Вирок № 71079362, 19.12.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3295/17

(1-кп/199/248/17)

ВИРОК

іменем України

2017 року грудня місяця 19 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Дяченко І.В.,

судів ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретаря судового засідання Войнової В.К.

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016040700001090 від 22.09.2016, відносно, -

ОСОБА_3, який народився 06.06.1990 року у місті Дніпро, Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, зі слів маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої він не зазначений, не працюючого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого у кімнаті №26 будинку №1 по вулиці Василя Симоненка (колишня назва вул. Таманська)місто Дніпро, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 187 КК України, , -

за участю:

прокурора Макеєва Д.В.

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 21.09.2016 приблизно о 22-00 годині, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, прибув до автозаправної станції «АВІАС», що по вулиці Андрія Сахарова, б.80 в м. Дніпро. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_3 помітив громадянку ОСОБА_5, яка рухалась в його бік від автобусної зупинки, що розташована напроти будинку №78-А по вулиці Андрія Сахарова м. Дніпро. Побачивши, що потерпіла повернула з вулиці Андрія Сахарова м. Дніпро у бік вулиці Марійської, ОСОБА_3 звернув увагу на те, що у потерпілої ОСОБА_5 на лівому плечі висіла жіноча сумка чорного кольору, яку він визначив як обєкт свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_3 направився за ОСОБА_5 для нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Після того, у той же день, тобто 21.09.2016, приблизно о 22.10 годині, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, керуючись корисним мотивом, перебуваючи напроти будинку №18 по вулиці Марійській м. Дніпро, з використанням заздалегідь заготованого кухонного ножа, тримаючи його у правій руці, перебуваючи за спиною потерпілої, здійснив напад на останню, а саме наніс потерпілій ОСОБА_5 один удар в область грудної клітини праворуч (спини) у напрямку ззаду на перед та згори до низу, внаслідок чого позбавив її можливості фізичного опору його протиправним діям. Далі, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, різким рухом правої руки, зірвав з правого плеча потерпілої належну їй сумку та попрямував в бік провулка Марийського м. Дніпро. Знаходячись біля будинку №4 провулка Марийського, оглянув вміст викраденої сумки, та викрав належний потерпілій мобільний телефон марки «Samsung GT- S7562 DUOS», а саму викрадену сумку з іншими речами потерпілої залишив на тому ж місці. В подальшому, зазначеним викраденим мобільним телефоном, що належить потерпілій ОСОБА_5, розпорядився на власний розсуд, спричинивши останній матеріальну шкоду, з урахуванням зносу мобільного телефону марки «Samsung GT- S7562 DUOS» станом на 21.09.2016, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1250 від 25.04.2017, в сумі 1000.00 грн. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №4200е від 11.11.2016 року на тілі потерпілої ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини праворуч, яке розпочинається раною на межі навколо хребетної та лопаткової лінії праворуч (на відстані 128 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 6 см. праворуч від умовної серединної лінії тіла), в просвіті якої наявне стороннє тіло (ніж), далі рана переходить в раньовий канал, який йде ззаду наперед та згори донизу, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та нижньої частини правої легені з явищами правостороннього гемотораксу (500 мл крові в правій плевральній порожнині). За своїм характером виявлене у потерпілої тілесне ушкодження у вигляді проникаючого-різаного поранення грудної клітини праворуч з ушкодженням внутрішніх органів (правої легені) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав і суду пояснив, що приблизно 21 вересня 2016 року близько 22-00 години він, розмовляючи із дружиною по телефону, вийшов до магазину в напрямку автозаправки «Авіас». Придбав цигарки і по дорозі, коли повертався назад через провулок Марїнський, наприкінці вулиці, що погано освітлювалася, знайшов сумку чорного кольору і поруч з нею мобільний телефон у чохлі. Чохол він викинув, а мобільний телефон чорного кольору наступного дня заклав у ломбард. Біля сумки валялися гаманець і документи, але він нічого не займав лише пнув ногою. Слідів бурого кольору чи крові не замітив. Ножа у нього при собі не було. Через деякий час його затримали працівники поліції, які кричали на нього і били, змушували визнати те, що він вчинив злочин. Коли його привели до слідчого, той сказав, що необхідно говорити, а на слідчому експерименті слідчий сказав, що буде йому підказувати як говорити і що показувати. Коли його привезли на відтворення обставин події відсутнє відео, де вони сперечаються. Під час впізнання він був у кофті, за якою оперативник спеціально їздив. Потерпіла спочатку під час впізнання вказала не на нього, а на 3-го чоловіка, слідчий запропонував їй ще подумати, вона вказала на 2-го чоловіка, їй запропонували ще подумати, йому вказали одягти капюшон і потерпіла лише тоді вказала на нього. Чого вона його обмовляє йому не відомо, раніше вони знайомі з ОСОБА_5 не були і тілесних ушкоджень він їй не наносив. Він оглядав ніж, яким було вчинено злочин, але то не його ніж. На досудовому слідстві він себе обмовляв через тиск працівників поліції. Захиснику не говорив про тиск. Даний злочин він не скоював.

З врахуванням не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину, за обставин, викладених у вироку, в межах обвинувачення, предявленого прокурором в суді, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-показами потерпілої ОСОБА_5, яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, суду пояснила, що увечері 21.09.2016 вона йшла із маршрутки по вул. Петровського, мимо заправки. Бачила чоловіка, що стояв і курив на перехресті. ОСОБА_5 пройшла повз нього, повернула і присіла у «туалет». Чоловік повз якого вона пройшла, повернув за нею, пройшов прямо через парк по доріжці. ОСОБА_5 пішла за ним, чоловік повернувся, курив. ОСОБА_5 пройшла парк і чоловік пройшов мимо неї На вулиці Марійській зупинився і ухопив її за сумку. ОСОБА_5 потягла свою сумку назад і він одночасно потягнув за сумку, сказав : « Сумку». Показав їй ніж, потягнув за сумку і вдарив її ножем у спину і пішов на вулицю Петровського. У неї в сумці були документи: паспорт, пенсійне посвідчення, записна книжка і телефон марки Самсунг. Цим чоловіком був ОСОБА_3 Коли обвинувачений ОСОБА_3 тягнув сумку вона розгледіла його обличчя. Кричати вона не могла, лише кашляла, хотіла дійти до дому, але коли зрозуміла, що не дійде, оскільки ніж був у її спині, повернулася на зупинку, але там нікого не було, тому повернулася на вулицю Петровського на заправку, попросила викликати швидку і поліцію. Коли приїхала швидка і поліція, її опитали і доставили до 16 лікарні, зробили знімок і відразу провели операцію. Лікувалася тривалий час, їй робили пункцію. Обмовляти ОСОБА_3 у неї не має підстав, вона добре розгледіла його обличчя і саме він її вдарив ножем. Коли проводилося впізнання вона не відразу впізнала у ОСОБА_3 чоловіка, який здійснив на неї напад, оскільки вона хвилювалася, був поганий стан здоровя, статисти були без капюшонів, а ОСОБА_3 коли вдарив її ножем був у куртці із капюшоном темного кольору. Але коли вона добре придивилася, заспокоїлася, то впевнено вказала саме на ОСОБА_3, як на особу, яка здійснила на неї напад, і вона вже впевнено, як тоді під час впізнання на досудовому слідстві, так і наразі в суді вказує саме на ОСОБА_3, як на чоловіка, який здійснив на неї напад та вдарив ножем у спину. Також вона впізнала ОСОБА_3 на відео із ломбарду. Наразі їй повернуто мобільний телефон, паспорт і пенсійне посвідчення, матеріальних і моральних претензій у неї не має. Покарання просила призначити по закону на розсуд суду.

- показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що ані з потерпілою ОСОБА_5, ані з обвинуваченим ОСОБА_3 він не знайомий і стосунків з ними ніяких не має. Свідок вказав на те, що він був понятим під час проведення слідчого експерименту в районі заправки, йому слідчий розяснював його права. Коли приїхали, покликали жінку із заправки, велася зйомка на мобільний телефон, що була припинена через розрядження батареї. З цієї причини замінили мобільний телефон. Коли камера була виключена на обвинуваченого тиску ніхто не чинив, ніяким чином ніхто на нього не впливав і ніхто йому не вказував, що розповідати і показувати. Слідчий запропонував ОСОБА_3 вказати на обставини вчинення ним злочину і обвинувачений сам все добровільно без припису і тиску, розповів і показав, як йшов, як напав на потерпілу і наніс їй 1 удар ножем. Все це він бачив особисто, про що і підписав, прочитавши, протокол.

Крім того, він пояснив суду, що за його участі було проведено впізнання обвинуваченого, участь у даній слідчій дії він приймав як статист, йому слідчий розяснював його права. Слідчий запросив статистів і обвинуваченого, якому запропонував вибрати будь-яке місце. Потім слідчий запросив потерпілу, яка дуже хвилювалася, по ній це було очевидно помітно. Спочатку потерпіла рознервувалася і вказала не на обвинуваченого, а на іншого статиста, а потім зібралася та вказала на ОСОБА_3, при цьому не потерпілу ніхто не тиснув і не впливав, а попросили її заспокоїтися. Після того як обвинувачений одягнув капюшон, потерпіла вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка вчинила відносно неї злочин із застосуванням ножа, і на запитання слідчого: « чи впевнена?», вона відповіла : «Так».

-показами свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що ані з потерпілою ОСОБА_5, ані з обвинуваченим ОСОБА_3 він не знайомий і стосунків з ними ніяких не має. ОСОБА_7 пояснив, що він був понятим при відтворенні обставин і обстановки події, у даній слідчій дії приймали участь поняті, слідчий, захисник і обвинувачений, а також жінка із заправки. Йому як понятому, слідчий розяснив права. Обвинувачений ОСОБА_3, за участі захисника, вказав на детальні обставини вчинення ним злочину, а саме як він пішов за жінкою, дістав ніж і напав із ножем на жінку. Він не міг вихопити у неї сумку і всадив ніж у спину потерпілій, забравши потім сумку. Під час проведення слідчого експерименту на обвинуваченого тиск ніхто не чинив, слідчий йому нічого не підказував і обставини вчинення злочину він повідомив добровільно і самостійно. Слідчий експеримент фіксували за допомогою відеокамери мобільного телефону, що розрядився. Скільки разів вдарив обвинувачений ножем потерпілу, з його слів, він вже не памятає, але 1 раз точно, а потім вихопив сумку.

Також він був понятим під час впізнання у якому приймало участь 4 чоловіки, серед яких були статисти і ОСОБА_3, якому запропонували самостійно обрати позицію де він стане. Коли зайшла потерпіла вона сильно хвилювалася, їй запропонували впізнати чоловіка, який скоїв на неї напад. Спочатку, через сильне хвилювання, потерпіла вказала не на того чоловіка, потім вона вийшла, заспокоїлася, зайшла і коли ОСОБА_3 одягнув капюшон потерпіла впевнено вказала на ОСОБА_3 як на особу, яка вчинила відносно неї злочин і наніс їй удар ножем у спину. Потерпіла впізнала обвинуваченого по зросту, будові тіла і обличчю, оскільки під час нападу обвинувачений повернувся до неї і вона розгледіла його обличчя. Слідчий потерпілій нічого не підказував. Після проведення відтворення обставин і обстановки події та після впізнання ніхто доповнень чи заперечень не висловлював.

- показами свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що ані з потерпілою ОСОБА_5, ані з обвинуваченим ОСОБА_3 він не знайомий і стосунків з ними ніяких не має. Його запросили на впізнання до райвідділу поліції, коли вони удвох із понятим і трьома статистами зайшли до кабінету, привели обвинуваченого, якому запропонували стати під любий номер, він сказав, що його все влаштовує. Потім зайшла потерпіла і спочатку впізнала не обвинуваченого, а іншого статиста. У потерпілої слідчий спросив : « Ви впевнені?», вона подумала і відразу вказала на обвинуваченого ОСОБА_3, у неї знов слідчий один раз спросив : « Ви впевнені?» і вона відповіла: «Да». На потерпілу ніхто не тиснув і ніхто їй не допомагав. Потерпіла дуже нервувала і хвилювалася, по ній це було видно. ОСОБА_3 стояв третій (з ліво на право) у темній кофті з капюшоном. Спочатку впізнання проводилося без одягання статистами і обвинуваченим капюшонів, потерпіла помилилася вказавши на статиста, який дуже схвильовано здивувався. Після того, як потерпіла помилилася попросили надягти капюшони. Коли статисти, у яких були капюшони надягли їх, потерпіла відразу впевнено вказала на ОСОБА_3, який ніяк не відреагував і стояв мовчки. Під час проведення даної слідчої дії проводилася відеозйомка і всім учасникам слідчий зачитав їхні права.

- протоколом огляду місця події від 21.09.2016 року з фото-таблицею до нього, відповідно до якого обєктом огляду стала територія АЗС Авіас по вулиці Сахарова, 80 у м. Дніпро, біля дверей в операторську розташована лава металево-деревяна синього кольору, на поверхні лави з лівого боку на двох деревяних дошках сидіння в 30 см. від лівого краю знаходиться 8 плям речовини бурого кольору круглої та овальної форми, під лавою на бетонній поверхні червоного кольору знаходиться пляма речовини бурого кольору округлої форми. Плями із речовиною бурого кольору сфотографовані та їх зразки взяті на марлеві тампони;

- протоколом огляду місця події від 22.09.2016, де обєктом огляду була ділянка розташована біля будинку №4 по провулку Марійському у м. Дніпро, ґрунтова дорога біля будинків №4 та №2 по провулку Марійському у м. Дніпро у 4-х м. від паркану домоволодіння та у 20м. ліворуч від гаражу домоволодіння - на траві виявлені червоні шкарпетки. На траві біля домоволодіння на відстані близько 4м. навпроти червоних металевих воріт домоволодіння№2 по провулку Марійському знаходиться чорна жіноча сумка з шкіри замінного матеріалу, ручки якої з одного боку обірвані. Ліворуч від сумки знаходиться паспорт громадянки України на імя ОСОБА_5 1953р.н., поряд з яким знаходився полімерний чохол для паспорта, металевий ключ жовтого кольору, фотокартки жінки та чоловіка, вкладка до трудової книжки, ІНН на імя ОСОБА_5, пудрениця сірого кольору, червоний гребінець, порожня упаковка з під вологих серветок «LiLi», поліетиленові пакети. Навпроти стовпа у 4-х метрах, що знаходиться біля воріт та паркану домоволодіння №2 по провулку Марійському на траві на ґрунті знаходиться жіночий гаманець прямокутної форми червоного кольору з малюнками жовтого кольору, поряд із гаманцем знаходиться багато банківських чеків, копія ІНН на імя ОСОБА_5, безліч аркушів із написом «Візитка» , брошура «Приватбанк» . На дорозі на ґрунтовій поверхні на відстані 9 м. від залізобетонного стовпа біля воріт та паркану будинку №2 по провулку Марійському знаходиться чохол для мобільного телефону червоного кольору з рельєфним візерунком, по всій поверхні в нижній частині мається пляма речовини бурого кольору неправильної форми. Навпроти залізобетонного стовпа біля будинку №4 по провулку Марійському на відстані 4-х метрів на траві знаходиться кульковий дезодорант GARNIR зелено-білого кольору, на якому були виявлені два сліди фрагментів пальців рук. Всі виявлені речі упаковані та опечатані у пакети для речових доказів;

- протоколом огляду предмета від 22.09.2016, де обєктом огляду був ніж та одяг, який добровільно видав ОСОБА_9 в приміщенні ординаторській терапевтичного відділення КЗ ДМКЛ №16 ОСОБА_10 цьому ОСОБА_9 повідомив, що ніж він витягнув зі спини ОСОБА_5 та одяг належить останній. Оглянутий ніж по всій поверхні має плями речовини бурого кольору, має загальну довжину 23 см, довжину леза близько 12 см, , ширину леза близько 2 см., товщина близько 1мм. Рукоять ножа є пластмасовою чорного кольору. Одягом є кофта синтетична фіолетового кольору Mia Lima, яка зачиняється на блискавку, кофта розрізана вертикально позаду. На кофті позаду з правого боку на відстані 23 см приблизно від вороту до низу має місце пошкодження у виді отвору приблизно довжиною 2 см., навколо отвору мається пляма з нечіткою неправильною формою розміром 4х2 см. Також з одягу була оглянута синтетична безрукава жилетка коричневого кольору, яка позаду розрізана вертикально, на правому боці жилетки на відстані 23 см. від краю вороту мається отвір сквозний довжиною близько 2 см. шириною близько 2 мм. , навколо отвору пляма речовини бурого кольору по всій довжині до нижнього краю.

- актом про застосування 22.09.2016, службового собаки, який за результатами роботи вказав можливі шляхи відходу (підхода) злочинця;

- Довідкою виданою КЗ ДМКЛ №16 ДОР №742 від 21.09.2016, відповідно до якої у ОСОБА_5 встановлено діагноз : проникаюче колото-різане поранення грудної клітини;

- Довідкою виданою КЗ ДМКЛ №16 ДОР №348 від 23.09.2016, відповідно до якої ОСОБА_5 із 21.09.2016 на час видачі довідки перебувала на лікуванні у торакальному відділенні з приводу проникаючого поранення грудної клітини праворуч, м\р артерії пр. легені;

- висновком експерта №378 к від 26.09.2016, відповідно до якого, кров потерпілої ОСОБА_5, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- Висновком експерта №1743 від 27.09.2016, відповідно до якого, згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології №378к від 26.09.2016: «Кров потерпілої ОСОБА_5, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО». На поверхні жіночого гаманця, наданого на дослідження (обєкти №№1,3,4) встановлено наявність поту без домішки крові. Ще в одному обєкті дослідження за №2 наявність поту не встановлена. При серологічному дослідженні слідів поту обєктів №№1,3,4, в них виявлені антигени А,В,Н, , що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок поту особи (осіб) з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВО. Однак, не виключена можливість суміші поту в цих слідах від двох і більш осіб з виявленими груповими властивостями, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, всі за ізосерологічною системою АВО. Оскільки, крім виявлених в цих слідах антигенів А і Н, які є групоспецифічними для крові потерпілої ОСОБА_5М.(антиген Н, згідно наукових даних, в якості супутнього, завжди міститься в крові осіб з групою А з ізогемаглютиніном анти-В та ін..), в цих слідах виявлений ще й антиген В, не властивий її крові, тому піт потерпілої ОСОБА_5 може бути присутнім тільки в якості домішки;

- висновком експерта №1744 від 27.09.2016, відповідного до якого, згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології №378к від 26.09.2016: «Кров потерпілої ОСОБА_5, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО». На поверхні чохла для мобільного телефону, наданого на дослідженні (обєкти №№1,2) встановлено наявність поту без домішки крові. При серологічному дослідженні слідів поту обєктів №№1,2, в них виявлені антигени А,В,Н, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок поту особи (осіб) з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВО. Однак, не виключена можливість суміші поту в цих слідах від двох і більш осіб з виявленими груповими властивостями, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, всі за ізосерологічною системою АВО. Оскільки, крім виявлених в цих слідах антигенів А і Н, які є групоспецифічними для крові потерпілої ОСОБА_5М.(антиген Н, згідно наукових даних, в якості супутнього, завжди міститься в крові осіб з групою А з ізогемаглютиніном анти-В та ін..), в цих слідах виявлений ще й антиген В, не властивий її крові, тому піт потерпілої ОСОБА_5 може бути присутнім в них тільки в якості домішки;

- Висновком експерта №1009 від 04.10.2016, відповідно до якої «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології №378к від 26.09.2016: «Кров потерпілої ОСОБА_5, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО». При дослідженні її зразка крові виявлений супутній антиген Н. На ножі, що був наданий до лабораторії, встановлена наявність крові та визначений білок людини. На клинку ножа мікрочастки тканин людини не знайдені. На рукоятці ножа виявлені епітеліальні клітини та визначений білок людини. При цитологічному досліджені крові У-хроматин не виявлений, що не виключає можливість походження крові від особи жіночої генетичної статі. Однак, категорично це стверджувати не представляється можливим., оскільки статево-специфічні вирости типу А та типу В у ядрах нейтро-філоцитів, які властиві крові жінки, не знайдені. Статева належність клітин не визначена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер клітин. При серологічному дослідженні крові та клітин виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО. Враховуючи вище вказані результати дослідженні, можна припустити, що кров на ножі та клітини на рукоятці ножа могли походити від особи, груповій властивості крові якої характерні виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО, а сліди крові на ножі - ще й від особи жіночої генетичної статі. Отримані результати дослідження не виключають можливість походження крові на ножі та клітин на рукоятці ножа від потерпілої ОСОБА_5, беручи до уваги її групову характеристику крові.

- протоколом огляду відеозапису від 11.10.2016, де обєктом огляду є 2 відеоролики надані Повним Товариством «Ломбард Донкредит» ТОВ «Інтер-Ріелті» і компанія» про події що відбувалися 22.09.2016 в ломбарді, розташованому у місті Дніпро вулиця 20-річчя Перемоги, 29. На першому відеозаписі, що розпочинається 14:28:35 години 22.09.2016 та закінчується 22.09.2016 14:32:37 на відео видно, як молодий чоловік знаходиться біля вікна оператора-оцінщика ломбарду та в 14:29:54з рюкзака дістає документ та передає його працівнику ломбарду, закриває рюкзак і знов вішає на плече, до кінця відео стоїть біля вікна ломбарду. Другий відеозапис розпочинається о 14:37:07 години 22.09.2016, на якому видно, як молодий чоловік, який зображений на першому відео, від працівника ломбарду отримав якісь документи та грошові кошти, відійшов від вікна і в 14:37:30 виходить із ломбарду, а до вікна підходить інший чоловік в кепці на голові, який оглядає мобільний телефон , знімає в нього кришку, акумулятор, дістає сім-картку, після чого телефон кладе в правий внутрішній карман своєї куртки, після чого з лівого нагрудного кармана дістає портмоне, отримує гроші, кладе в портмоне, яке кладе у ту ж кишеню, після чого отримує документи, ставить свій підпис, та повертає документи, після чого отримує мобільний телефон, збирає його, включає і о 14:42:48 години 22.09.2016 запис закінчується. При огляді відеозапису потерпіла ОСОБА_5 заявила, що молодий чоловік, що був зображеним першим при перегляді відеозаписів зовні схожий на чоловіка, який 21.09.2016 скоїв на неї напад. Але при огляді зображення даного молодого чоловіка під кутом зверху та повністю обличчя було не видно;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а саме під час проведення даної слідчої дії було виявлено та вилучено 18.10.2016 у ломбарді «Благо» у місті Дніпро по вулиці 20 років Перемоги, 29 - мобільний телефон марки « Samsung Galaxy S Duos» марки GT-S 7562 імейл-1 355995052321165, імейл-2 355996052321163;

- Договором про надання фінансового кредиту №ДОН НОМЕР_1 від 22.09.2016 укладеним між повним товариством «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН 33023907056 м. Дніпро провулок Альпійській, 5-а, паспортні дані АН 890916 виданий Красногвадійським РОГУМВДУ в Дніпропетровській області 22.06.2010, де предметом закладу став мобільний телефон « Samsung » GT-S 7562, а в обмін ОСОБА_3 отримав 22.09.2016 о 14.32 годині грошові кошти в сумі 500.00 гривень про що свідчить чек та його особистий підпис під договором;

- протоколом предявлення особи для впізнання від 03.11.2016 за участі понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_5, яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, під №3 з лівої сторони впізнала особу, яка 21.09.2016 здійснила на неї напад із застосуванням ножа та заволоділа належною їй сумкою. В день скоєння правопорушення вона розгледіла цю особу, коли він стояв над ліхтарем напроти автозаправочної станції. Впізнала особу за зростом, статурою та рисами обличчя. На фото, що долучене до протоколу під №3 зображений ОСОБА_3 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.11.2016 за участі понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_6, за участі статиста ОСОБА_11, за участі підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_12 Під час проведення даної слідчої дії підозрюваний ОСОБА_3, добровільно, без фізичного та психологічного тиску, в присутності свого захисника, детально відтворив обставини вчинення ним злочину відносно потерпілої ОСОБА_5, а саме механізм нанесення останній тілесного ушкодження, розташування потерпілої під час нанесення тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 показав всім присутнім конкретне місце, де після скоєного правопорушення залишив особисті речі потерпілої, а саме навпроти будинку №4 по провулку Марійському м. Дніпро. Після проведення слідчої дії від учасників її проведення доповнень і зауважень не надійшло;

- висновком експерта №4200е від 11.11.2016, відповідно до якого за даними наданої медичної документації та при огляді у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч, яке розпочинається раною на межі навколохребтової та лопаткової лінії праворуч (на відстані 128см вгору від підошовної поверхні стоп та на 6см праворуч від умовної серединної лінії тіла), в просвіті якої наявне стороннє тіло (ніж), далі рана переходить в раньовий канал, який йде ззаду наперед та згори донизу, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає в плевральну порожнину праворуч, з подальшим ушкодженням нижньої частки правої легені з явищами правостороннього гемотораксу (500мл крові в правій плевральній порожнині). За своїм характером виявлене у неї тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-й, „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Враховуючи характер та локалізацію виявленого у неї тілесного ушкодження, ступень ознак його загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16 МКЛ, тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові.

Виявлене у потерпілої ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з ушкодженням внутрішніх органів, спричинено від 1-ї механічної дії гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями та діяв в область грудної клітини праворуч (спини) у напрямку ззаду наперед та згори донизу, яким було лезо ножа, що підтверджується характером рани, напрямком раньового каналу та наявністю стороннього тіла (ножа) в просвіті рани.

Локалізація та характер виявленого у потерпілої ОСОБА_5 тілесного ушкодження не суперечать механізму його спричинення, на який вказував підозрюваний ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударі ножем навідмаш згори донизу в область правої половини грудної клітини (спини) у верхню третину.

-протоколом від 10.11.2016 огляду мобільного телефону марки « Samsung Galaxy S Duos» марки GT-S 7562 імейл-1 355995052321165, імейл-2 355996052321163, що має незначні механічні пошкодження у виді подряпин та сколів на корпусі. Оглянувши вказаний мобільний телефон, потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що мобільний телефон належить їй особисто. Впізнає ж вона його за зовнішнім виглядом, наявністю певних пошкоджень. Вказаний телефон був викрадений 22.09.2016 в процесі розбійного нападу на неї;

-розпискою потерпілої ОСОБА_5 про отримання на відповідальне зберігання мобільного телефону марки « Samsung Galaxy S Duos» марки GT-S 7562 ;

-постановою про визнання речовими доказами: кухонний ніж; особисті речі потерпілої ОСОБА_5 (кофта та куртка) зі слідами від леза ножа; мобільного телефону марки « Samsung Galaxy S Duos» марки GT-S 7562; ком пакт-диску ESPERANZA DVD-RW з відеоматеріалами з камер спостереження ПТ «ДОНКРЕДИТ», надані ПТ «ДОНКРЕДИТ» Договір про надання фінансового кредиту та застави № ДОН НОМЕР_1 від 22.09.2016 з ОСОБА_3 на 2 арк;

-Висновком судово-товарознавчої експертизи за №1250 від 25.04.2017, за висновками якої ринкова вартість мобільного телефону марки « Samsung GT-S 7562 Duos» з урахуванням зносу станом на 21.09.2016 складає 1000.00 гривень;

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, як такі, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднані із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Колегією суддів встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді потерпілої ОСОБА_5, свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у суду немає.

Колегія суддів критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_5 і не наносив їй жодного тілесного ушкодження, та не може прийняти їх до уваги, оскільки ці доводи спростовуються вищевикладеними та проаналізованими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, які є достовірними і допустимими, та такими, що не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Аналізуючи вищенаведені доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про його непричетність до вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_5, колегія суддів розцінює їх такими, що продиктовані бажанням уникнути персональної відповідальності за скоєне та як спосіб його захисту від пред'явленого обвинувачення.

Аналіз наведених у вироку доказів свідчить проте, що ОСОБА_3 з суб'єктивних міркувань свого захисту, відтворював події, які відбулися 21.09.2016, при цьому наводячи такі деталі основних обставин, які він не міг би знати, якби не був безпосереднім їх виконавцем, що в сукупності з наведеними у вироку доказами і дає суду правову підставу дійти висновку про вчинення саме ОСОБА_3 злочину, який йому інкримінується.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2016 за участі понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_6, статиста ОСОБА_11, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_12, під час проведення даної слідчої дії підозрюваний ОСОБА_3 добровільно, без фізичного та психологічного тиску, в присутності свого захисника, детально відтворив обставини вчинення ним злочину відносно потерпілої ОСОБА_5, а саме механізм нанесення останній тілесного ушкодження, розташування потерпілої під час нанесення тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 показав всім присутнім конкретне місце, де після скоєного правопорушення залишив особисті речі потерпілої, а саме навпроти будинку №4 по провулку Марійському м. Дніпро. Після проведення слідчої дії від учасників її проведення доповнень і зауважень не надходило.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_5 і не наносив їй удару ножем у спину спростовуються і Висновком експерта №4200е від 11.11.2016, при складенні якого експерт будучи попередженим про відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок, зазначив, що локалізація та характер виявленого у потерпілої ОСОБА_5 тілесного ушкодження не суперечать механізму його спричинення на який вказував підозрюваний ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударі ножем навідмаш згори донизу в область правої половини грудної клітини (спини) у верхню третину.

Удар ножем у спину потерпілої ОСОБА_5, що призвів до ушкодженням по ходу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає в плевральну порожнину праворуч, з подальшим ушкодженням нижньої частки правої легені з явищами правостороннього гемотораксу, - вказує про взаємоузгодженість та цілеспрямованість дій ОСОБА_3 та свідчать про його умисні дії щодо потерпілої.

До показів свідків ОСОБА_13, яка є цивільною дружиною ОСОБА_3 та до показів свідка ОСОБА_14, який є рідним батьком обвинуваченого, суд відноситься критично і не приймає їх до уваги, оскільки вони є рідними особами обвинуваченого, зацікавлені в його алібі та безпосередніми свідками нападу на потерпілу вони не були, та їх покази спростовуються показами потерпілої ОСОБА_5 та сукупністю вищенаведених доказів по справі безпосередньо досліджених судом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно п.1 ч.3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

З огляду на вказане перекладання функцій обвинувачення та захисту на суд - є не припустимим.

Доводи захисника ОСОБА_4 про недопустимість як доказу протоколу предявлення особи для впізнання від 03.11.2016 через те, що потерпіла не вказала ознак за якими впізнає особу та обставини за яких вона бачила цю особу, а також те, що попередньо за участі потерпілої було проведено огляд відеокамер спостереження ломбарду «Донкредит», на яких обвинувачений закладав телефон, є неприйнятними для суду з огляду на наступне.

Так, дійсно 11.10.2016 за участі потерпілої було складено протокол огляду відеозапису, де обєктом огляду стали 2 відеоролики надані Повним Товариством «Ломбард Донкредит» ТОВ «Інтер-Ріелті» і компанія» про події, що відбувалися 22.09.2016 в ломбарді, розташованому у місті Дніпро вулиця 20-річчя Перемоги, 29. При огляді відеозапису потерпіла ОСОБА_5 заявила, що молодий чоловік, що був зображеним першим при перегляді відеозаписів зовні схожий на чоловіка, який 21.09.2016 скоїв на неї напад. Але при огляді зображення даного молодого чоловіка під кутом зверху та повністю обличчя було не видно.

03.11.2016 за участі понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_5, яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, під №3 з лівої сторони, де стояв ОСОБА_3, впізнала особу, яка 21.09.2016 здійснила на неї напад із застосуванням ножа та заволоділа належною їй сумкою. Пояснюючи прикмети особи, яку вона впізнає потерпіла ОСОБА_5 вказала, що дану особу вона впізнала за зростом, статурою та рисами обличчя.

Таким чином, доводи захисника на порушення вимог процесуального закону при проведенні пред'явлення обвинуваченого для впізнання потерпілій, які, на його думку, мали місце та тягнуть недопустимість відповідного протоколу як доказу, не можна вважати обґрунтованими. Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 КПК України, при проведенні даної слідчої діїзабороняється попередньо показувати особі, яка впізнає особу, яка повинна бути предявлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Той факт, що потерпіла до проведення даної процесуальної дії бачила обвинуваченого як при скоєнні злочину відносно неї, так і під час огляду відеозаписів, не може вважатися порушенням даного обмеження, оскільки при огляді відеозапису потерпіла ОСОБА_5 заявила, що молодий чоловік що був зображеним першим при перегляді відеозаписів зовні схожий на чоловіка, який 21.09.2016 скоїв на неї напад, але при огляді зображення даного молодого чоловіка під кутом зверху та повністю обличчя було не видно. Тобто при огляді відеозапису потерпіла на всі 100% не була впевнена у особі зображеній на відеозаписах.

Доводи захисника, про начебто порушення органом досудового розслідування вимог ч.2 ст. 228 КПК України в частині того, що предявлені потерпілій для впізнання особи мали різкі відмінності у зрості і віці, та начебто відсутності у протоколі предявлення особи для впізнання порядку, за яким було розташовані предявлені для впізнання особи, є надуманими, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження т.1 а.с.107 (внизу) міститься посилання номерів за якими були розташовані особи, серед яких знаходився і ОСОБА_3 А осіб предявлених потерпілій для впізнання захисник оцінив за своїм особистим сприйняттям фото, на якому зображені статисти та ОСОБА_3, оскільки безпосередньо під час проведення даної слідчої дії захисник ОСОБА_4 присутнім не був, а були присутні крім потерпілої поняті ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_12 і жоден із учасників даної слідчої дії будь яких зауважень не висловлював.

Для перевірки версії обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв злочин відносно потерпілої ОСОБА_5, судом безпосередньо в судовому засіданні потерпілу було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, і потерпіла впевнено вказала на ОСОБА_3 як на особу, яка відносно неї вчинила насильницькі дії та заподіяла тяжке тілесне ушкодження, наполягала на цьому. Тому суд вважає, що будь-яких підстав для обмови обвинуваченого потерпілою, допитаною в судовому засіданні не має, відповідно і не має жодних підстав ставити під сумнів її покази в суді, через що доводи захисника про те, що суд не мав права предявляти обвинуваченого для впізнання є безпідставними та такими, що суперечить вимогам КПК України виходячи з їх системного тлумачення.

Захисником на власний розсуд тлумачаться положення ст. 23 КПК України, щодо безпосередності дослідження показань, речей і документів. На його помилкову думку, суд не може прийняти до уваги і розцінити як доказ покази обвинуваченого, надані ним на досудовому розслідуванні під час його допиту та проведення слідчого експерименту. Так, суд на виконання вимог закону як письмовий доказ дослідив і прийняв протокол проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого та його захисника ОСОБА_12, та навіть не досліджував протокол допиту обвинуваченого під час досудового розслідування, оскільки, засада безпосередності дослідження доказів означає таку побудову судового розгляду його предмета, за якого суд розглядає і вирішує його за участі сторін на підставі особистого і безпосереднього ознайомлення і дослідження доказів без будь-яких проміжних ланок.

Тому суд, в результаті безпосереднього дослідження доказів з'ясовував джерело протоколу проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_3, перевірив його належність, допустимість, достовірність і достатність для сформування внутрішнього переконання суду у наявності обставин, що охоплюються предметом доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. Дослідження речових доказів і документів здійснюється під час судового розгляду судом за участю сторін безпосередньо шляхом їх огляду, оголошення змісту (документа), звернення уваги на певні особливості тощо. Що стосується документів, то сторона обвинувачення чи потерпілий зобов'язана надати суду їх оригінал. Дослідження звукозапису та відеозапису здійснюється шляхом їх відтворення і демонстрації.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні, в яких він не визнав свою вину у вчиненні даного злочину, як і критично відноситься до доводів захисника в частині того, що потерпіла обмовляє ОСОБА_3 і під час проведення впізнання вона його впізнала лише після підказок працівників поліції.

Покази ОСОБА_3 та доводи захисника ОСОБА_4 спростовані як вищевикладеними показами потерпілої ОСОБА_5, так і свідківОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, яків судовому засіданні послідовно і впевнено дали свої покази, відповівши на всі питання сторони захисту, так і письмовими матеріалами кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні за участі всіх учасників процесу. Потерпіла ОСОБА_5 без будь-яких сумнівів вказала безпосередньо в судовому засіданні на ОСОБА_3, як на особу, яка вчинила відносно неї злочин, пояснивши при цьому, що обмовляти ОСОБА_3 у неї не має підстав, вона добре розгледіла його обличчя і саме він її вдарив ножем.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суді дали чіткі та послідовні покази, що викривають ОСОБА_3 у вчиненні злочину відносно до потерпілої ОСОБА_5

Суд вважає, що будь-яких підстав для обмови обвинуваченого потерпілою ОСОБА_5 та свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, допитаними в судовому засіданні не має, відповідно і не має жодних підстав ставити під сумнів їх покази в суді, не вірити та не довіряти їм.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що органами досудового розслідування не проведена експертиза ножа та сумки потерпілої з метою виявлення слідів які би могли утворитися за рахунок поту ОСОБА_3, суд розцінює ці доводи, як обрану позицію захисту, що має на меті уникнути персональної відповідальності ОСОБА_3 від покарання. Між тим, жодних скарг щодо неповноти досудового розслідування, надання суду та дослідження інших доказів від сторони захисту, в тому числі безпосередньо від обвинуваченого після відкриття матеріалів не надходило. Сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти клопотання про призначення будь-яких експертиз, однак таких клопотань до суду не надходило. Суд, же у свою чергу, із врахуванням вимог ст. 22 КПК України, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків, та враховував, що сліди за рахунок поту на ножі та сумці потерпілої могли утворитися від великої кількості людей, що мали доступ до цих предметів, як до вчинення злочину так і безпосередньо після його вчинення, що виключало би ідентифікацію цих осіб. Про вказані висновки суду свідчать експертизи №1743 від 27.09.2016, №1744 від 27.09.2016, які не виключили можливість суміші поту в наданих на дослідження обєктах від двох і більш осіб .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину проти життя особи, визнаного державою за ст. 3 Конституції Українинайвищою соціальною цінністю, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, раніше не судимий, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, не працює, зі слів має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої він не зазначений.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Суд враховує, що людина, її життя і здоровя визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Таким його визначає ст.3 Конституції України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, відсутність обставин, що помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, дані про його особу, колегія суддів, прийшла до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Вищезазначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на переконання суду ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним інших злочинів.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави витрати, повязані із проведенням експертизи, (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок № 11/4.6-903 від 10.10.2016) в сумі 703,68 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п. 9) ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 25.04.2017, тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) в строк відбуття покарання один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, тобто з 25.04.2017 по 20.06.2017 включно

(відповідно до Закону України від 18.05.2017 № 2046-VIII, що набрав чинності з 21.06.2017).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити колишній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, повязані із проведенням експертизи, (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок № 11/4.6-903 від 10.10.2016) в сумі 703,68 гривень.

Речові докази:

-кухонний ніж та особисті речі потерпілої ОСОБА_5 (кофта та куртка) зі слідами від леза ножа ( зберігаються у камері схову Самарського ВП) знищити;

-мобільний телефон марки « Samsung Galaxy S Duos» марки GT-S 7562 залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5;

-компакт-диск ESPERANZA DVD-RW з відеоматеріалами з камер спостереження ПТ «ДОНКРЕДИТ», надані ПТ «ДОНКРЕДИТ» Договір про надання фінансового кредиту та застави № ДОН НОМЕР_1 від 22.09.2016 з ОСОБА_3 на 2 арк. зберігати у матеріалах кримінального провадження;

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

І.В. ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_1

19.12.2017