Постанова № 71080237, 19.12.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 року

м. Полтава

Справа №816/2046/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

суддів: Бойка С.С., Супруна Є.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль" до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (далі - позивач, СТОВ "Агростиль") звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" (надалі - ТОВ "Укролія") про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 26.10.2017 №250362/40243352 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 27.09.2017 №1, складену СТОВ "Агростиль", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, СТОВ "Агростиль" були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що оскаржене рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача посилалась на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні 12.12.2017 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову повністю. Окремо зазначила, що позивачем не було надано усіх належних первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податкову накладну та подано для реєстрації в ЄРПН.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та беручи до уваги відсутність потреби заслухати в судовому засіданні свідка чи експерта, колегія суддів завершила розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила такі факти та відповідні до них правовідносини.

Колегія суддів встановила, що між СТОВ "Агростиль" (постачальник) та ТОВ "Укролія" (покупець) 26.09.2017 укладено договір поставки №10466, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити соняшник на умовах DDP: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Молодіжна, 74. Товар може бути перенаправлений за адресою: м. Зіньків, вул. Паркова, 146 /а.с. 38-40/.

Зі змісту наданої позивачем копії видаткової накладної від 27.09.2017 №1 встановлено, що договірні відносини стосувались поставки соняшника кількістю 131,66 т загальною вартістю 1369264,52 грн, у т.ч. ПДВ - 228210,75 грн /а.с. 43/.

27.09.2017 СТОВ "Агростиль" складено податкову накладну №1 про відвантаження на адресу ТОВ "Укролія" товарно-матеріальних цінностей (соняшника) загальною вартістю 1369264,52 грн, у т.ч. ПДВ - 228210,75 грн /а.с. 26/.

05.10.2017 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня позивачем отримано квитанцію №1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1206, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 27/.

22.10.2017 позивачем подані пояснення та копії документів /а.с. 28-30/.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія) 26.10.2017 прийнято рішення №250362/40243352 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 в ЄРПН /а.с. 31/.

Не погодившись з рішенням Комісії про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27.09.2017 №1, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

А відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так само, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як визначено абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавцем фактично змінено порядок здійснення фіскальними органами контролю за правомірністю нарахування платниками сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, а саме - визначено, що відповідна перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до пункту 2 названих Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 6 згаданих Критеріїв визначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Колегією суддів встановлено, що 05.10.2017 СТОВ "Агростиль" отримано квитанцію №1, якою повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 з посиланням на відповідність даної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 /а.с. 27/. Платника податків повідомлено, що за результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1206, у зв'язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Колегія суддів зауважує, що попри певну формалізованість та нечіткість наведених у квитанції №1 підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, позивач 22.10.2017 подав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Відтак, наведені обставини не слугували перешкодою для визначення платником податку своїх подальших дій у спірних відносинах.

А тому, твердження позивача про те, що квитанція №1 не містить посилання на конкретно визначені критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної, та документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН, на переконання колегії суддів не є достатньою підставою для визнання спірного рішення протиправним.

Стосовно посилань позивача на те, що визначення фіскальним органом конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податків відповідних документів, колегія суддів звертає увагу на те, що підпункти 1 та 2 пункту 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, містять посилання на одні й ті самі документи, що має надати платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної. У зв'язку з цим колегія суддів відхиляє наведені доводи позивача як необґрунтовані.

Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" визначено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що разом з повідомленням від 22.10.2017 СТОВ "Агростиль" подано до податкової інспекції за основним місцем обліку (Гадяцька ОДПІ) пояснення щодо спірної господарської операції, за змістом яких повідомлено, що податкова накладна від 27.09.2017 №1 виписана на реалізацію власно вирощеного соняшнику ТОВ "Укролія" на підставі видаткової накладної від 27.09.2017 №1. Підприємство СТОВ "Агростиль" займається вирощуванням сільськогосподарських культур, зокрема соняшника та має в користуванні на території Гадяцького району Полтавської області 285,38 га. У 2017 році підприємством посіяно соняшник на площі 125,77 га та зібрано урожай загальною кількістю 1511,6 га, про що подані звіти за формою 4 СГ та 37 СГ до відділу статистики Гадяцького району. Посівний матеріал підприємство придбало у ТОВ "ЛНЗ" для посіву та подальшого збирання урожаю. Посів здійснено із залученням ПП "Надь", а комбайнування - ПП "Новатор Агро". Транспортування зібраного урожаю здійснено ТОВ "Мобі А" /а.с. 29/. До пояснень додані документи на 17 аркушах.

Зі змісту спірного рішення колегією суддів встановлено, що рішення про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 27.09.2017 №1 Комісією прийнято у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування /а.с. 31/.

Колегія суддів зауважує, що спірне рішення містить посилання на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної у чіткій відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" та за формою і змістом відповідає вимогам пункту 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що визначені у згаданій постанові Кабінету Міністрів України підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є загальними, а затверджена Порядком №566 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не передбачає зазначення контролюючим органом конкретної інформації про підставу такої відмови. Наведене, у свою чергу, унеможливлює з’ясування платником причин відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 у ЄРПН слугувала відсутність у наданих позивачем товарно-транспортних накладних інформації про вантажно-розвантажувальні операції.

При цьому представник відповідача підтвердила, що разом з поясненнями від 22.10.2017 позивачем були надані контролюючого органу копії договору поставки від 26.09.2017 №10466 та додаткової угоди від 26.09.2017 №1 /а.с. 38-40, 41-42/, видаткової накладної від 27.09.2017 №1 /а.с. 43/, довіреності на отримання ТМЦ від 26.09.2017 №1183 /а.с. 44-45/, договору поставки №0812-02-20171, укладеного з ТОВ "ЛНЗ" разом зі специфікаціями, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням /а.с. 46-60/, договору про надання послуг від 27.04.2017 №001, укладеного з ПП "Надь" разом з платіжним дорученням, рахунком та актом виконаних робіт /а.с. 61-66/, договору про надання послуг від 20.09.2017 №20/09/2017, укладеного з ПП "Новатор Агро" разом з актом виконаних робіт, рахунком на оплату, платіжним дорученням /а.с. 67-71/, договору перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом від 20.09.2017 №86 разом з товарно-транспортними накладними та актом виконаних робіт /а.с. 72-88/, платіжних доручень /а.с. 114-119/.

Дослідивши вищевказані документи у своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вони у повній мірі підтверджують товарність господарської операції з реалізації позивачем соняшника ТОВ "Укролія", про що позивачем складено податкову накладну від 27.09.2017 №1. Укладення позивачем правочину з третьою особою спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідна господарська операція відповідає економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагента, який у ціні придбаних товарів сплатив ПДВ у розмірі 228210,75 грн.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність у товарно-транспортних накладних інформації про вантажно-розвантажувальні операції колегія суддів звертає увагу на таке.

За змістом пункту 4 договору поставки від 26.09.2017 №10466 /а.с. 38-40/, поставка товару здійснюється партіями на адресу: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, вул. Молодіжна, 74. Товар може бути перенаправлений за адресою: м. Зіньків, вул. Паркова, 146. При поставці товару за вказаним пунктом вивантаження відмітку про отримання товару на ТТН ставить ТДВ "Укроліяпродукт", представник якого має право отримувати товар згідно договорів, укладених з ТОВ "Укролія". Товар вважається прийнятим покупцем за наявності на ТТН відповідної відмітки ТДВ "Укроліяпродукт".

У свою чергу, пунктом 5 договору передбачено, що у разі складення товаро-супровідних документів з порушенням вимог закону, недотримання правил оформлення товар може не прийматись покупцем або покупець має право затримати оплату до моменту отримання належним чином оформлених документів.

Колегія суддів зауважує, що надані позивачем копії товарно-транспортних накладних містять відмітку про отримання товару ТДВ "Укроліяпродукт" /а.с. 120-131/, зауваження покупця щодо їх оформлення відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей про вантажно-розвантажувальні операції не є беззаперечним свідченням про безтоварність спірної господарської операції.

А відтак, Комісія ДФС безпідставно відмовила СТОВ "Агростиль" у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.09.2017 №1.

З урахуванням наведеного, рішення Комісії ДФС України від 26.10.2017 №250362/40243352 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних належить визнати протиправним та скасувати, а позов СТОВ "Агростиль" в цій частині - задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.09.2017 №1, подану СТОВ "Агростиль", колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, однією з підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН є відповідне судове рішення про здійснення такої реєстрації.

Як визначено пунктом 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Так, пунктом 12 названого Порядку визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, наведені вище вимоги Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних зобов'язують комісію ДФС до прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН чи про відмову в такій реєстрації здійснити перевірку відповідності податкової накладної вимогам пункту 12 названого Порядку. У свою чергу, надана платнику податку квитанція про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН має містити посилання на вичерпний перелік підстав для відмови.

У зв'язку з цим колегія суддів зауважує, що надіслана СТОВ "Агростиль" разом з рішенням від 26.10.2017 №250362/40243352 квитанція, якою позивача повідомлено про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 27.09.2017 №1, не містить посилань на невідповідність даної податкової накладної вимогам пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних /а.с. 31/.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 в ЄРПН стала саме відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей про вантажно-розвантажувальні операції. Однак, відповідні обставини спростовані у ході судового розгляду справи.

Так само, суду не надано відомостей про порушення позивачем вимог абзацу десятого пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних в частині дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

За таких обставин, оскільки підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.09.2017 №1.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову СТОВ "Агростиль" повністю.

Розподіляючи судові витрати, колегія суддів виходить з такого.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №800/559/16 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Оскільки позивачем у даній справі заявлені вимоги про визнання протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та, як наслідок, зобов'язання зареєструвати таку податкову накладну, вказані вимоги є пов’язаними між собою, а тому при зверненні до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Разом з цим, як підтверджено залученою до матеріалів справи квитанцією від 13.11.2017 №31N31, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3200,00 грн /а.с. 3а/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При цьому, частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України належні судові витрати у розмірі 1600,00 грн, а також повернути позивачу з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-244, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль" до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 26.10.2017 №250362/40243352 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (код ЄДРПОУ 40243352).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.09.2017 №1, складену Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (код ЄДРПОУ 40243352).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (код ЄДРПОУ 40243352) судові витрати у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (код ЄДРПОУ 40243352) надміру сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень), про що подано квитанцію від 13.11.2017 №31N13.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис) О.О. Кукоба

суддя (підпис) С.С. Бойко

суддя (підпис) Є.Б. Супрун