Постанова № 71076706, 06.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Справа№ 911/1541/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Чорноморець Я.А. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Бурсова Л.П. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2017р.

у справі № 911/1541/17 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком"

до відповідача Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради

про стягнення 60 159,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення 60 159,69 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за Договором про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій державного бюджету №09-22/07 від 09.07.2015р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2017р. у справі № 911/1541/17 позов задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 60 159,69 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Протоколами передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді та автоматичного визначення складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2017р.

25.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено перерву до 15.11.2017р.

08.11.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

15.11.2017р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 06.12.2017р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 09.07.2015р. між Управлінням соціального захисту населення Васильківської міської ради (платник) та Цехом телекомунікаційних послуг №14 Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" (виконавець) укладено договір про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій державного бюджету №09-22/07 (договір).

За умовами пунктами 1.1, 1.2, договору передбачено, що відповідний правочин регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за пільгове надання телекомунікаційних послуг: встановлення квартирного телефону, абонентна плата за користування квартирним телефоном (далі - житлово-комунальних послуг) пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету, місцевим бюджетам, які здійснюються виконавцем, відповідно до Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, постанов Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (зі змінами), №117 від 29.01.2003р. "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами) за видами пільг відповідних категорій громадян (далі - пільговики) визначних вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України. Виконавець надає житлово-комунальні послуги пільговикам м. Василькова.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.4.1 договору виконавець зобов'язується здійснювати пільгове надання житлово-комунальних послуг громадянам, які мають право на відповідні пільги, пільговикам. Платник зобов'язується своєчасно та в повному розмірі перераховувати виконавцю кошти для компенсації витрат по наданню пільг пільговим категоріям громадян.

Зі змісту пункту 3.4 договору випливає, що платник на підставі розрахунків та актів звіряння про надання житлово-комунальних послуг пільговикам, забезпечує своєчасне перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю.

Даний договір набуває законної сили з 01.03.2015р. і діє до 31.12.2015р. (пункт 5.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ним на виконання законодавчих приписів та умов договору за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 399 213,38 грн., що підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між КОФ ПАТ "Укртелеком" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету УСЗН-місто (форма 3-пільга) за спірний період. До того ж, позивачем надано копії розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у 12/2015 з формою 2-пільга. Водночас, відповідно до наданих позивачем актів за формою 3-пільга та пояснень станом на початок спірного періоду з 01.01.2015 року за відповідачем існувала заборгованість у розмірі 70 726,22 грн. Як зауважив позивач, оплату за надані послуги відповідач відшкодував частково, сплативши за спірний період 409 779,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку та довідкою позивача.

Таким чином, враховуючи загальну вартість наданих за спірний період послуг та існування у відповідача заборгованості за надані послуги за попередній період, а також проведені часткові розрахунки, у відповідача виникла заборгованість у сумі 60 159,69 грн.

05.04.2017р. позивач звернувся з претензією №11/82 до відповідача щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в сумі 60 159,69 грн. Проте, відповідач у відповідь листом №05-1546/07 від 13.04.2017р. заперечив вказаний борг та повідомив, що видатки на відшкодування пільг на послуги зв'язку відсутні, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Враховуючи, що спір у даній справі виник між сторонами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань і є приватно-правовим, колегія суддів відхиляє твердження відповідача на непідвідомчість спору у даній справі господарському суду та необхідність застосування приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про телекомунікації", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктами 10 та 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р. (в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

Враховуючи наведене, відповідач в силу законодавчих приписів та умов укладеного з позивачем договору зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на підставі складених позивачем розрахунків за формою 2-пільга та актами за формою 3-пільга.

Заперечення відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодувати оплату наданих позивачем послуг, у зв'язку з неналежним отриманням бюджетних асигнувань на час подання актів форми 3-пільга за 01.02.2015р., 01.12.2015р., 01.01.2016р., апеляційним судом відхиляються, оскільки обов'язок відповідача по відшкодуванню витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян не ставиться у залежність від порядку та механізму здійснення бюджетних асигнувань на соціальне забезпечення населення. При цьому, за загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів.

З огляду на встановлене, відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин, тож вимога позивача про стягнення з відповідача 60 159,69 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є обґрунтованою та такою, що ґрунтується на нормах закону.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Посилання апелянта на неправомірне стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача судового збору не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і у тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи звільнення апелянта від сплати судового збору, розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги згідно до ст. 49 ГПК України не проводиться.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2017р. у справі № 911/1541/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2017р. у справі № 911/1541/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1541/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова