Вирок № 71077909, 18.12.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

18.12.2017

№12017050770003436 № 1-кп/263/803/2017

№ 263/15806/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого - судді Соловйова О.Л.;

при секретарі - Корольовій Н.А.,

за участю прокурора - Осіпцова В.П.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, пенсіонерки за віком, раніш не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період часу з грудня 2014 року по червень 2017 року, ОСОБА_2 будучи внутрішньо переміщеною особою, в порушення п.п.5,6,11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014, шляхом систематичної подачі 11.12.2014, 15.06.2015, 11.12.2015, 01.06.2016 та 12.12.2016 на адресу Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради заяв на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, та умисно вказувала в даних заявах недостовірні відомості про обставини що впливають на виплату грошової допомоги, а саме: інформацію щодо відсутності у неї або у будь-кого з членів її сімї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО, але відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, весь цей час ОСОБА_2 мала у особистій приватній власності домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4.

Таким чином, ОСОБА_2 маючи умисел на заволодіння грошовими коштами Державного бюджету, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, за період з грудня 2014 року по червень 2017 року незаконно отримала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 53 000,08грн., чим заподіяла державі в особі Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради майнову шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю та у судовому засіданні пояснила, що через скрутне матеріальне становище викликане вимушеним переїздом з території проведення антитерористичної операції, а саме: з м.Донецька, приховала відомості про наявну в неї садибу, яку придбала на початку 2000-х років у Харківської області. В подальшому, періодично вказуючи недостовірні відомості про відсутність житла на території підконтрольній владі України, отримувала допомогу. Виправити ситуацію не рішалась, оскільки побоювалась відповідальності та вимог про повернення безпідставно сплачених їй грошових коштів. Щиро кається у вчиненому правопорушенні, просить суворо не карати, має намір погашати спричинену шкоду, розмір якої не оспорює.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують чи обтяжують її покарання.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України правопорушення інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_2 відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Суд враховує особу підсудної, який на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, має родину.

Згідно до вимог ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд визнає, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

За наслідками судового розгляду провадження, обставин які обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Одночасно, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченої ОСОБА_2, обставин, які пом'якшують покарання, відношення останньої до вчиненого, суд вважає за необхідне застосувати до неї покарання у вигляді штрафу в максимальних межах санкції статі, оскільки жодне з інших покарань передбачених санкцією статті до обвинуваченої застосовано бути не може через досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ст.ст.127-129 КПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь потерпілого сума причинених кримінальним правопорушенням збитків.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 26010964) надмірно сплачені грошові кошти адресної допомоги у розмірі 53 000 ( п'ятдесят три тисячі) грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Суддя О.Л. Соловйов