Постанова № 71079321, 12.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року № 813/1707/17

об 13 год. 57 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк О.О., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/1707/17 за адміністративним

позовом ОСОБА_1, представник ОСОБА_2до Головного управління Національної поліції у Львівській області, представник ОСОБА_3про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірним наказом про його звільнення, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

01.02.2017 року о 08:00 позивач заступив на чергування у складі СРПП №2 у якості поліцейського та виконував функціональні обов'язки по патрулюванню на території Бродівського району. Ніякого конкретного маршруту патрулювання не вказувалося, отже позивач ніяк не міг самовільно залишити маршрут патрулювання, як про це вказано у спірному наказі. Старший лейтенант поліції ОСОБА_4, який ніс у той день службу з позивачем в одному екіпажі про свої плани позивача не повідомляв, отже позивач жодним чином не міг сприяти йому ні в чому, та не може нести ніякої відповідальності за те, що йому було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

У кримінальному провадженні №42017140000000032 позивач є свідком, активно сприяє слідству у встановленні істини, відповідно вважає, що ніякого дисциплінарного проступку не скоїв.

Наказ про проведення службового розслідування позивачу не доведений, ніякі бесіди перед звільненням з позивачем не проводились. Позивач не розуміє в чому полягає його дисциплінарний проступок.

Відповідно спірні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є протиправними і підлягають скасуванню.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові докази та пояснення, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в запереченні, в якому зазначено, що на поліцейського, який повинен дотримуватись основних обовязків визначених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поширюються також обов'язки осіб рядового і начальницького складу, визначені ст. 7 Дисциплінарного статуту щодо дотримання службової дисципліни.

Також матеріалами службового розслідування встановлено, що поліцейський СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1, грубо порушуючи службову дисципліну, зокрема вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональні обов'язки, передбачені ч. 4 п. 13 Типового положення про відділ, відділення поліції в районах, містах Львівської області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 12.03.2016 № 22, під час несення служби в наряді реагування патрульної поліції, будучи зобов'язаним здійснювати профілактичні заходи щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, натомість самовільно залишив маршрут патрулювання та відволікаючись від несення служби, сприяв вчиненню лейтенантом поліції ОСОБА_4 протиправних дій, направлених на отримання неправомірної вигоди у ОСОБА_5, що призвело до надзвичайної події затримання поліцейських та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, надала суду додаткові докази та пояснення, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

15.03.2017 року відповідачем прийнято наказ № 818 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Бродівського ВП Золочівського ВП», згідно якого на підставі проведеного службового розслідування, наказано:

- за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обовязків передбачених ч. 4 п. 13 Типового положення про відділ, відділення поліції в районах, містах Львівської області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 12.03.2016 року за № 22, що призвело до надзвичайної події затримання поліцейських та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на поліцейського СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

31.03.2017 року відповідачем прийнято наказ № 275 о/с «По особовому складу», згідно якого за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0062005) поліцейського СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП, з 31.03.2017 року звільнено зі служби в поліції.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», КАС України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_6 поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

4. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Згідно ч. 4 п. 13 Типового положення про відділ, відділення поліції в районах, містах Львівської області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 12.03.2016 року за № 22, працівники ГРПП під час несення служби виконують покладені на них завдання та функції, усні та письмові доручення старшого ГРПП.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача з наступних підстав:

Позивач зазначає, що 01.02.2017 року заступив на чергування у складі СРПП №2 у якості поліцейського та виконував функціональні обов'язки по патрулюванню на території Бродівського району. Позивач самовільно не залишав маршрут патрулювання, як про це вказано у спірному наказі. Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про свої плани позивача не повідомляв, отже позивач жодним чином не міг йому сприяти в отримані неправомірної винагороди.

Однак вказане повністю спростовується обґрунтованим запереченням відповідача та матеріалами справи.

Позивач, як поліцейський зобовязаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та ОСОБА_6 поліцейського, професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Дисциплінарний проступок це - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, особа рядового та начальницького складу повинна бути чесною, об'єктивною, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку, виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

01.02.2017 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що 28.01.2017 року прокуратурою Львівської області розпочато кримінальне провадження №42017140000000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно посадових осіб Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області.

З метою дослідження вказаних фактів та обставини начальником ГУНП у Львівській області виданий наказ про призначення службового розслідування № 344 від 02.02.2017 року.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 01 лютого 2017 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня прокуратурою Львівської області, спільно з управлінням СБ України у Львівській області в межах кримінального провадження № 42017140000000032 від 28.01.2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримані ОСОБА_7, слідчий СВ Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_4, інспектор СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП у Львівській області, які вимагали у гр. ОСОБА_5 - свідка у кримінальному провадженні №12017140160000025, розпочатого Бродівським відділенням поліції, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України по факту необережного спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_8, грошові кошти у сумі 8000 гривень за непритягнення до кримінальної відповідальності.

Опитаний поліцейський СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1, який ніс службу в наряді СРПП разом із ОСОБА_4, повідомив, що 01.02.2017 він заступив на службу біля 08:00. Начальником СРПП №2 ОСОБА_9 був проведений інструктаж, крім цього він будучи в формі, отримав вогнепальну зброю, спецзасоби. На інструктажі ставилися задачі, щодо перевірки власників зброї, згідно наданого списку та патрулювання міста Броди, щодо забезпечення публічного порядку, однак особисто він їх не виконував, оскільки за вказівкою ОСОБА_9 відразу заступив на охорону адміністративного приміщення ВП, де забезпечував пропускний режим у будівлю. Близько 14:00 на прохання відлучитися на обід, за вказівкою ОСОБА_9, його на посту замінив поліцейський СРПП №2 ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_1 сів у службовий автомобіль «Рено-Докер», д.н.з. не пригадує, під керуванням інспектора цього ж СРПП ОСОБА_4, та вони в двох направилися в продуктовий магазин, який розташований по вул. Соняшній, м. Броди, де він купив продукти харчування та направилися до АЗС «ОККО», що знаходиться на обїзній автодорозі «Київ-Чоп», де мав намір сходити у вбиральню, однак цього не зробив, оскільки була черга. Коли він вийшов, то побачив, що ОСОБА_4 розмовляє з (як стало відомо) - ОСОБА_5 Останній запитував у ОСОБА_4, чи все буде добре, однак в якому контексті прозвучало дане питання ОСОБА_1 не розумів та не здогадувався, на це ОСОБА_4 відповів, що буде добре. У подальшому вони втрьох сіли у вказаний службовий автомобіль під керуванням ОСОБА_4 та направилися в центральну частину м. Броди, де зупинилися поблизу магазину автозапчастин, що на пл. Ринок, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайшли в приміщення указаного магазину, а він залишився в салоні автомобіля. Через 5-7 хвилин вони вийшли з магазину і всі направилися на вищевказану АЗС, де залишили ОСОБА_5 і направилися в м. Броди та повернулися до магазину автозапчастин, куди зайшли вдвох. Візуально знайомий продавець (прізвище не відоме) сказав, що гроші світяться, про що йшлося ОСОБА_1 не розумів, а продавець показав грошові кошти, зокрема купюру у 500 грн., після чого поклав стопку грошей у поліетиленовий пакет і кудись його помістив, куди саме він не помітив. Після чого вони з ОСОБА_4 вийшли на вулицю, де палили поблизу службового автомобіля та у цей час були затримані працівниками СБ України, які вилучили вищевказані грошові кошти з магазину, повідомивши при цьому, що це предмет незаконної вигоди. ОСОБА_1 не було відомо про намір ОСОБА_4 отримати незаконну вигоди від ОСОБА_5, крім того жодних натяків під час їх розмови на це не було. Особисто він жодних вимог про передачу грошей з останнім не вів. Наголошує, що до цього часу він особисто ніколи з ОСОБА_5 ні при яких обставинах не бачився та з ним не спілкувався. Його поведінка була природною, стурбованим чи збентеженим він не був, ні він, ні ОСОБА_4 ніякого тиску на нього не вчиняли та йому не погрожували. Під час перекуру, тобто перед затриманням, він запитав у ОСОБА_4 за гроші, про які говорив продавець, однак ОСОБА_4 повідомив, що йому нічого не відомо. ОСОБА_1 органи досудового розслідування процесуально не затримували, жодних підозр у вчиненні будь-якого правопорушення не оголошували.

На думку суду проведеним службовим розслідуванням правомірно встановлено зокрема, що поліцейський СРПП №2 патрульної поліції Бродівського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1, грубо порушуючи службову дисципліну, зокрема вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональні обов'язки, передбачені ч. 4 п. 13 Типового положення про відділ, відділення поліції в районах, містах Львівської області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 12.03.2016 № 22, під час несення служби в наряді реагування патрульної поліції, будучи зобов'язаним здійснювати профілактичні заходи щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, натомість самовільно залишив маршрут патрулювання та відволікаючись від несення служби, сприяв вчиненню лейтенантом поліції ОСОБА_4 протиправних дій, направлених на отримання неправомірної вигоди у ОСОБА_5

Також суд погоджується із висновком відповідача, що вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку повністю доведена зібраними матеріалами службового розслідування, оскільки як зазначав позивач в поясненні, що 01.02.2017 року він заступив на службу біля 08:00.

Начальником СРПП №2 ОСОБА_9 був проведений інструктаж. На інструктажі поставлені задачі, щодо перевірки власників зброї, згідно наданого списку та патрулювання міста Броди, щодо забезпечення публічного порядку.

Однак позивач за вказівкою ОСОБА_9 відразу заступив на охорону адміністративного приміщення ВП, де забезпечував пропускний режим у будівлю.

Про наявність будь-якої іншої вказівки щодо служби позивача в цей день, ні позивач, ні відповідач не зазначають.

Далі близько 14:00 позивач відлучився на обід. Позивач сів у службовий автомобіль під керуванням інспектора цього ж СРПП ОСОБА_4 та вони направилися в продуктовий магазин, потім до АЗС «ОККО», далі вони вже втрьох (з гр-н. ОСОБА_5С.) поїхали в центр м. Броди, до магазину автозапчастин, в який зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, далі через 5-7 хвилин вони вийшли з магазину і всі направилися на вищевказану АЗС, де залишили ОСОБА_5 і повернулися до магазину автозапчастин, куди зайшли вже вдвох.

На думку суду, відповідачем правильно встановлено факти дисциплінарного порушення позивача, тобто перебуваючи в наряді реагування патрульної поліції, не здійснив профілактичні заходи щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, відволікаючись від несення служби сприяв вчиненню протиправних дій отримання неправомірної винагороди.

Таким чином, судом враховуються заперечення відповідача, що спірні накази ГУНП за № 818 від 15.03.2017 року та за № 275 о/с від 31.03.2017 року є правомірні і не підлягають скасуванню.

Відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не враховуються судом і обґрунтування позовних вимог в частині поновлення на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки судом встановлено, що позивача звільнено на законних підставах.

Відтак і в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

З цих же підстав, судом враховуються заперечення відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують в правомірності спірних рішень.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача до відповідача задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати та витрати на правову допомогу покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 18.12.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.