Постанова № 71077844, 14.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про скасування рішення від 03 травня 2017 року за №00000307-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням ГУ ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 03 травня 2017 року за №00000307-40 до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 34 000 грн за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, таким, що порушує її законні права та інтереси та прийняте без належних правових підстав.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 12 грудня 2017 року №208/9/03-20-40-01-50 пред’явленні позовні вимоги заперечив, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, підтримав доводи, наведені у запереченнях. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2016 року, на підставі наказу від 07 листопада 2016 року №1342, направлень на перевірку від 07 листопада 2016 року №0000611 та №0000612 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами господарської одиниці – магазину, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Дубова Корчма, який належить суб’єкту господарювання ОСОБА_3, про що було складено акт від 08 листопада 2016 року №176/40-01/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії.

Як вбачається з акту перевірки, 07 листопада 2017 року в магазині, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Дубова Корчма, який належить суб’єкту господарювання ОСОБА_3, було придбано дві пляшки по 0,5 л пива «Закарпатське» оригінальне, світле, вміст спирту не менше 4,0% об’єму по ціні 11 грн 00 коп. за пляшку та одну пачку цигарок «Bond street» за ціною 17 грн 80 коп., на загальну суму 39 грн 80 коп. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на дане місце торгівлі у підприємця відсутня. Контрольно-розрахункова операція в магазині проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, фіскальний чек на суму 38 грн 90 коп. не видано, накладні на виявлені в магазині алкогольні напої та тютюнові вироби на час перевірки не пред’явлені

На підставі висновків акту перевірки від 08 листопада 2016 року №176/40-01/НОМЕР_1, керуючись абзацом п’ятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення від 03 травня 2017 року за №00000307-40, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн – за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та штраф в розмірі 17 000 грн – за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1 - 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

За пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Крім того, абзацом другим пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України, визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (чинного на момент проведення перевірки) встановлено, що ліцензія - документ, що надається органом ліцензування, на право провадження суб'єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в електронному вигляді (запис про наявність ліцензії у такого суб'єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) або на паперовому носії.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Як вбачається із постанови Горохівського районного суду Волинської області від 16 грудня 2016 року у справі №155/1753/16-п про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, останню визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, ОСОБА_3 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем здійснено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності передбаченої законодавством ліцензії на їх продаж.

Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу п’ятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Оскільки позивачем було допущено порушення правил реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому, на думку суду, контролюючим органом правомірно застосовано до ОСОБА_3 штраф в розмірі 34 000 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення від 03 травня 2017 року за №00000307-40 про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн – за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та штраф в розмірі 17 000 грн – за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, прийняте ГУ ДФС у Волинській області на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тому суд дійшов висновку, що рішення від 03 травня 2017 року за №00000307-40 про застосування фінансових санкцій є правомірним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 19 грудня 2017 року.