відсутність підстав для його задоволення, оскільки зупинення дії наказу Державної фіскальної служби України від 05.12.2017 №221-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до набрання законної сили, постанови суду у цій справі або остаточного рішення, винесеного Верховним Судом України є передчасним та фактично вирішує заявлені позовні вимоги без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідження доказів, що мають значення для вирішення даної справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, мотивуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не врахував відсутність самого порушення, наявність пом'якшуючих обставин, бездоганної служби протягом 15 років та поважність причин прогулу та зазначаючи, що дія даного наказу під час розгляду справи призведе до негативних наслідків, не врахував, що після встановлення всіх фактичних обставин справи та винесення рішення по суті, позивач не позбавлений реальної можливості для відновлення законних прав та інтересів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 293-297 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/16625/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.М. Шевченко