Ухвала суду № 71081842, 15.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

15 листопада 2017 року м. Київ № 826/8809/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0020150226 від 08.05.2014,

На підставі ч. 7 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває позов ТОВ «Каховка Протеїн Агро» (далі - позивач) до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 №0020150226.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 15.11.2017 представником відповідача подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В той же час, в судовому засіданні 15.11.2017 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке розцінюється судом, як клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, адже процесуальним законом не передбачено можливості поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши вказані клопотання, Суд дійшов наступних висновків.

19.05.2014 позивач вперше звернувся до Суду з позовом про визнання протиправним та скасування ППР №0020150226 від 08.05.2014 в рамках адміністративної справи №826/6697/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, а справу № 826/6697/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014р. №0020150226 - залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

Вказана ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась, натомість позивач повторно звернувся 10.07.2017 до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування ППР №0020150226 від 08.05.2014.

Відповідно до п. 56.18 Податкового кодексу України (в редакції від 01.05.2014), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 днів.

Таким чином, позивач мав право оскаржити ППР №0020150226 від 08.05.2014 в межах 1095 днів після отримання вказаного ППР.

В матеріалах даної справи відсутні докази щодо дати отримання позивачем ППР №0020150226 від 08.05.2014.

Разом з цим, як вже зазначалось, вперше позивач звернувся до суду з позовом про скасування ППР 19 травня 2014, а отже, Суд вважає за можливе обраховувати 1095-денний строк звернення до суду з 19.05.2014 - дати, коли позивач достеменно знав про порушене право у формі ППР.

З урахуванням зазначених норм, в контексті фактичних обставин по справі, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що звернення позивача до суду з даним позовом 10.07.2017 відбулось поза межами граничного 1095-денного строку, визначеного законом.

Посилання представника позивача на те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду від 22.06.2017 отримана ТОВ «Каховка Протеїн Агро» лише 06.07.2017, в той час як з даним позовом ТОВ «Каховка Протеїн Агро» звернулось 10.07.2017, Судом відхиляються, адже за умови не оскарження позивачем такої ухвали, правовим наслідком залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, є звернення особи до суду в загальному порядку (ч.3 ст.155 КАС України), тобто в межах загалах строків звернення до Суду.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Таким чином, підставою для звернення до суду із адміністративним позовом є порушення права позивача, внаслідок дії, бездіяльності чи рішень суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні «Іліан проти Туреччини», зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави для зловживання процесуальними правами.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в частині другій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

У п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» Суд вказав, що: <...>Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом у липні 2017 року відбулось поза межами 1095-денного строку, установленого ст. 102 ПК України.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим позов належить залишити без розгляду.

Беручи до уваги наведене та керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ТОВ «Каховка Протеїн Агро» про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду - відмовити.

2. Клопотання ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

3. Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович