Рішення № 71081478, 14.12.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1062/17

Провадження № 2/304/410/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 03 грудня 2008 року ОСОБА_1 за договором кредиту-поруки № 519, укладеним між нею та спілкою, отримала кредит у сумі 3 400 грн. терміном на дванадцять місяців зі строком погашення до 03 грудня 2009 року та платою за користування ним у розмірі 45 % річних. Крім цього, за вказаним договором кредиту-поруки для забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та ОСОБА_1, в якості поручителя виступив ОСОБА_2, який зобов’язався перед кредитором солідарно з боржником відповідати за виконання нею свого обов’язку за кредитним договором. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконувала, у такої станом на 01 серпня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 3 168,56 грн., з яких 769,14 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 2 399,42 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом, тому просить солідарно стягнути з відповідачів вказану суму.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з’явилася, однак подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з’явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2008 року між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір кредиту-поруки № 519, згідно якого кредитодавець зобов’язалася надати позичальникові кредит у сумі 3 400 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник – сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 45 % річних та повернути кредит до 03 грудня 2009 року (а. с. 4-5).

Також встановлено, що відповідно до вказаного договору кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем та взяв на себе зобов’язання відповідати солідарно з ОСОБА_1 за виконання останньою своїх обов’язків щодо погашення кредиту згідно умов договору (а. с. 4-5).

Крім цього встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила вимоги договору кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року, а саме не проводила щомісячні платежі для погашення заборгованості за кредитом, у зв’язку з чим у такої станом на 01 серпня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 3 168,56 грн., з яких 769,14 грн. – заборгованість по кредиту та 2 399,42 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом (а. с. 6, 7).

Правовідносини між сторонами випливають із зобов’язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами Глави 48 ЦК України.

Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. п. 1.1., 3.1. договору кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року ОСОБА_1 зобов’язалася сплатити всі відсотки за користування кредитом та повернути кредит спілці на умовах, визначених договором. Платежі сплачуються через касу спілки готівкою або шляхом перерахування на рахунок спілки.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 є обґрунтованим.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (поручителя) як солідарного боржника, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Разом з цим, згідно п. 1.2. договору кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року кредит, визначений п. 1.1. договору, надається терміном на 12 місяців з 03 грудня 2008 року по 03 грудня 2009 року.

Як роз’яснено в п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з договору кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року, строк виконання основного зобов'язання настав 03 грудня 2009 року, а позивач правом пред’явлення вимоги до поручителя скористався лише 20 вересня 2017 року, пред’явивши даний позов до суду, внаслідок чого пропустив шестимісячний строк пред’явлення вимоги до поручителя, передбачений статтею 559 ЦК України, а тому вимога до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту-поруки, як солідарного боржника, задоволенню не підлягає, оскільки порука припинилася.

Наявні у матеріалах справи письмові попередження відповідачів про погашення заборгованості суд до уваги також не приймає, оскільки такі були надіслані позивачем після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку (а. с. 11-13).

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 252, 509, 526, 530, 536, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» (код ЄДРПОУ 25438482, р/р 26505011347900, МФО 351005) заборгованість за договором кредиту-поруки № 519 від 03 грудня 2008 року у сумі 3 168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 56 коп., з яких 769 (сімсот шістдесят дев’ять) грн. 14 коп. – заборгованість по кредиту та 2 399 (дві тисячі триста дев’яносто дев’ять) грн. 42 коп. – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.