Ухвала суду № 71079503, 19.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 грудня 2017 року Житомир Справа № 806/2605/17

Категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в :

Державна служба України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про застосування заходів реагування.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку проведенням позапланової перевірки відповідача.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву, у якій просив позовну заяву залишити без розгляду у зв"язку з неявкою представника позивача та справу розглянути без його участі. У заяві зазначив, що доводи представника відповідача стосовно проведення позапланової перевірки підприємства не відповідають дійсності, оскільки станом на 19.12.2017 представники Держпраці для проведення такої перевірки на підприємство жодного разу не прибули.

У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на таке.

Ухвалою суду від 03.10.2017 відкрито скорочене провадження у справі відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства у редакції до 15.12.2017.

12.10.2017 відповідач подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов.

У зв"язку з цим, ухвалою від 13.10.2017 справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 01.11.2017 на 11:00.

В судове засідання 01.11.2017 сторони з"явилися. Представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви у справі для проведення позапланової перевірки відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 01.11.2017 в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.2017.

В судове засідання 23.11.2017 з"явився представник відповідача. Представник позивача не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з проведенням позапланових перевірок відповідача та з метою надання часу для зменшення позовних вимог. Доказів на підтвердження клопотання не надав.

Розгляд справи було відкладено на 19.12.2017.

В судове засідання 19.12.2017 представник позивача не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, знову подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та у зв"язку з проведенням позапланової перевірки відповідача. Доказів на підтвердження поважності причин неявки не надав.

Жодних клопотань про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило.

При цьому, суд відмічає, що представник відповідача у своїй заяві наголошував на тому, що станом на 19.12.2017 представники позивача жодного разу не прибули на підприємство для проведення позапланової перевірки.

Отже, оскільки таке клопотання представника позивача не підтверджено жодними доказами, враховуючи аналогічні підстави неявки представника позивача у попереднє судове засідання та з огляду на доводи представника відповідача, суд не визнає поважними причини такої неявки.

Вирішуючи питання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду у зв"язку з неявкою позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд враховує, що згідно зі ч.1,2 ст. 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАСУ учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства. (ч.1,2 ст.45 КАСУ)

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що обов"язком позивача є повідомлення суду про неможливість його явки в судове засідання та про причини такого неприбуття. Якщо позивач не повідомив про причини неприбуття або суд визнав їх неповажними, недоведеними, не підтвердженими належними доказами, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 липня 1984 р. у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Також, у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон ліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин та враховуючи строки розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивач не прибув у судове засідання без поважних причин, хоча вважається повідомленим про розгляд справи належним чином та така неявка перешкоджає розгляду справи.

При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

З огляду на викладене, та з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 44,45,205,240,248,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового ухвали.

Суддя О.В. Капинос