Постанова № 71076563, 14.12.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа № 922/4357/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участі представників сторін:

позивача - Єгорова В.С. (довіреність №14-77 від 14.04.2017),

відповідача - Сивака А.Ю. (довіреність б/н від 22.06.2017),

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3646 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.17 у справі №922/4357/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с.Подвірки,

про стягнення 29282095,36 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2017 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні скарги (вхідний № 121) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити, визнати незаконними дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень щодо закінчення виконавчого провадження, визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2017 ВП №48785579.

Скарга обґрунтована тим, що станом на день подання скарги заборгованість ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» у розмірі 3 057 602,86 грн втрат від інфляції, 3% річних у розмірі 566 130,22 грн та 73 080,00 грн судового збору згідно з рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4357/14 не списана.

Крім того, як зазначає позивач, при ухваленні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції помилково розтлумачено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, надано невірну оцінку фактичним обставинам справи та неправильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим порушено вимоги щодо законності й обґрунтованості судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№13004 від 14.12.2017) проти апеляційної скарги заперечував. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою суду від 29.11.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В жовтні 2014 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" 23626085,11 грн основного боргу, 3072333,39 грн інфляційних, 2007705,63 грн пені та 575971,23 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 в позові відмовлено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3072333,39 грн втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 575971,23 грн 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3040-БО-32 від 28 грудня 2012 року та 73080,00 грн судового збору. В частині стягнення 23626085,11 грн основного боргу провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 скасовано в частині стягнення з відповідача 9841,01 грн 3% річних та 14730,53 грн інфляційних втрат та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 залишено без змін.

19.05.2015 на виконання рішення суду видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 в частині відмови у стягненні 2007705,63 грн пені залишено без змін.

14.09.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48785579 з примусового виконання вказаного наказу.

04.11.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №48785579.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2016, заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" про розстрочку виконання рішення суду від 12.02.2015 задоволено частково. Надано ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 шляхом сплати суми боргу (3 695 408,15 грн) рівними частинами (по 102650,23 грн) щомісячно, починаючи з квітня 2016 року до 01 квітня 2019 року. В решті заяви відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2016 задоволено клопотання ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" (вх.№14891 від 06.05.2016) та припинено провадження по скарзі ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх.№125 від 19.04.2016) на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області Міністерства юстиції України.

17.01.2017 ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язання закінчити виконавче провадження № 48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі № 922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

23.01.2017 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з запитом №47881844/дв-2 про надання інформації щодо врегулювання Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" відносин з приводу стягнення коштів з ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за виконавчим провадження ВП № 48785579, ВП № 47986979, ВП№ 48659202.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017, скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та зобов'язано закінчити виконавче провадження № 48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі № 922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

23.03.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області винесено постанову ВП №487855 про виведення виконавчого провадження №48785579 із зведеного виконавчого провадження №47881844.

23.03.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48785579 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до листа Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8/10-944-17 від 25.05.2017, Міністерство розглянуло заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" від 30.03.2017 №01-10/601 та повідомило, що ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участі у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, що підтверджується наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №127 від 24.05.2017 (а.с.29-34 т.5).

22.05.2017 до Господарського суду Харківської області від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла скарга (вх.№121) на дії органу державної виконавчої служби, в якій позивач просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяна А.О. щодо закінчення 23.03.2017 виконавчого провадження №48785579. Також просив визнати нечинною постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2017 ВП №48785579.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 скасовано. Справу № 922/4357/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що для списання зобов'язань з оплати трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, товариство має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до Реєстру. Як зазначив Вищий господарський суд, приймаючи 22.03.2017 ухвалу, Господарський суд Харківської області в обґрунтування наявності підстав для визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та зобов'язуючи останнього закінчити виконавче провадження № 48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 року у справі № 922/4357/14, послався на те, що запровадження в дію частини 3 ст.7 Закону №1730-VII по суті скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість скарги ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу державної виконавчої служби, у зв'язку з відсутністю підстав для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 19.05.2015 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

07.11.2017 Господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

03.11.2016 прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" № 1730-VII, який набрав чинності 30.11.2016.

Преамбулою Закону №1730-VII визначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 1 Закону №1730-VII до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону відноситься, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), та також заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону №1730-VII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону №1730-VII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно з абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1730-VII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Вказана норма кореспондується з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VII, яким визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до Реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.4 ст.3 Закону №1730-VII порядок проведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, для врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії особа, яка має право на таку процедуру, повинна вчинити відповідні дії для включення її до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (надалі Порядок).

Відповідно до п.14 Порядку у Реєстрі зазначаються дані про підприємство, зокрема, інформація щодо обсягу нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016 року.

Відповідно до п.5 Порядку рішення про включення підприємства до реєстру або про відмову в його включенні приймається керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви про включення підприємства до реєстру та розміщується на офіційному веб-сайті Мінрегіону.

Отже, обсяг нарахувань із сплати інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016, є окремою інформацією, яка підлягає обов'язковому включенню до Реєстру, задля обліку з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до Реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Таким чином, для списання зобов'язань з оплати трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, товариство має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до Реєстру.

Законом не передбачено автоматичного списання зазначених сум і таке списання повинно здійснюватися у порядку, який визначений положеннями зазначеного Закону.

З прийняттям вказаного Закону №1730-VII було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом № 1730-VII неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні скарги, посилався, зокрема, на те, що запровадження в дію частини 3 статті 7 Закону № 1730-VII по суті скасовує ознаки протиправності в діях боржника в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій. Списання неустойки (штрафа, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису частини 3 статті 7 Закону № 1730-VII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім.

Крім того, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, включення підприємства та відомостей про заборгованість до реєстру та виключення з нього за змістом частин 2, 3 статті 3 Закону № 1730-VII обумовлено виключно необхідністю виконання процедури взаєморозрахунків або договорів про реструктуризацію заборгованості, а отже на випадки списання нарахувань на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону № 1730-VII, вказані вимоги не поширюються. Надання позивачем факту включення до реєстру значення необхідної умови для застосування частини 3 статті 7 Закону № 1730-VII та списання нарахувань на погашену заборгованість суперечить меті створення цього реєстру, якою є виключно забезпечення збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості. Здійснене стягувачем тлумачення норм частини 1 статті 3 та частини 3 статті 7 Закону № 1730-VII, на думку місцевого господарського суду, є помилковим, оскільки фактично встановлює додаткову умову для списання у вигляді обов'язку попереднього включення кредиторської заборгованості по нарахованим санкціям на погашену основну заборгованість до реєстру, яка Законом для такого випадку прямо не передбачена.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що як було зазначене раніше, Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" не передбачено автоматичного списання зазначених сум і таке списання повинно здійснюватися у порядку, який визначений положеннями зазначеного Закону та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

22.05.2017 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу ДВС, в якій просило визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяна А.О. щодо закінчення 23.03.2017 виконавчого провадження №48785579.Також просило визнати нечинною постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2017 №48785579.

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято передчасно та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не було надано доказів участі підприємства у процедурі врегулювання заборгованості у визначеному Законом №1730 порядку, та, відповідно, не надано доказів включення підприємства боржника до відповідного реєстру. За таких обставин, на думку скаржника, відсутні підстави вважати боржника учасником процедури врегулювання заборгованості перед стягувачем як постачальником природного газу, тоді як неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню лише за умови виконання вимог Закону №1730 щодо участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Як свідчать матеріали справи та вже зазначалось, 17.01.2017 ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язання закінчити виконавче провадження № 48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі № 922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2017 скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та зобов'язано закінчити виконавче провадження № 48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі № 922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 12211 ГПК).

За приписами статті 124 Конституції України, частини першої статті 45, частини першої статті 84 та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Як було зазначено Управлінням ДВС відділу примусового виконання рішень у відзиві на скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (вх.№21024 від 27.06.2017), державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області на виконання ухвали суду 23.03.2017 винесено постанову ВП №487855 про виведення виконавчого провадження №48785579 із зведеного виконавчого провадження №47881844, а також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48785579 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, дії державного виконавця направлені на закриття виконавчого провадження та прийняття в зв'язку з цим постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №48785579, на виконання ухвали суду, є правомірними, тому посилання скаржника на те, що державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято передчасно, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що наведені в оскаржуваній ухвалі висновки суду, що запровадження в дію частини 3 статті 7 Закону № 1730-VII по суті скасовує ознаки протиправності в діях боржника в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій, є необгрунтованими, однак з урахуванням наведених вище обставин, зазначене не призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2017 у справі №922/4357/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2017 у справі №922/4357/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.12.2017

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Тарасова І. В.

Суддя Фоміна В. О.