Рішення № 71076019, 11.12.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа № 925/512/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Сахно І.В., за участю представників:

від позивача: Житнікова Т.А. - за довіреністю,

від відповідача: Петруніна В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу:

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво"

про стягнення 1122034 грн. 09 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача збитків на суму 1122034 грн. 09 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно користується земельною ділянкою, чим завдав позивачеві збитків на суму 1122034 грн. 09 коп. Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.01.2017 №120 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 15.12.2016.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на рішення Черкаської міської ради від 31.03.2016, яким земельну ділянку площею, що зазначена в акті 22 107 кв. м. по вул. Різдвяній, 173/1 вилучено з користування ФОП Гладкого А.Г. та віднесено до земель Черкаської міської ради не наданих у власність чи користування та є рішення Черкаської міської ради від 29.07.2016, яким частину від вказаного розміру земельної ділянки надано в користування ПАТ «Черкаське Хімволокно» (0,0122 кв. м)

Тобто, станом на 31.03.2016 земельна ділянка була в користуванні Черкаської міської ради, а з 29.07.2016 і по сьогоднішній день частина земельної ділянки в розмірі 0,0122 кв. м знаходиться в користуванні ПАТ «Черкаське Хімволокно».

Також відповідач вважає, що розрахунок збитків, зроблений позивачем, є необґрунтованим, оскільки при нарахуванні збитку в розрахунку береться категорія земель за функцією використання - землі комерційного призначення, але Черкаська міська рада, на думку відповідача, не правильно вказала функціональне використання даної земельної ділянки, оскільки ПрАТ «Черкаське пиво» є підприємством, що використовує вказану земельну ділянку у власних виробничих потребах.

Тобто, коефіцієнт функціональності земельної ділянки застосований не правильно.

Позовні вимоги, на думку відповідача, є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою від 05.05.2017 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 09 год. 00 хв. 18.05.2017 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 18.05.2017 господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №712/3641/17 за позовом Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" до Черкаської міської ради від 31.01.2017 №120 про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 15.12.2016, що розглядається Соснівським районним судом м. Черкаси.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2017 провадження у справі 925/512/17 поновлено.

Ухвалою від 09.11.2017 господарський суд у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" про призначення у справі експертизи відмовив повністю.

21.11.2017 представник відповідача направив до суду клопотання, у якому просив суд зупинити провадження у даній справі до дати набрання законної сили рішення по справі 712/12774/17, що знаходиться у Соснівському районному суді міста Черкаси. Оцінивши доводи представника відповідача, викладені ним у клопотанні про зупинення провадження у даній справі, суд вважає їх не достатніми для його задоволення, оскільки зазначена вище справа не пов'язана з даною справою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. На заперечення представника відповідача пояснила, що Черкаська міська рада приймає рішення про затвердження показників грошової оцінки земель, однак міська рада не уповноважена встановлювати індексацію.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях. Також пояснила, що індексація, яку застосовує позивач при розрахунках збитків, не затверджена рішенням Черкаської міської ради. На думку представника відповідача, позивачем невірно та необґрунтовано розрахована площа земельної ділянки для нарахування збитків.

У судовому засіданні 11 грудня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

28.10.2014 відповідач за договором купівлі-продажу нерухомого майна набув права власності на нежитлові будівлі та інші об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 173/1.

Землекористувачем земельної ділянки площею 22107 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Різдвяна, 173/1 фактично є відповідач.

Відповідач до цього часу не звернувся до Черкаської міської ради за дозволом на розробку відповідної землевпорядної документації для подальшого укладення договору оренди землі.

Тобто, відповідач використовує вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Згідно з поданим позивачем витягом №800 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 22107 кв. м становить 11809338,33 грн. (дата оцінки 16.06.2015).

Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду відповідач не звертався до позивача з метою погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельну ділянку використовує без належного оформлення права користування нею та ухиляється від сплати орендної плати, що позбавляє позивача, як власника землі, права отримувати від цих земельних ділянок дохід у вигляді орендної плати. Збитками позивача є ненадходження до міського бюджету орендної плати за фактичне користування відповідачем земельними ділянками без належного оформлення права користування нею за період з 28.10.2014 по 16.11.2016 у розмірі 1122034,09 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору у справі є стягнення збитків, завданих відповідачем внаслідок фактичного користування земельною ділянкою площею 22107 кв.м, яка знаходиться за адресою: вул. Різдвяна, 173/1 у м. Черкаси, без належного оформлення права користування нею.

На день прийняття господарським судом цього рішення відповідач доказів сплати ним земельного податку чи орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 28.10.2014 по 16.11.2016 господарському суду не надав і стягувану суму збитків не сплатив.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на вказані положення Земельного кодексу України, новий власник об'єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цим нерухомим майном.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 12.04.2017 у справах №922/5468/14 і №922/207/15.

У справі, що розглядається, відповідач, набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У даному випадку відповідач, правомірно володіючи нежитловими будівлями та іншими об'єктами нерухомого майна за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 173/1, користується спірною земельною ділянкою. При цьому відповідач не вчинив дій, спрямованих на оформлення права власності або права постійного користування вказаною земельною ділянкою, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата (пункти 14.1.72, 14.1.73 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, у відповідача виник й обов'язок укласти договір оренди спірної земельної ділянки і пройти державну реєстрацію права оренди на землю. Цього обов'язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберігав у себе кошти за оренду землі і тим самим завдавав Черкаській міській раді збитки у вигляді неодержаних нею доходів, які б вона могла одержати як орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 19.04.1993 №284 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).

Пунктами 2 та 3 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину останнього. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно не виконав свого обов'язку з оформлення за собою у відповідності з вимогами земельного законодавства права оренди на земельну ділянку, на якій розташоване це майно.

Отож у відповідача протягом усього періоду з 28.10.2014 по 16.11.2016, за який нарахована стягувана сума збитків, в силу ст. 125 Земельного кодексу України не виникло права оренди на спірну земельну ділянку.

Відповідач, будучи власником об'єктів нерухомого, розташованих на спірній земельній ділянці, є користувачем цієї земельної ділянки.

Отже, відповідач протягом періоду з 28.10.2014 по 16.11.2016 фактично користувався спірною земельною ділянкою за відсутності у нього оформленого у відповідності з вимогами земельного законодавства права оренди на цю земельну ділянку і не сплачував до бюджету м. Черкаси орендну плату за землю, а позивач відповідно не одержував доходи від орендної плати за користування нею відповідачем.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.

Протиправна поведінка відповідача полягала у невиконанні ним свого обов'язку щодо оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування позивачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку.

Причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав доходи від орендної плати за землю.

Відповідач не довів відсутність своєї вини у завданні позивачу збитків, оскільки не довів, що з дня виникнення у нього права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань стосовно оформлення права оренди на спірну земельну ділянку.

У розрахунку стягуваної суми збитків позивач правильно застосував мінімальну ставку орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації у 2014, 2015 та у 2016 роках. При цьому, застосування позивачем для визначення суми збитків коефіцієнту у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду не ґрунтується на чинному законодавстві.

Як уже зазначалося вище з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України неодержаними доходами є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем, міг би реально одержати від відповідача орендну плату за землю у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації без коефіцієнтів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду.

Згідно з актом про визначення збитків власнику землі 15.12.2016 №17-2016 сума завданих позивачу збитків без застосування коефіцієнтів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного за період з 28.10.2014 по 16.11.2016 становить 848748 грн. 08 коп.

Проте, господарський суд вважає, що зазначена сума до стягнення не підлягає, оскільки встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 29.07.2016 №2-896 Публічному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» надано в оренду на 33 роки земельну ділянку площею 0, 2240 га по вул. Різдвяній між вул. Гетьмана Сагайдачного та провулком Свободи для будівництва тепломережі за рахунок земель Черкаської міської ради (а.с. 60).

09.08.2016 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 0, 2240 га по вул. Різдвяній між вул. Гетьмана Сагайдачного та провулком Свободи для будівництва тепломережі (а.с. 64-70).

Зазначена земельна ділянка площею 0, 2240 га була надана у оренду Публічному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» за рахунок вилученої у фізичної особи-підприємця Гладкого А.Г. згідно з рішенням Черкаської міської ради від 31.03.2016 №2-467 у зв'язку з придбанням нерухомого майна відповідачем у даній справі (а.с. 98).

Отже, обставина передачі частини земельної ділянки площею 0, 2240 га, яка перебувала у оренді колишнього власника нерухомого майна по вул. Різдвяній, 173/1 Гладкого А.Г., підтверджується матеріалами справи та позивачем не заперечується.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Черкаської міської ради в частині стягнення з відповідача збитків за користування земельною ділянкою площею 0, 2240 га після рішення про передачу цієї ділянки у оренду Публічному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно», тобто з 29.07.2016 до задоволення не підлягають.

Господарським судом самостійно було обраховано суму орендної плати за користування земельною ділянкою за 2016 рік з урахуванням її зменшення з 29.07.2016 до загальної площі 1, 9867 га.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення збитків на загальну суму 834037 грн. 30 коп., з яких 49562 грн. 66 коп. за період з 28.10.2014 по 21.12.2014; 354280 грн. 08 коп. за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та 430194 грн. 56 коп. за період 01.01.2016 по 16.11.2016 (292054 грн. 40 коп. за період з 01.01.2016 по 28.07.2016 за земельну ділянку площею 22107 кв. м. та 138140 грн. 16 коп. за період з 29.07.2016 по 01.11.2016 за земельну ділянку площею 19867 кв. м.).

Господарський суд не приймає до уваги ті заперечення відповідача, що Черкаської міською радою не встановлені межі міста Черкаси, а тому позивач у даній справі не має права розпоряджатись землею міста, оскільки дана обставина є необґрунтованою та такою, що спростовується матеріалами справи (а.с. 190-196).

Також суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо необґрунтованості розрахунку орендної плати за землю, оскільки застосована позивачем методика розрахунку орендної плати повністю відповідає вимогам наведених вище нормативних актів та підтверджується наявними у справі матеріалами.

За подання позову Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради за платіжними дорученнями від 05.04.2017 №97 та 26.07.2017 №119 сплатив 16830 грн. 51 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 12510 грн. 55 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" (м. Черкаси, вул. Благовісна, 436, код ЄДРПОУ 00374597) на користь Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б Вишневецького,36, код ЄДРПОУ 25212542 ) - 834037 грн. 30 коп. збитків.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" (м. Черкаси, вул. Благовісна, 436, код ЄДРПОУ 00374597) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, код ОКПО 38715770, рахунок 35413001086302 банк отримувача ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018) - 12510 грн. 55 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Суддя О.В. Чевгуз