Постанова № 71078230, 18.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 р. Справа № 805/3208/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа – Покровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа – Покровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначене розгляд справи на 28 вересня 2017 року.

22 вересня 2017 року представником відповідача було заявлене клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року задоволено клопотання представника позивача від 28.09.2017 року щодо витребування додаткових доказів по справі у Головного управління Національної поліції в Донецькій області та у Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Даною ухвалою провадження у справі зупинено до 26 жовтня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника відповідача від 24.10.2017 року про витребування у прокуратури Донецької області копію матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року зупинено провадження у справі до 06 листопада 2017 року.

06 листопада 2017 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року задоволено клопотання представника позивача про витребування у Головного управління Національної поліції в Донецькій області додаткових доказів. Розгляд справи зупинено до 20 листопада 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні його клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

20 листопада 2017 суд своєю ухвалою поновив провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року задоволено клопотання представників сторін щодо зупинення провадження по справі та суд зупинив розгляд справи до 18 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 30 листопада 2017 року суд відмовив представнику відповідача у задоволенні клопотання від 29.11.2017 року про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18 грудня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи зі його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення, просив відмовити у позові, посилаючись на численні порушення Правил етичної поведінки поліцейських та положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Отже, позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22 серпня 2017 року № 402 о/с, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 22.08.2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2017 року по день винесення рішення суду.

Свої позовні вимоги мотивував неправомірністю прийняття наказу ГУ Національної поліції в Донецькій області від 22.08.2017 року № 402 о/с. Посилається на гарну характеристику та статус учасника бойових дій та вказує на те що, відповідачем не був врахований його послужний список, показники службової діяльності, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби позивача як поліцейського.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах Національної поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області

Наказом ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2017 року № 402 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію». Звільнення здійснено на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 17.08.2017 року № 1506 та від 22.08.2017 року № 1533.

Підставою видання вищезазначеного наказу слугував висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУ НП в Донецькій області 17.08.2017 року.

В ході службового розслідування встановлено, що 30.07.2017 року о 16:10 на 82 км. автодороги «Олександрівка – Красноармійськ – Костянтинопіль» у с. Новооленівка Покровського району Донецької області ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість руху не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху і скоїв лобове зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо – транспортної пригоди пасажири автомобіля CHEVROLET отримали тілесні ушкодження. Водій автомобілю MAZDA 6 залишив місце ДТП та зник з місця події.

Крім того, в ході проведення службового розслідування встановлено, що позивач 20.03.2017 року та 19.06.2017 року допустив грубі порушення (підроблення підписів правопорушників) при складані протоколів про адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 та гр.-ки ОСОБА_3

За фактом дорожньо - транспортної пригоди, відносно позивача були внесені відомості до ЄРДР за № 420 1705000000614 від 31.07.2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. За фактом виявлення підроблень підписів, відносно позивача були внесені відомості до ЄРДР № 12017050410001991 від 02.08.2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Проходження служби в органах Національної поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію».

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни або вчинення дисциплінарного проступку. Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення або факт вчинення проступку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року № 155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 628/20941, затверджені Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі – Правила).

Ці Правила є узагальненим зібранням норм поведінки працівників органів внутрішніх справ та засобів їх врегулювання (п. 1.1. розділу І Правил).

Відповідно до п.1.2. Правил вони як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівника органів внутрішніх справ України: моральні цінності, зобов’язання та принципи служби в органах внутрішніх справ; професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової та антикорупційної поведінки; регулювання професійно-етичних проблем взаємин працівників, що виникають у процесі їх спільної діяльності тощо.

За своїм функціональним призначенням ці Правила крім іншого орієнтують працівника в умовах конфліктів і етичної невизначеності та інших обставин морального вибору (п.1.3. розділу І Правил).

Згідно з п.1.4. Правил неухильне дотримання принципів і норм цих Правил є важливим чинником якісного виконання працівником оперативно-службових завдань, необхідною умовою суспільної довіри та підтримки діяльності органів внутрішніх справ.

Дотримання норм поведінки, установлених цими Правилами, є моральним обов’язком кожного працівника органів внутрішніх справ незалежно від займаної посади та спеціального звання. Громадянин України, який працює або приймається на службу в органах внутрішніх справ, ознайомлюється з вимогами цих Правил (п. п. 2.1. - 2.3. розділу ІІ Правил).

Відповідно до пп. 2.2. п.2 розділу ІІІ Правил професійний обов’язок працівника, як одна із моральних основ служби в органах внутрішніх справ, полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.

Згідно з пп. 4.1. п.4 розділу ІІІ Правил працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов’язання, в тому числі бути прикладом безумовного дотримання вимог закону та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Бездоганне виконання моральних зобов’язань, в свою чергу, забезпечує право працівника на суспільну довіру, повагу, визнання і підтримку громадян, що передбачено пп.4.2. п.4 розділу ІІІ Правил.

Відповідно до пп. 1.1. п.1 розділу IV Правил поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі – Дисциплінарний статут) затверджений законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV і визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни, яка полягає у дотриманні Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділі та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, про що свідчать ч.1 ст.1, ст.2 Дисциплінарного статуту.

Обов’язки осіб рядового і начальницького складу визначені ст. 7 Дисциплінарного статуту, згідно з ч. 1 якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватись норм професійної та службової етики; з гідністю поводися у позаробочий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Дотримання вимог цих законодавчих та підзаконних актів, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України були обов’язковими для позивача.

Частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

При цьому, особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, що передбачено ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування наведені розділі ІІ Інструкції.

Згідно з п.2.1. Інструкції підставами для проведення службового розслідування крім іншого є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння адміністративних правопорушень, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують службову дисципліну.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема, у разі скоєння особою рядового і начальницького складу адміністративного правопорушення; отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1-2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення, (пп.2.2.5., 2.2.20 п.2.2. Інструкції).

Згідно з п.2.5. Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститься в службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів або в інших документах, отриманих у встановленому законодавством України порядку.

Як встановлено судом, підставою для призначення службового розслідування слугував наказ ГУНП в Донецькій області від 31.07.2017 року № 1391, старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4, відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, під час проведення службового розслідування за фактом дорожньо - транспортної пригоди, до скоєння якої можливо причетний дільничний офіцер поліції СП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5

Відповідно до п. 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Таким чином, службове розслідування щодо ОСОБА_5 призначене і проведене за наявності підстав, визначених Інструкцією, та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Абз. 1 п. 5.4. Інструкції передбачає, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного стягнення перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, п. 5.4. Інструкції встановлено, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Види дисциплінарних стягнень визначені ст. 12 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Ч. 7 ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено, що таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення, що визначено ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч.ч. 10-11 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Крім того, необхідно відмітити, що поліцейські відповідно до Дисциплінарного статут несуть підвищену дисциплінарну відповідальність у порівнянні з пересічними громадянами. Тому до них за порушення дисципліни вживаються суворі заходи дисциплінарного впливу. Отже вже саме складання протоколу про адміністративне правопорушення на працівника Національної Поліції України є вчинком, який може зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції, підриває авторитет Національної поліції і є несумісним з подальшим проходженням служби.

Крім того суд вказує на те, що відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Донецькій області за роки служби позивач мав 10 дисциплінарних стягнень (а.с. 115-119).

Так, останнім наказом ГУ НП в Донецькій області від 31.03.2016 року № 441 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення транспортної дисципліни, у зв’язку з чим ОСОБА_1 оголошено догану.

Суд також вказує на те, що 05 листопада 2013 року працівниками СП № 1 УДАІ ГУ МВС в Донецькій області за керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та порушення правил користування ременем безпеки відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 ст ч. 5 ст. 121 КупАП, проте постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2013 року провадження по даній справі закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до службової характеристики (перед звільненням), що видана начальником Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області позивач зарекомендував себе з негативної сторони, схильний до протиправної поведінки, допускав випадки халатного ставлення до службових обов’язків, що свідчить про те, що службою не дорожив (а.с. 40,73).

Отже, доводи позивача про сумлінне відношення до служби та відсутність дисциплінарних стягнень є недостовірними та такими, які суд не приймає до уваги.

Зважаючи на те, що відповідач довів факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та правомірність наказів ГУ НП України в Донецькій області від 22.07.2017 року № 402 о/с; від 17.08.2017 року № 1506; та № 1533 від 22.08.2017 року, вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу № 402 о/с задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги про поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу мають похідний характер від вимог про визнання незаконними та скасування наказу ГУНП України в Донецькій області і за своєю сутністю є обраним позивачем способом захисту його прав та інтересів, порушених незаконним звільненням.

Оскільки вимога ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу ГУНП України в Донецькій області від 22 серпня 206 року № 402 о/с залишена без задоволення, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на службі також не підлягають задоволенню.

Згідно з пп. 1,2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 78, 242, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа – Покровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.