Рішення № 71081659, 18.12.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1521/17

Провадження по справі 2/305/922/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчук В.Е.

за участі: секретаря - Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Рахівська міська рада про позбавлення особи права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) в особі представника ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Рахівська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття її з реєстрації місця проживання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі Договору дарування жилої квартири ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житлова квартира, що знаходиться за адресою: 90600, м. Рахів, вул. Хресто-Воздвиженська (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_1. Відповідач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_1. З громадянкою ОСОБА_2 Позивач перебував у шлюбі, який між ними було розірвано 04.09.2008 року. З того часу за вказаною адресою Відповідач не проживає, останнє відоме місце проживання Відповідача смт. Тересва, вул. Чайковського, буд. № 7, Тячівського району, Закарпатської області, де проживають її батьки. Відповідач хоч і зареєстрована у вищевказаній квартирі, але не проживає в ній понад 9 років, тим самим будучи зареєстрованою у належній Позивачу квартирі та не проживаючи в ній фактично створює перешкоди у користуванні нею та порушує його права як власника. Так, зокрема, минулого року його синові, який проживає у вищезазначеній квартирі, не вдалося отримати субсидію на комунальні послуги через те, що Відповідач зареєстрована у зазначеній квартирі. Крім того, ОСОБА_1 змушений сплачувати комунальні послуги з розрахунку на всіх зареєстрованих осіб, в т.ч. колишню дружину, яка там фактично не проживає. Також, він має подальші наміри відчужити квартиру, а наявність у ній зареєстрованих сторонніх осіб створює перешкоди у пошуках покупця, тощо. Враховуючи, що між власником житлової квартири та Відповідачем договір найму житла не укладався, членом моєї сім'ї вона вже не являється, за місцем своєї реєстрації Відповідач не проживає тривалий час, отже вважає, що ОСОБА_2В втратила право на користування квартирою № 7 у будинку № 140 по вул. Хресто-Воздвиженська (колишня ОСОБА_4) в м. Рахів, Рахівського району, Закарпатської області. У зв'язку з наведеним просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування належним ОСОБА_1 житловим приміщенням – житловою квартирою розташованою за адресою м. Рахів, вул. Хресто-Воздвиженська (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_2 та зняти її з реєстрації місця проживання в даній квартирі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, шляхом публікації оголошення про виклик до суду в газеті "Новини Закарпаття" №91 від 09 грудня 2017 року.

Представник Рахівської міської ради в судове засідання не з’явився, в.о. міського голови ОСОБА_4 24.10.2017 року надав суду заяву про розгляд справи без участі представника ради, за наявними у справі документами.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316,317,319,321 ЦК).

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Момент виникнення права на захист у власників житла пов'язаний з моментом виникнення права власності, оскільки тільки власник повною мірою може використати належні йому права на захист. Правочини про відчуження чи набуття у власність будинку підлягають обов'язковій державній реєстрації і, відповідно, право власності на будинок виникає саме з моменту державної реєстрації документів, що встановлюють це право.

Відповідно до статті 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

З матеріалів справи слідує, що Позивачу, ОСОБА_1, на праві приватної власності належить квартира №7 в будинку №140, що розташований по вул. Хресто-Воздвиженській, у місті Рахові, Закарпатської області. Таке право до нього перейшло за Договором дарування жилої квартири посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 14.10.2002 року, який був зареєстрований в реєстрі за № 783. Реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно проведена, у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 94813288 від 17.08.2017 року.

Позивач перебував у шлюбі з громадянкою ОСОБА_2, однак шлюб між ними розірвано 04.09.2008 року, що засвідчено свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ФМ № 042403 від 07.09.2017 року.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Рахівської міської ради від 05.09.2017 року № 4043, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Рахівської міської ради № 4242 від 15.09.2017 року та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 14.08.2017 року, складеним депутатом Рахівської міської ради ОСОБА_6, слідує, що громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, хоча й зареєстрована за адресою: вул. Хресто-Воздвиженська (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_1 в м. Рахів, але за вказаною адресою не проживає з 2008 року, тобто понад 9 років.

Отже, судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 у спірному житловому будинку не проживає з 2008 року. ОСОБА_2 з ОСОБА_1 спільним побутом не пов'язані та не мають спільного бюджету.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України, відповідно до яких способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення та ін. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

З метою усунення будь-яких обмежень у здійсненні права власності на квартиру, що являється предметом позову, Позивач, має намір здійснювати власні майнові права безперешкодно, тому і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, ОСОБА_2, являючись зареєстрованою в квартирі №7, що знаходиться в будинку №140, що розташованому по вул. Хресто-Воздвиженській, у місті Рахові, Закарпатської області, належній ОСОБА_1 в цілій частині на праві приватної власності, є на даний час особою, яка втратила право на користування даним житловим приміщенням, оскільки, вже з 2008 року не проживає в ній, не веде з Позивачем спільного господарства, не має з ним спільного бюджету, в зв’язку із чим відповідно до частини 3 статті 64 Житлового кодексу УРСР не наділена правами і обов'язками, якими у даному випадку володіє Позивач, у відповідності до приписів зазначеної вище правової норми.

Дані обставини унеможливлюють вільно, повно та безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном Позивачем, в тому числі, одержувати певні документи для нарахування субсидії, відчужувати зазначене майно тощо.

Як убачається із матеріалів даної справи, громадянка ОСОБА_2 втратила право користування житловими приміщеннями квартири №7, що знаходиться в будинку №140, що розташованому по вул. Хресто-Воздвиженській, у місті Рахові, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, оскільки набула правового статусу особи, відносно якої сплив шестимісячний строк зберігання за нею даного жилого приміщення під час її тимчасової відсутності.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-ІV регулює правовідносини, пов'язані зі зняттям з реєстрації місця проживання. Згідно зі статтею 7 цього Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, у тому числі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Оскільки вирішити даний спір в порядку досудового врегулювання Позивачу не вдалося, за таких обставин, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що реєстрацією Відповідача в житловому приміщенні чиняться перешкоди у здійсненні Позивачем права власності нерухомим майном, тому суд приходить до висновку, що Відповідача слід визнати такою, що втратила право користування жилими приміщеннями спірного будинку, знявши її з реєстрації місця проживання у даній квартирі.

Питання про стягнення судових витрат Позивачем не ставилося.

Керуючись ст.ст. 12,13,76, 83,89, 263-265, 273 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – житловою квартирою розташованою за адресою м. Рахів, вул. Хресто-Воздвиженська (колишня ОСОБА_4)АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, знявши її з реєстрації місця проживання, а саме – із квартири №7, житлового будинку №140, розташованого по вулиці Хресто-Воздвиженській у місті Рахові, Закарпатської області, без її згоди.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного: ОСОБА_7