Постанова № 71078061, 12.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. Справа №805/3634/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14год. 43хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Галатіної О.О.

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача не з’явився;

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Слов’янськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій щодо відмови з повернення коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Лівобережного відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій щодо відмови з повернення коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно додаткової угоди б/н до договору банківського рахунку № 26201180349100 від 25 квітня 2008 року зміненого 29 вересня 2011 року, додатковою угодою № 3 до договору про надання споживчого кредиту № 11339889000 від 06 травня 2008 року позивачем було отримано кредит з цільовим призначенням на придбання нерухомості - однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.4 Розділу 1 Договору). Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 травня 2008 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 2568, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 (проспект Захисників України) в місті Маріуполі. В забезпечення виконання грошових зобов'язань 06 травня 2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна, за яким Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю - АКІБ «УкрСиббанк» вищевказану квартиру, яка є власністю позивача, на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки б/н від 06 травня 2008 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 за реєстром № 2565. Також внесено запис про реєстрацію правочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним № 2874157, витяг № 5876951 від 06 травня 2008 року.

Зазначає, що 21 квітня 2017 року до контролюючого органу було подано декларацію про майновий стан і доходи у зв’язку з використання права на податкову знижку у частині суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік. У липні 2017 року позивачем було отримано поштою лист з відмовою у поверненні коштів з підстав того, що позивачем надано договір про надання споживчого, а не іпотечного житлового кредиту.

Позивач не погоджуючись із такою відмовою контролюючого органу та вважає її такою, що прийнята в супереч діючому законодавству України.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, через відділ діловодства та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача під судового засідання заперечувала проти позову, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до додаткової угоди б/н до договору банківського рахунку № 26201180349100 від 25 квітня 2008 року зміненого 29 вересня 2011 року, додатковою угодою № 3 до договору про надання споживчого кредиту № 11339889000 від 06 травня 2008 року позивачем було отримано кредит з цільовим призначенням на придбання нерухомості - однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.4 Розділу 1 Договору). Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 травня 2008 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 2568, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 (проспект Захисників України) в місті Маріуполі. В забезпечення виконання грошових зобов'язань 06 травня 2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна, за яким Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю - АКІБ «УкрСиббанк» вищевказану квартиру, яка є власністю позивача, на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки б/н від 06 травня 2008 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 за реєстром № 2565. Також внесено запис про реєстрацію правочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним № 2874157, витяг № 5876951 від 06 травня 2008 року.

З метою реалізувати право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, 21 квітня 2017 року направив на адресу Лівобережного відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області декларацію про майновий стан і доходи у зв’язку з використанням права на податкову знижку у частині суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік.

Відповідач листом відмови позивачу в праві на включення до податкової знижки у частині суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік у зв’язку з тим, що позивачем подано до контролюючого органу не іпотечний договір, а саме договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Так, згідно до п.п.14.1.87 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.

Відповідно до п.п.166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Згідно п.п.166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

В силу п.п.14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п.166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом протягом звітного податкового року, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната).

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про іпотеку» визначено, що кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим, повинні відповідати таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договорів іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбається чи будується, який є невід’ємним доповнення до такого кредитного договору.

Таким чином, посилання контролюючого органу на те, що наданий позивачем договір не містить ознак іпотечного, є недоречним, оскільки договір № НОМЕР_1 від 06.05.2008р. містить всі ознаки договору, як іпотечного.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як передбачає п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Лівобережного відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо відмови поверненні коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом.

Зобов’язати Маріупольську ОПДІ ГУ ДФС у Донецькій області виплатити ОСОБА_2 податкову знижку у частині суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік в розмірі 5944,15 грн.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даній справі відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх дій та бездіяльності.

Що стосується стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать:

- витрати на правову допомогу;

- витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;

- витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

- витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Суд зауважує, що в справі відсутні будь – які документи, які б свідчили, що позивачу надавалася допомога адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір відповідно до квитанції № 0.0.866957895.1 на суму 640,00 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_2 до Лівобережного відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій щодо відмови з повернення коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови поверненні коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом.

Зобов’язати Маріупольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області виплатити ОСОБА_2 податкову знижку у частині суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік в розмірі 5944,15 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 грудня 2017 року.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.