Постанова № 71079062, 06.11.2017, Маневицький районний суд Волинської області

справа № 164/2351/17

п/с 2-а/164/971/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 листопада 2017 року. ОСОБА_1.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Токарської І.С.,

при секретарі Матвійчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправною відмову в наданні компенсації по догляду за інвалідом та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є працездатним, але з незалежних від нього обставин ніде не працює, у зв’язку тим, що здійснює догляд за своєю матір’ю – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом з дитинства 1 групи, членом сім’ї загиблого і яка за висновком МСЕК потребує постійного стороннього догляду. За здійснення такого догляду позивач отримує компенсацію в розмірі 4 гривні 80 копійок щомісяця і оскільки не має жодних інших доходів, 29 вересня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про виплату належної компенсації за догляд за інвалідом, яка відповідала б прожитковому мінімуму, однак йому було відмовлено в цьому. Тому просив суд визнати таку відмову відповідача протиправною та зобов’язати управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 компенсації на догляд за інвалідом 1 «Б» групи, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого в законі України про Державний бюджет України на 2017 рік, з урахуванням виплаченої суми компенсації, за період з 13 квітня 2017 року.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з’явився, однак до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направили, однак до суду подали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 ОСОБА_5 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Відповідно до ст. 46 ОСОБА_5 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що соціальні послуги, це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем; суб'єкти, що надають соціальні послуги - підприємства, установи, організації та заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги.

Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, цивільно-правових договорів (для фізичних осіб-підприємців), в яких визначено перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, за наявності відповідної підготовки їх працівників, з дотриманням державних стандартів соціальних послуг, етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг. Критерії діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 затверджено «Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» (далі - Порядок), яким передбачено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Відповідно до пункту 2 Порядку компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи становить 15 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 5 Порядку компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку .

Разом з тим, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 832 від 26 липня 1996 року «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», пункту 3 Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" №762/96 від 25 серпня 1996 року встановлено щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, у розмірі 4 гривні 80 копійок. Зазначені щомісячні компенсаційні виплати призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом з дитинства 1 групи та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕК від 10 липня 2007 року (а.с. 7 зворот).

Згідно посвідчення серії ААБ № 298050 від 4 вересня 2007 року ОСОБА_3 отримує державну соціальну допомогу, як інвалід з дитинства 1 групи (а.с. 7).

Довідкою № 1525 від 25 липня 2017 року, виданою Боровичівською сільською радою Маневицького району Волинської області підтверджується те, що ОСОБА_2 з 1 жовтня 2001 року і по даний час ніде не працює, не служить та не навчається (а.с. 9).

Із довідки управління соціального захисту населення Маневицької РДА № 1866 від 26 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Маневицької РДА, одержує щомісячну компенсаційну виплату по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01 жовтня 2014 року і по даний час. Станом на 01 липня 2017 року розмір допомоги з урахуванням індексації становить 26 гривень 94 копійки (а.с. 10).

Заявою позивача від 27 вересня 2017 року підтверджується звернення до відповідача із вимогою про нарахування та виплату компенсації по догляду за інвалідом в розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за період з 01 січня 2017 року по даний час, з урахуванням виплаченої компенсації, однак відповідачем листом № Ш-100/2/04-10 від 29 вересня 2017 року було відмовлено в цьому (а.с. 12-15).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні.

Відповідно до положень ст. 8 ОСОБА_5 України ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 Українигарантується.

Частиною 3 ст.46 ОСОБА_5 України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 19 ОСОБА_5 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

За приписами ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_5 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням очевидної невідповідність постанови Кабінету Міністрів України №832 від 26 липня 1996 року в частині розміру соціальної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи нормам ОСОБА_5 України до застосовування підлягають норми ОСОБА_5 України як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу, в тому числі й над законами України та постановами Кабінету Міністрів України.

Майнове право ОСОБА_6 на отримання соціальної допомоги в належному розмірі визнається законодавством України і, таким чином, підлягало захисту за статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в справі "Будченко проти України" нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Вищевказані ідеї відображені і в ст. 3 ОСОБА_5 України, згідно з якою, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави.

А тому, зважаючи на вищевказані норми Закону, суд приходить висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, ст. 46 ОСОБА_5 України, ст.ст. 8-11, 71, 160-163, 186 КАС України, Законом України «Про соціальні послуги», Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати відмову управління соціального захисту населеня Маневицької районної державної адміністрації Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації на догляд за інвалідом І групи в розмірі не нижчому прожиткового мінімум для працездатних осіб – протиправною.

Зобов’язати управління соціального захисту населеня Маневицької районної державної адміністрації Волинської області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 компенсації по догляду за інвалідом І групи, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних особі, встановленого в Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», починаючи з 13 квітня 2017 року, з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Маневицького районного суду ОСОБА_7