Ухвала суду № 71079472, 14.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року Житомир Справа № 806/2519/17

Категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.

секретар судового засідання Недашківська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про застосування заходів реагування.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" звернулася до суду із заявами від 01.12.2017 та від 14.12.2017 про роз"яснення судового рішення у справі №806/2519/17, в якій просить роз"яснити:

- Яким чином і як саме має бути виконано рішення суду?

- Яким чином на підприємстві має застосуватися російськомовна інструкція СРСР №0.00-5.10-85 від 20.02.1985 без офіційного перекладу на державну мову?

- По-скільки заявник не володіє російською мовою, роз"яснити зміст порушених положень російської інструкції СРСР №0.00-5.10-85 від 20.02.1985 згідно з офіційним перекладом який зареєстровано державною мовою України.

- Відповідачу незрозуміло чому суд із позивачем вимагають застосування у колодязях застарілого російського індикатору газу - бензинової лампи ЛБВК вартістю 26.тис. грн та ігнорують застосування підприємством сучасного українського сигналізатору газу "Лелека" індикатору газу "Страж".

- Чи придбання українського газоаналізатора марки "Зонд-1-57" достатньо для виконання вимог і рішення суду?

У заявах представник відповідача зазначив, що суд постановив незрозуміле рішення керуючись незаконною російськомовною інструкцією СРСР: №0.00-5.10-85 від 20.02.1985.

Представник заявника в судовому засіданні заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд заяви належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяв слід відмовити, з огляду на таке.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №806/2519/17 позов Державної служби України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу", шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: робіт в колодязях, до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 08.09.2017 №1441/09.

Підстави та порядок роз'яснення судового рішення визначені у статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої цієї норми, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи з положень зазначеної норми, якісність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенню його змісту.

Логічність, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього тесту.

Під чіткістю викладення розуміється те, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України.

Переконливість та зрозумілість викладення змісту судового рішення забезпечується шляхом неухильного дотримання правил юридичної техніки.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Заявник у своїй заяві просить роз"яснити:

- Яким чином і як саме має бути виконано рішення суду?

- Яким чином на підприємстві має застосуватися російськомовна інструкція СРСР №0.00-5.10-85 від 20.02.1985 без офіційного перекладу на державну мову?

- По- скільки заявник не володіє російською мовою, роз"яснити зміст порушених положень російської інструкції СРСР №0.00-5.10-85 від 20.02.1985 згідно з офіційним перекладом який зареєстровано державною мовою України.

- Відповідачу незрозуміло чому суд із позивачем вимагають застосування у колодязях застарілого російського індикатору газу - бензинової лампи ЛБВК вартістю 26.тис. грн та ігнорують застосування підприємством сучасного українського сигналізатору газу "Лелека" індикатору газу "Страж".

- Чи придбання українського газоаналізатора марки "Зонд-1-57" достатньо для виконання вимог і рішення суду?

Досліджуючи наявність підстав для роз"яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 170 КАСУ передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Виходячи з системного тлумачення положень ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як свідчить зміст постанови, судом встановлено, що в порушення вимог ст.13 Закону №2694-XII "Про охорону праці" та п.2.10. НПАОП 0.00-5.11-85 "Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт", для виконання газонебезпечних робіт в колодязях підприємство не забезпечено газоаналізатором або лампою ЛБВК.

З огляду на це, у мотивувальній частині постанови суд дійшов висновку, що відсутність газоаналізатору або лампи ЛБВК, для виконання робіт в колодязях створює об'єктивну загрозу здоров'ю і життю людей і може призвести до тяжких наслідків, що в свою чергу є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт в колодязях до усунення відповідних порушень, про що чітко зазначено в резолютивній частині постанови.

Отже, на переконання суду, резолютивна частина постанови є цілком зрозумілою, чіткою, остання не припускає кількох варіантів тлумачення.

Стосовно незрозумілості позивачу застосування інструкції СРСР №0.00-5.10-85 від 20.02.1985, у постанові судом вказано, що на даний час діє Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці, затверджений Держпраці від 10.07.2017 №88, в якому містяться нормативно-правові акти з охорони праці, в тому числі колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №155 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Крім того, у постанові судом проаналізовано зміст положень Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт та аргументовано недостатність та неможливість застосування підприємством сигналізатору газу "Лелека", індикатору газу "Страж", що додаткового роз"яснення не потребує.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що механізм, визначений статтею 170 КАСУ, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, суд відмічає, що питання стосовно придбання відповідачем українського газоаналізатора марки "Зонд-1-57" в ході розгляду справи не досліджувалося, а поставлене відповідачем лише після прийняття рішення у справі.

Стосовно інших питань поставлених в заяві про роз'яснення судового рішення, слід зазначити, що вони стосуються безпосереднього виконання постанови суду та не мають відношення до роз'яснення судового рішення, а роз'яснення порядку виконання постанови суду, а також надання рекомендацій щодо способу і порядку її виконання не передбачено вимогами ст. 170 КАС України.

Такий порядок регулюється нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" та відноситься безпосередньо до повноважень державного виконавця.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що судове рішення в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз'яснення, резолютивна частина постанови суду повністю узгоджується із вимогами КАС України.

Також суд відмічає, що, згідно зі ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 суд відмовляє у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяв представника відповідача про роз'яснення судового рішення слід відмовити, оскільки постанова суду від 29.11.2017 у справі №806/2519/17 є цілком зрозумілою, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та роз'яснення не потребує, а наведені позивачем обставини не можуть бути підставами для роз'яснення судового рішення в порядку статті 170 КАС України.

Керуючись ст. 165,170,186,254 КАС України,

у х в а л и в:

В задоволенні заяв представника відповідача про роз"яснення постанови суду від 29.11.2017 у справі №806/2519/17 відмовити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складений 19 грудня 2017 року