Рішення № 71075893, 12.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/2791/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОПАК"

до відповідача: фізичної особи - підприємця Гросул Миколи Дмитровича

про стягнення 64 917,02 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гапонов Я.О. - довіреність

від відповідача: Гросул М.Д. - згідно паспорту

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.11.2017р. до 12 год. 40 хв. 12.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРГОПАК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця Гросул Миколи Дмитровича 74 550,38 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2017р. позовну заяву (вх.№2990/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2791/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

12.12.2017р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог (вх.№2-6547/17), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 64 917,02 грн.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача зменшені позивачем позовні вимоги визнає, однак письмовий відзив на позов суду не надав.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 вересня 2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРГОПАК" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Гросул Миколи Дмитровича (Покупець) було укладено Договір поставки №2/09-15, згідно умов п.1.1. якого, Постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупця товар ТМ "Novax" що надалі іменуються - Товар, а Покупець - прийняти та оплатити зазначений товар.

Відповідно до п.2.8. Договору, товар, що переданий Покупцеві за даним Договором, повинен бути повністю сплачений не пізніше ніж через 90 к.д. (дев'яносто днів) календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної, що засвідчує факт приймання-передачі товару.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до "31" серпня 2016р.

На виконання вищенаведеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму товар 64 917,02 грн., що підтверджується видатковими накладними №24201 від 15.07.2017р. на суму 1 565,28 грн., №24167 від 14.07.2017р. на суму 8 533,15 грн., №23453 від 08.07.2017р. на суму 481,06 грн., №22475 від 30.06.2017р. на суму 18 743,52 грн., №22507 від 30.06.2017р. на суму 6 023,04 грн., №22320 від 30.06.2017р. на суму 816,36 грн., №21669 від 27.06.2017р. на суму 16 061,21 грн., №21321 від 24.06.2017р. на суму 4 949,38 грн., №20656 від 20.06.2017р. на суму 3 493,30 грн., №20643 від 20.06.2017р. від 4 250,72 грн., які підписані представником позивача та відповідачем.

Всупереч умовам договору поставки, відповідач оплату товару не здійснив, внаслідок чого за останнім виникла заборгованість в сумі 64 917,02 грн.

Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором поставки товару в частині здійснення оплати товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Судом встановлено поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 68 751,00 грн., неналежне виконання останнім договірних зобов'язань в частині оплати вартості товару, у зв'язку з чим на думку суду позивач правомірно заявив вимогу про стягнення заборгованості в сумі 42 060,30 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 42 060,30 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст.78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до матеріалів справи.

Відповідачем позовні вимоги позивача визнано в повному обсязі в порядку ч.1 ст.78 ГПК України.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги позивача, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основна заборгованість в сумі 64 917,02 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Гросул Миколи Дмитровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОПАК" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, буд. №36, код ЄДРЮОФОПГФ 31364122) борг в сумі 64 917 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 02 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 18 грудня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський