Постанова № 71076701, 12.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2017 р. справа №908/1027/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіДучал Н.М. Геза Т.Д., Склярук О.І. секретар судового засіданняШило А.М. за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід11.07.2017 (підписано 17.07.2017) у справі№908/1027/17 (суддя Горохов І.С.) за позовомФізичної особи - ОСОБА_6, с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області пропро визнання недійсним рішення загальних зборів

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», оформленого протоколом №3 від 27.05.2016.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі №908/1027/17 позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» від 27.05.2016, оформлене протоколом №3 від 27.05.2016.

Рішення суду мотивовано обгрунтованістю заявлених позовних вимог, порушенням оспорюваними рішеннями зборів учасників ТОВ «АФ «Славутич», прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі №908/1027/17, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарському суді. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач наполягає, що на дату прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» - позивач вже не був учасником Товариства, тому вважає, прийняте судом рішення незаконним та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2017.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" надійшло клопотання №10/08 від 10.08.2017 про участь його представника у судовому засіданні 12.09.2017 в режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Склярук О.І., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2017р., сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає прийняте судом рішення від 11.07.2017 у справі №908/1027/17 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не спростовує законності судового рішення.

Клопотанням просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із знаходженням представника позивача у м. Києві з питань представництва у суді інтересів іншої фізичної особи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 розгляд скарги відкладено на 03.10.2017.

У зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 12.09.2017 про звільнення у відставку судді Агапова О.Л. та перебуванням у відпустці судді Мартюхіної Н.О., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.10.2017 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Сгара Е.В., Склярук О.І.

Розгляд апеляційної скарги відкладено.

Клопотанням №1231 від 02.11.2017 ТОВ "Агрофірма "Славутич" просило відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із знаходженням у відпустці адвоката Салімонової А.А., яка представляє інтереси відповідача.

У зв'язку з перебуванням у відрядженні члена колегії судді Сгари Е.В. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.11.2017 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Склярук О.І.

Клопотання заявника апеляційної скарги задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.12.2017р.

В судових засіданнях, що проводилися в режимі відеоконференції представник позивача заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 залишити без змін.

Відповідач, після відкладення розгляду апеляційної скарги, не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з положеннями ст.ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" (друга редакція), затвердженого загальними зборами учасників (протокол від 31.07.2015 №1), державну реєстрацію змін проведено 04.08.2015 запис №10831050019014534, ТОВ "Агрофірма "Славутич" створено і діє згідно з цим Статутом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" та іншими законодавчими актами України.

Цей Статут є другою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", зареєстрованого розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 14 квітня 2000 р. №168. Цей Статут є єдиним установчим документом, на підставі якого діє Товариство.

Згідно з п. 1.4 Статуту учасниками Товариства є громадяни України, в тому числі, ОСОБА_6.

Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Товариство має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається Статутом (п.2.1., п.3.1. Статуту).

Учасники Товариства, відповідно до п. 5.1 Статуту, мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами Товариства шляхом участі у вищому органі Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в передбаченому цим Статутом порядку зі складу товариства; інші права передбачені чинним законодавством та цим Статутом.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників формується статутний капітал в розмірі 7400,00 грн., який поділений на 100 (сто) часток. Розмір однієї частки становить 74,00 грн. (п. 6.1 Статуту).

Згідно із положеннями п. 6.2 Статуту, учасники Товариства беруть участь в створенні статутного капіталу в таких частках, зокрема: ОСОБА_6 - 906,50 грн., що становить 12,25 часток статутного капіталу - 12,25%.

Розмір частки інших засновників Товариства складає: ОСОБА_8 - 11%, ОСОБА_9 - 12,25%, ОСОБА_10 - 12,25%, ОСОБА_11 - 12,25%, ОСОБА_12 - 20% та ОСОБА_13 - 20%.

На дату підписання цього Статуту статутний капітал внесено повністю (абзац 2 пункту 6.2 Статуту).

Пунктом 8.1 Статуту передбачено, що чистий прибуток Товариства, за винятком коштів, які спрямовуються на сплату податків та інших обов'язкових платежів, коштів які спрямовуються на створення та поповнення фондів Товариства, розвиток виробництва та благодійні цілі розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у 90-денний термін після закінчення фінансового року. Якщо по завершенню календарного року в результаті господарської діяльності у товариства виявився прибуток, то учасники мають право на отримання дивідендів.

Відповідно до п. 9.1 Статуту Органами управління Товариства є загальні збори учасників (вищий орган); директор (виконавчий орган).

Вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників (п.9.2.).

12.02.2016р., ОСОБА_6, як учасник Товариства, звернувся до Товариства ( в порядку ст.ст.10,60 Закону України "Про господарські товариства") з пропозицією про включення до порядку денного загальних зборів Учасників Товариства, призначених на 23.03.2016, питання щодо виплати дивідендів за 2009-2016 роки учасникам ТОВ "Агрофірма "Славутич", яке було включено Товариством до порядку денного зборів.

23.03.2016 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич", оформлені протоколом №1 від 23.03.2016 на яких, окрім іншого, розглянуто питання (№3) про виплату дивідендів за 2009-2015 роки учасникам ТОВ "Агрофірма "Славутич". За результатами розгляду третього питання зборами прийнято рішення - виплатити дивіденди учасникам Товариства в розмірі 700 тисяч гривень. Голосували - одностайно. З протоколу вбачається присутність на зборах учасників, частки яких складають 100% голосів.

25.05.16 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич" (оформлено протоколом № 2 від 25.05.16), на яких, окрім іншого, розглянуто питання (під № 1 порядку денного) стосовно розгляду заяви учасника Товариства ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників Товариства, виплату йому вартості частини майна Товариства та частину прибутку Товариства. Зборами прийнято рішення: задовольнити заяву ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників товариства. Провести розрахунки з ОСОБА_6 відповідно до чинного законодавства України.

27.05.16 на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич", які оформлені протоколом № 3 від 27.05.16, прийнято рішення про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич", оформлене протоколом № 1 від 23.03.16 р., в частині виплати дивідендів учасникам товариства з нерозподіленого прибутку в розмірі 700 тисяч гривень; спрямувати прибуток на поповнення матеріально-технічної бази ТОВ "Агрофірма "Славутич". ОСОБА_6 участі у зборах не приймав.

Третя редакція Статуту ТОВ "Агрофірма "Славутич" зареєстрована 30.05.16 (№10831050023014534).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необгрунттованість апеляційної скарги ТОВ «АФ «Славутич», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.

Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Особа, маючи корпоративні права, вправі очікувати від їх реалізації, зокрема, матеріальне благо, не може бути обмежена у судовому захисті своїх прав; має право будь-яким не забороненим способом захищати свої права і свободи від порушення і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільні права здійснюються особою у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтувався на факті належності ОСОБА_6 на праві власності певної кількості часток у статутному капіталі відповідача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За положеннями ст. 140 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст.97 Цивільного кодексу України).

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст.58 Закону України «Про господарські товариства»).

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ст.61 Закону України «Про господарські товариства»).

Нормою ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", з якими узгоджуються п. п. 9.7., 9.7.4. статуту відповідача, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.

За положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів, тощо.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з ч. 3. ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Пунктами 9.3., 9.4. другої редакції статуту Відповідача закріплено, що збори скликаються при необхідності але не менш ніж два рази на рік головою Товариства. Учаснику надсилається поштою або вручається письмове повідомлення за 30 днів до скликання зборів. В повідомленні зазначається час і місце проведення зборів та порядок денний. Збори повинні проводитись за місцем знаходження Товариства або в іншому місці, яке зазначено в повідомленні. Позачергові збори учасників Товариства скликаються Головою Товариства, а так само на вимогу будь-якого учасника, групи учасників, які володіють більш, ніж 10% голосів, директора, голови ревізійної комісії у порядку, який вказаний у п. 11.2 Статуту. Якщо Голова Товариства протягом 25 днів не виконав зазначені вимоги, вони мають право самі скликати збори. З питань, які не включені в порядок денний, рішення можуть прийматися тільки за згодою усіх учасників, які присутні на зборах (п. 9.5. другої редакції статуту товариства).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення учасників товариства, в т.ч. позивача, з дотриманням порядку та строків, визначених ст.61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.3, 9.4. Статуту ТОВ «АФ «Славутич», про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів учасників Товариства, які відбулися 27.05.2016р.

Всупереч нормам закону та статуту, проведення зборів учасників від 27.05.2016, якими скасовано рішення від 23.03.2016 в частині виплати дивідендів, яке безпосередньо стосується прав ОСОБА_6 на отримання розподіленого на дивіденди частини прибутку, було проведено без повідомлення ОСОБА_6 Повідомлення про проведення зборів позивачу не направлялося та не вручалося. Згідно протоколу № 3 від 27.05.2016 ОСОБА_6 участі у зборах учасників товариства не приймав.

З матеріалів справи вбачається, що про скликання позачергових зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич" на 27.05.2016, усі учасники товариства, крім ОСОБА_6, були повідомлені лише 25.05.2016р., тобто за 2 дні до дати зборів, що суперечить наведеним вище приписам законодавства та статуту відповідача.

Зауваження відповідача про припинення корпоративних відносин ОСОБА_6 з дати отримання товариством заяви про вихід, суперечить приписам ст. 148 Цивільного кодексу України, та не відповідає порядку виходу, визначеному в статуті товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Пунктами 5.1. та 13.4. Статуту ТОВ "АФ "Славутич" передбачено право учасника Товариства на вихід з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід за три місяці до виходу.

Заява про вихід ОСОБА_6 була направлена на адресу відповідача поштовим зв'язком 10.05.2016 .

Отже, на час правомірного (як це передбачено ст.61 Закону України «Про господарські товариства» та статутом відповідача, якщо б таке відбулося) скликання загальних зборів учасників, що призначені на 27.05.2016р., у відповідача не було відомостей про вихід ОСОБА_6 з Товариства.

Крім того, як вказано Пленумом Вищого господарського суду України в п.4.12 постанови «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016, моментом виходу учасника з товариства, є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Державна реєстрація змін складу учасників, пов'язаних з виходом ОСОБА_6 зі складу учасників Товариства проведена - 30.05.2016, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис № 10831050023014534, тобто після проведення оспорюваних зборів.

Як зазначено Пленумом Верховного суду України в п.п. 17,18,21 Постанови від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Наявність завчасно отриманої інформації про порядок денний зборів, з метою підготовки до розгляду питань, які пропонуються для вирішення на зборах, є правом учасника, визначеним ст.61 Закону України «Про господарські товариства» на ознайомлення, не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів, з документами, внесеними до порядку денного зборів, а також невід'ємною частиною реалізації учасником права на участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Неповідомлення учасника товариства про проведення зборів, питання порядку денного загальних зборів в установленому законодавством та статутом порядку та строки є порушенням його права на завчасне ознайомлення з документами, що стали підставою для внесення на розгляд зборів питань, що пропонуються для розгляду загальними зборами, на участь у розподілі прибутку Товариства.

Наведене свідчить, що процедура скликання оспорюваних зборів учасників ТОВ «АФ «Славутич» відбулася з порушенням: ст.61 Закону України «Про господарські товариства» та п.9.4. Статуту ТОВ «АФ «Славутич», прав позивача на завчасне ознайомлення з питаннями порядку денного зборів та документами, що стали підставою для внесення на збори питань, розглянутих загальними зборами, на участь у розподілі прибутку товариства.

Окрім наведеного необхідно зазначити, що до порядку денного позачергових загальних зборів від 27.05.2016 включено питання - 2. Різне.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників присутніх на зборах. Такі вимоги відповідають змісту пунктів 9.3, 9.5 викладених у Статуті Товариства. Про порядок денний учасники повинні повідомлятись також і у разі скликання позачергових зборів Товариства.

Зазначаючи в порядку денному питання "Різне" порушуються права учасників на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів та підготовкою до його розгляду.

Відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, зміст суб'єктивного права, про порушення якого стверджує позивач у позовній заяві, міркування, висловлені на їх підтвердження, дійсний характер (природа) дій, які позивачем кваліфікуються як порушення його права на отримання частини прибутку від діяльності ТОВ «АФ «Славутич», розуміння того, що захист прав та інтересів учасника повинен мати на меті саме забезпечення їх дієвості і результативності, і не прагнути інших цілей, дає підстави вважати, що захист заявленого позивачем права знаходиться в межах правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978).

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Отже, "законний інтерес" передбачає можливість користування певними благами та реалізацію поведінки, спрямованої на задоволення як індивідуальних, так і колективних потреб.

Наведене вище, спростовує доводи апелянта щодо законності проведення загальних зборів 27.05.2016р. та правомірності прийнятих зборами рішень, тому вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 (підписано 17.07.2017) у справі №908/1027/17.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 (підписано 17.07.2017) у справі № 908/1027/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 (підписано 17.07.2017) у справі № 908/1027/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

О.І. Склярук

Надруковано 4 екз.

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ГСЗО.