Рішення № 71076414, 14.12.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 927/1035/17

За позовом Анімаккорд Лтд, Резидент Республіки Кіпр, 1095, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703

адреса для листування: вул. Велика Василівська 56, оф. 11, 03150

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг",

вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, м. Київ, 03150

про захист авторського права 64 000,00 грн.

суддя Демидова М.О.

представники сторін:

від позивача: Сушко В.С., довіреність від 02.04.2017;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем - Анімаккорд Лтд, подано позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг", про захист авторського права шляхом стягнення компенсації за протиправне використання відповідачем об'єктів авторського права позивача у розмірі 64000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірними діями відповідача було порушено виключні права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а саме на два самостійні твори: графічне зображення персонажа "Маша" та графічне зображення персонажа "Медведь".

У судовому засіданні 12.12.2017 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.2017, 14 годин 40 хвилин.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач явку у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом заповнення відповідної розписки.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачем долучено до матеріалів справи докази згідно з додатком, зокрема, компакт-диск з відеозаписом фіксування розповсюдження контрафактної продукції.

Письмовим відзивом на позовну заяву №ПЗ-17 від 04.12.2017 відповідач щодо позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.

Серед іншого відповідач зазначив, що позовна заява підписана не уповноваженою особою на представництво інтересів позивача, посилаючись на спеціальну довіреність від 02.04.2017, яка видана компанією Аманаккорд ЛТД в особі пана Гіоргоса Маріоса Доміану, повноваження якого не підтверджені. Відповідно до Свідоцтва Амінаккорд ЛТД (НЕ 244451 від 22.07.2015) вбачається, що директором компанії зазначено декілька осіб, а саме: Ельвіра Каменська та Петра Апостолу, серед яких Гіоргоса Маріоса Доміану не має та жодного документу на підтвердження повноважень Гіоргоса Маріоса Доміану діяти від імені позивача та видавати від її імені спеціальної довіреності до позовної заяви позивачем не додано.

У відзиві на позовну заяву відповідач також послався на те, що господарську діяльність у магазині «Дискаунт» здійснює не тільки відповідач, а й інші суб'єкти господарювання. Посилання позивача на фіскальний чек від 17.08.2017 з магазину «Дискаунт» є безпідставним, оскільки з поданого фіскального чеку не можна зробити висновок, хто саме придбав товар у відповідача, здійснив оплату за товар та чи є вказана особа уповноваженим представником Амінаккорд ЛТД. У письмових поясненнях позивач зазначив, що відповідно до пункту 91 Статуту позивача директор має право уповноважити у будь-який час будь-яку особу бути представником позивача з будь-якими повноваженнями. 02.04.2017 спеціальною довіреністю директор Гіоргос Даміану уповноважив Сушка В.С. бути представником позивача. Пунк 19 спеціальної довіреності від 02.04.2017 передбачає, що уповноважений Сушко В.С. має право залучати адвокатів для надання юридичних послуг позивачу з правом підпису. Таким чином, Сушко В.С. не передає іншим особам свої повноваження у порядку передоручення, а залучає обраних позивачем адвокатів на території України для надання юридичних послуг позивачу так само, як би це робив директор позивача. 02.04.2017 позивач також уповноважив Четвертака К.С. бути представником позивача, про що видав відповідну довіреність, у якій надав право фіксувати незаконне використання об'єктів інтелектуальної власності за допомогою будь-яких технічних засобів, у тому числі за допомогою відео- та фотозйомки. Позивачем у підтвердження повноважень директора Гіоргоса Маріоса Доміану надано свідоцтво Амінаккорд ЛТД №НЕ 24451 від 01.09.2017 (а.с. 106).

Дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.04.2008 товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" (замовник, позивач) та Кузовковим О.Г. (автор-виконавець) укладено авторський договір замовлення № ОК-2/2008 (а.с. 78-80), відповідно до п.1.1. якого автор-виконавець створив і передав замовнику сценарії 8-ми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша и Медведь", а замовник прийняв та оплатив сценарій (п. 1.1. договору).

08.06.2010 товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" як правовласником та товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" як правонабувачем укладено договір про відчуження виключних прав на аудіовізуальні твори (серіал "Маша и Медведь") №010601-МиМ (а.с. 89-99), відповідно до п.1.1. якого правовласник передає правонабувачу виключне право на аудіовізуальні твори (серіал "Маша и Медведь" (далі - твір), який має статус "національний фільм", а правонабувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду. Передачі підлягає виключне право на серії аудіовізуальних творів: 1) "Раз, два, три! Елочка гори!" 2) "первак встреча!", 3) "До весні не будить!", 4) "Весна пришла!", 5) "Ловись рыбка!", 6) "Следы невидимых зверей", 7) "С волками жить…", 8) "Позвони мне, позвони!".

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на твір (пункт 6.1).

Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору одночасно з передачею права на твір правовласник передає правонабувачу у повному об'ємі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів твору, їх іменами, текстом) незалежно від того, чи поіменовані вказані елементи безпосередньо у додатках до договору (а.с. 91).

10.12.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та Анімаккорд Лтд (позивач, набувач) укладено договір №ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки") (далі за текстом - договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого правовласник у порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду.

Відповідно до п. 1.5 договору виключне право на аудіовізуальні твори переходить від правовласника до набувача з дати підписання актів приймання прав.

Згідно п. 1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром за всіма діючим ліцензійними договорами (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі за цим договором. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити усі компанії-ліцензіати у письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцензійним договорам.

Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу у повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи та об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша і Медведь" та "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом усього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права.

Додатком №1 до договору від 10.12.2014 №ММ-2 сторони погодили основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "Маша и Медведь" і "Машині казки" та права, які підлягають відчуженню згідно договору.

Відповідно до п. 1 акту передачі прав №1 від 01.01.2015 до договору від 10.12.2014 № ММ-2 правовласник на дату підписання вказаного акту передав набувачу виключне право у повному об'ємі на аудіовізуальні твори, а набувач прийняв виключне право у повному об'ємі на аудіовізуальні твори (а.с. 53-54).

Як зазначає позивач, 17.08.2017 у магазині "Дискаунт", господарську діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Гвардійської дивізії, здійснено продаж (розповсюдження) дитячих пляжних рушників з використанням зображення без дозволу позивача графічного зображення персонажів "Маша", "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Як зазначив позивач, відповідачем використано 2 самостійні об'єкти інтелектуальної власності з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", а саме графічні зображення персонажів "Маша" та «Медведь».

У підтвердження розповсюдження товарів у магазині "Дискаунт", господарську діяльність у якому здійснює відповідач, позивач надав завірену копію фіскального чеку ТОВ «Чернігівторг» від 17.08.2017 №172 (а.с. 64), фотокопію придбаного товару та компакт-диск з відповідним записом процедури закупівлі (а.с. 65,77).

Оригінал придбаного товару оглянутий судом під час судового розгляду справи.

При цьому позивач стверджує, що ним не надавався відповідачу будь-який дозвіл на використання ані самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", ані його частин. Між позивачем та відповідачем не укладалось жодних договорів на використання зазначеного персонажу.

Вказаними діями, за доводами позивача, відповідач порушив виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальні твори "Маша и Медведь", зокрема на його складові частини, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача компенсації за порушенням виключних прав на самостійні твори у заявленому до стягненні розмірі 64000 грн. 00 коп. Розмір компенсації позивач обґрунтовує двократністю порушення прав інтелектуальної власності, а також використанням двох самостійних об'єктів інтелектуальної власності позивача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Захист порушених особистих немайнових та майнових прав керується Цивільним кодексом України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно ч. 1, 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Об'єктами авторського права є твори, зокрема, аудіовізуальні твори (п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 435 Цивільного кодексу України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до п.п. 1,2 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а)виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

Відповідно до п. 1-2 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

Частина 1 та 2 Стаття 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачає, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт, що позивач є власником виключних майнових прав на твір (аудіовізуальні твори серіал "Маша и Медведь") та його складові частини і має право захищати свої права, в тому числі шляхом звернення до господарського суду.

Посилання відповідача як на підставу заперечень, що позовна заява підписана не уповноваженою особою на представництво інтересів позивача, посилаючись на спеціальну довіреність від 02.04.2017, яка видана компанією Аманаккорд ЛТД в особі пана Гіоргоса Маріоса Доміану, повноваження якого не підтверджені, є безпідставними, оскільки матеріали справи містять Свідоцтво Амінаккорд ЛТД №НЕ 24451 від 01.09.2017 (а.с. 106), яким підтверджено, що Гіоргос Маріос Доміан є директором Амінаккорд ЛТД, а видана від його імені спеціальна довіреність від 02.04.2017 є дійсною.

Зображення персонажів твору названого мультиплікаційного серіалу є частинами твору, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як самостійні твори та самостійні об»єкти авторського права.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його:1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Як встановлено судом, 17.08.2017 у магазині "Дискаунт", господарську діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Гвардійської дивізії, здійснено продаж (розповсюдження) дитячих пляжних рушників з використанням зображення без дозволу позивача персонажів "Маша", "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", що підтверджено відеозаписом, наданим позивачем, та відповідними фіскальними чеками.

Відповідач стверджує, що на підставі фіскального чеку від 17.08.2017 не можна зробити висновок, хто саме придбав товар у відповідача, здійснив оплату за товар та чи є вказана особа уповноваженим представником Амінаккорд ЛТД.

З огляду на суперечливість доводів позивача та відповідача у справі судом здійснено перегляд відеозапису процедури закупівлі продукції (дитячих пляжних рушників), що здійснена повноважним представником позивача Четвертаком Костянтином Сергійовичем на підставі відповідної довіреності позивача.

В процесі перегляду відеозапису, що міститься у матеріалах справи на відповідному наданому позивачем компакт-диску, судом встановлено, що у магазині «Дискаунт», господарську діяльність у якому здійснює відповідач, повноважним представником позивача Четвертаком К.С.. здійснено процедуру закупівлі дитячих пляжних рушників з використанням зображення персонажів "Маша", "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Вказані обставини не спростовані відповідачем у справі і підтверджені фіскальним чеком з реквізитами відповідача у справі, процес видачі якого зафіксований у відеозапису процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Підпунктом "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт використання відповідачем об'єктів права інтелектуальної власності без відповідного дозволу, чим порушено виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь", зокрема на самостійні твори: графічне зображення персонажа "Маша", графічне зображення персонажа "Медведь".

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до пункту 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (із змінами і доповненнями) компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 64000 грн. 00 коп. компенсації (2 х 10 х 3200 грн.), виходячи з того, що кількість окремих об'єктів інтелектуальної власності позивача (графічних зображень персонажів аудіовізуального твору), права на які було порушено, складає - 2; мінімальна заробітна плата - 3200 грн., кількість таких заробітних плат - 10.

Враховуючи встановлений факт допущеного порушення майнових авторських прав та відповідні обставини справи, вимога про стягнення з відповідача 64000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг", вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, м. Київ, 03150, код 35687180, на користь Анімаккорд Лтд, резидент Республіки Кіпр, 1095, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703, адреса для листування: вул. Велика Васильківська 56, оф. 11, м. Київ, 03150, реєстраційний номер НЕ 244451, 64000 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 1600 грн. судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 19.12.2017.

Суддя М.О. Демидова 01.08.2017