Рішення № 71075867, 13.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Позивач : Фізична особа - підприємець Карлюга Дмитро Вадимович

Відповідач: Фізична особа - підприємець Капіца Михайло Вікторович

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МВК"

Про стягнення

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Суддя Смелянець Г.Є.

Представники:

Від позивача: Мусієнко А.Ю.- згідно довіреності №4709 від 03.12.2015р.

Від відповідача : Демиденко М.К. - згідно довіреності №87 від 27.01.2016р.

Від третьої особи : Демиденко М.К. - згідно довіреності №1 від 16.01.2017р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача : Демиденко М.К. - згідно довіреності №87 від 27.01.2016р.

Від третьої особи : Демиденко М.К. - згідно довіреності №1 від 16.01.2017р.

Суть спору: Позивач, Фізична особа - підприємець Карлюга Дмитро Вадимович (далі- ФОП Карлюга Д.В.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Капіца Михайла Вікторовича (далі- ФОП Капіца М.В.) про стягнення заборгованості по договору оренди від 13.03.2013р. у розмірі 6 785 дол.США , що становить 153 407 грн. 86 коп. за курсом НБУ станом на 22.10.2015р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. позов ФОП Карлюги Д.В. задоволено повністю - стягнуто з ФОП Капіци М.В. на користь ФОП Карлюги Д.В. заборгованість по договору оренди від 13.03.2013р. у сумі 6785доларів США, що становить 153 407 грн. 85 коп. (за курсом НБУ 1 долар США = 22 грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2301 грн. 12 коп. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. апеляційну скаргу ФОП Капіци М.В. залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі № 916/4529/15 - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016р. касаційну скаргу ФОП Капіци М.В. задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №916/4529/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016р. справу №916/4529/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

25 липня 2016р. ФОП Карлюга Д.В. надав до господарського суду Одеської області заяву про виправлення описок в позовній заяві та збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з ФОП Капіци М.В. заборгованість у розмірі 6866,95 дол.США, нарахованих за період з 01.03.2014р. по 31.08.2015р., що еквівалентно 164 463 грн. 45 коп. за офіційним курсом АТ «Укрсиббанк» відповідно до п.4.1 договору оренди №б/н від 25.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. прийнято зустрічну заяву ФОП Капіци М. В. до ФОП Карлюги Д. В. про визнання відсутніми у ФОП Карлюги Д.В. прав на відмову від договору оренди від 25.03.2013р. і на дострокове розірвання цього договору в однобічному порядку, на припинення з 25.08.2015р. подальшого користування орендарем ФОП Капіцею М.В. і суборендарем ТОВ «Торговий дом «МВК» ; на припинення (позбавлення) з 25.08.2015р. вільного доступу орендаря і суборендаря до орендованих приміщень і свого майна, що знаходилось у орендованих приміщеннях, на заволодіння майном аптеки суборендаря ТОВ «Торговий дом «МВК» та його утримання і переховування від повернення цьому законному власнику; про відшкодування моральної шкоди, завданої ФОП Капіці М.В. у розмірі 90000грн.

Згідно заяви ФОП Капіци М.В. про уточнення вимог зустрічного позову, що надійшла до суду 10.10.2016р. ,позивач за зустрічним позовом просив суд: - визнати, що у ФОП Карлюги Д.В. як орендодавця за укладеним 25.03.2015р. з ФОП Капіцею М.В. договором оренди станом на 26.08.2015р. і весь наступний період договору (строком до 15.03.2016р.), були відсутні права на відмову від договору оренди від 25.03.2013р. і на дострокове розірвання цього договору в однобічному порядку, на припинення з 26.08.2015р. подальшого користування орендарем ФОП Капіцею М.В. і суборендарем ТОВ «Торговий дом «МВК»; на припинення (позбавлення) з 26.08.2015р. вільного доступу орендаря і суборендаря до орендованих приміщень і свого майна, що знаходилось у орендованих приміщеннях, на заволодіння майном аптеки суборендаря ТОВ «Торговий дом «МВК» та його утримання і переховування від повернення цьому законному власнику; Крім того, ФОп Капіца М.В. просив стягнути з ФОП Карлюги Д.В. 9 0 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2016р. первісний позов ФОП Карлюги Д.В. до ФОП Капіци М.В. про стягнення 164 463грн. 45коп. задоволено частково - стягнуто з ФОП Капіци М.В. на користь ФОП Карлюги Д.В. заборгованість з орендної плати у сумі 6622,40дол.США, що еквівалентно 158 606 грн.24коп. по курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" станом на 22.10.2015р., 2 379 грн.. 09 коп.. судового збору; в решті позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ФОП Капіци М.В. до ФОП Карлюги Д.В. про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2016р.частково змінено та викладено п.2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:" стягнути з ФОП Капіци М.В. на користь ФОП Карлюги Д.В. заборгованість з орендної плати у сумі 158 606 грн. 24 коп., що еквівалентно 6622,40дол.США по курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" станом на 22.10.2015р., 2 379 грн. 09 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2016р. в частині первісного позову та розподілу судових витрат скасувати , і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. залишити без змін.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 16.08.2017р. „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи" призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/4529\15 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2017р. передано справу №916/4529/15 на розгляд судді господарського суду Одеської області Рога Н.В. Ухвалою від 18 серпня 2017р. справу прийнято до провадження суддею Рога Н.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

23 серпня 2017р. ФОП Карлюга Д.В. подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ФОП Капіци М.В. заборгованість по договору оренди від 25.03.2013р. за період з 01.03.2014р. по 26.08.2015р. у розмірі 147 685 грн. 79 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у заяві про повернення заяви про зміну предмету позову без розгляду, відзиві на позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Торговий дім „МВК" повністю підтримує позицію відповідача у справі з мотивів, наведених у заві, що отримана судом 08.09.2017р.

Ухвалою суду від 17.10.2017р. за клопотанням відповідача - ФОП Капіци М.В. та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє вимог на предмет спору „ТОВ „ТД „МВК", справу №916/4529/15 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.10.2017р. справу №916/4529/15 пердано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Рога Н.В., судді Малярчук І.А., Смелянець Г.Є. Ухвалою суду від 18.10.2017р. справу прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розпорядженням в.о керівника суду від 01.11.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/4529/15 для внесення змін до складу колегії суддів, за результатами якого справцу передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя - Рога Н.В., судді Д'яченко Т.Г., Смелянець Г.Є. Ухвалою від 01.11.2017р. справу прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін та третьої особи , суд встановив:

25 березня 2013р. між Фізичною особою-підприємцем Зубчуком Андрієм Ататолійовичем (Позичкодавець) та Фізичною особою-підприємцем Карлюгою Дмитром Вадимовичем (Користувач) був укладений договір позички, відповідно до умов п.1.1. якого Позичкодавець зобов'язався передати в безвідплатне тимчасове користування Користувача приміщення (майно), яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Воробйова, 5, нежитлове приміщення №501, загальною площею 109,1кв.м. Строк дії договору - до 15.03.2016р.

У той же день, 25.03.2013р. між сторонами було складено акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно п.2.3. договору позички Користувач має право передавати в найм (оренду) майно на власний розсуд без згоди Позичкодавця.

Також, 25.03.2013р. між ФОП Карлюгою Дмитром Вадимовичем (Орендодавець) та ФОП Капіцею Михайлом Вікторовичем М.В. (Орендар) був укладений Договір оренди (надалі - Договір від 25.03.2013р.), відповідно до п.1.2 якого, Орендодавець зобов'язався надати Орендарю в тимчасове користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5, нежитлове приміщення №501, загальна площа частини приміщення, яке передається в оренду складає 53,7кв.м. Приміщення надається в оренду з метою використання у відповідності з законодавством.

Строк дії Договору з 25.03.2013р. по 15.03.2016р. ( п.3.1 Договору).

Згідно із п.2.1. Договору від 25.03.2013р. приміщення повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем по акту приймання - передачі майна (Додаток №1), який підписується одночасно з договором оренди.

Відповідно до пунктів 2.3, 3.1 Договору від 25.03.2013р. в момент підписання договору та акту приймання - передачі, Орендодавець передає Орендарю ключі від орендованого приміщення, після чого Орендарю та його персоналу забезпечується вільний доступ до об'єкту оренди.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору від 25.03.2013р. розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515 доларів США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ «УкрСиббанку» на день здійснення платежу. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.6.1 Договору від 25.03.2013р. Орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі комунальних послуг.

Орендар має право передавати приміщення, що орендується у користування (у т.ч. в суборенду) будь-яким третім особам (п.6.3 Договору від 25.03.2013р.)

Відповідно до п.8.1 Договору Договір оренди може бути розірваний достроково, зокрема, за ініціативою Орендодавця у випадку неуплати Орендарем орендної плати або комунальних платежів у сумі або у строки, що встановлені цим договором. Пунктом 8.2. Договору від 25.03.2013р. сторони встановили, що у випадку несплати Орендарем орендної плати або комунальних платежів у сумі або в строки, передбачені договором. Орендар зобов'язаний звільнити приміщення протягом 5 днів від дати затримки платежу у сумі, встановленої договором, при незвільненні приміщення Орендодавець застосовує будь-які заходи, які вважає за необхідні для не допуску Орендаря в приміщення.

01 квітня 2013р. між сторонами Договору від 25.03.2013р. було складено та підписано акт прийому-передачі, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду об'єкт оренди .

У той же день, 01.04.2014р. між ФОП Карлюгою Д.В. та ФОП Капіцею М.В. було укладено додаткову угоду до Договору від 25.03.2013р., відповідно до якої сторони домовились розділ 4 Договору доповнити наступними пунктами: - п. 4.6. за домовленістю сторін сума орендної плати за період з 01.04.2014р. до 01.10.2014р. складає 15150,00грн. в місяць; - п. 4.7. з 01.10.2014р. орендна плата розраховується на умовах п. 4.1. договору.

Крім того, 25.03.2013р. між ФОП Капіцею М.В. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «МВК» (Орендар) було укладено договір оренди №А-13/03-01, відповідно до п.1.2 якого Орендар зобов'язався надати Орендарю в тимчасове користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5, нежитлове приміщення №501, загальна площа, частини приміщення, яке передається в оренду складає 53,7кв.м. Договір вступає в силу з 25.03.2013р. та діє до 15.03.2016р.

Позивач - ФОП Карлюга Д.В. зазначає, що він належним чином виконав свої зобовязнання за Договором від 25.03.2013р. та передав об'єкт оренди у користування ФОП Капіца М.В. , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. Натомість, ФОП Капіца М.В. своїх зобов'язань за Договором від 25.03.2013р. належним чином не виконав , оредну плату сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті орендної плати у розмірі 147 685 грн. 79 коп. за період з 01.03.2014р. по 26.08.2015р.

Невиконання ФОП Капицею М.В. своїх зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом, та прочить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

В обгрунтування позову ФОП Карлюга Д.В. посилається на положення ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України , відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Зазначена правова норма кореспондується з ст.286 Господарського кодексу України, відповідно до якої орендна плата- це фіксований платіж, який оредар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності . строки внесення орендної палти визначаються у договорі.

В обгрунтування позову позивач посилається також на ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України , відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем невірно зроблено розрахунок суми заборгованості. Зокрема, за умовами п. 4.1 Договору від 25.03.2013р. розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515 доларів США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ «УкрСиббанку» на день здійснення платежу. Але, позивач здійснив розрахунок заборгованості не за курсом продажу валют АТ «УкрСиббанк», а на підставі роздруківок сторінок з сайту АТ «УкрСиббанк», що містять інформацію стосовно курсу готівкового обміну валют у касах цієї банківської установи приватним особам. Зазначене відповідач вважає невірним та зазначає, що позивач повинен був застосовуватися „курс продажу валют", а не „курс готівкового обміну валют". При цьому, відповідач зазначає, що зазначений пункт Договору не містить посилання курс продажу якої саме валюти застосовується при здійсненні розрахунку орендної плати і застосування курсу продажу такої валюти як „долар США" є лише припущенням.

Крім того, відповідач вважає, що представник ФОП Карлюги Д.В. Мусієнко А.Ю. не є особою, наділено повноваженнями на підписання позовних заяв та змін і уточнень до них, адже наявна у матеріалаї справи довіреність видана Карлюгою Д.В. як фізичною особою, а не як фізичною особою - підприємцем.

Відповідач також вважає, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, адже, п.9.1, п.9.2 Договору ореди передбачено, що спірні питання між сторонами, пов'язані з виконанням цього Договору, повинні вирішуватись шляхом переговорів. У випадку неможливості усунути розбіжності шляхом переговорів, спірні питання належать вирішенню у порядку, передбаченому діючим законодавством, тобто, у судовому порядку.

Представник третьої особи, який є одночасно представником відповідача, повністю підтримує позицію відповідача у справі.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст.ст.15 ,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках передбачених законодавчими актами України , до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

За матеріалами справи, 25.03.2013р. між ФОП Карлюгою Дмитром Вадимовичем (Орендодавець) та ФОП Капіцею Михайлом Вікторовичем М.В. (Орендар) був укладений Договір оренди (надалі - Договір від 25.03.2013р.), відповідно до п.1.2 якого, Орендодавець зобов'язався надати Орендарю в тимчасове користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5, нежитлове приміщення №501, загальна площа частини приміщення, яке передається в оренду складає 53,7кв.м.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору від 25.03.2013р. розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515 доларів США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ «УкрСиббанку» на день здійснення платежу. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця.

01 квітня 2014р. між ФОП Карлюгою Д.В. та ФОП Капіцею М.В. було укладено додаткову угоду до Договору від 25.03.2013р., відповідно до якої сторони домовились розділ 4 Договору доповнити наступними пунктами: - п. 4.6. за домовленістю сторін сума орендної плати за період з 01.04.2014р. до 01.10.2014р. складає 15150,00грн. в місяць; - п. 4.7. з 01.10.2014р. орендна плата розраховується на умовах п. 4.1. договору. Відповідно до п.6.1 Договору від 25.03.2013р. Орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі комунальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов'язавшись щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням , повинен був виконати своє зобов'язання , але не виконав. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

При цьому, слід зауважити, що згідно із ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» містить роз'яснення, що згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вже зазначалося вище, умовами п.4.1 Договору сторони встановили, що розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515 доларів США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ «УкрСиббанку» на день здійснення платежу. Отже, виходячи з тексту п.4.1 Договору , сторони домовилися, що еквівалентом при розрахунку орендної плати у гривнях буде саме долар США, а не будь-яка інша валюта, та саме по курусу продажу валюти АТ «УкрСиббанку» на день здійснення платежу.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості, судом встановлено його вірність та обґрунтованість, з урахуванням чого, виходячи з матеріалів справи, колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно посилання відповідача на відсутність у представника позивача повноважень на вчинення відповідних дій на підставі наданої до матеріалів справи нотаріально посвідченої довіреності від 03.12.2015р. суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.ч.1-3,5 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності). Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Оскільки Карлюга Д.В. є фізичною особою-підприємцем, надання Мусієнком А.В. на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ФОП Карлюги Д.В. відповідної нотаріально посвідченої довіреності , яка містить посилання на представництво інтерсів у тому числі, у господарських судах України з правом подання позову , відповідає приписам ч.5 ст.28 ГПК України.

Посилання відповідача на недотримання досудового порядку врегулювання спору , на думку колегії суддів, не є підставою для відмови у позові, та у даному випадку, враховуючи неодноразовий розгляд справи по суті, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач належних та допустимих доказів повного та своєчасного виконання умов Договору до суду не надав.

За таких обставин, позовна заява Фізичної особи - підприємця Карлюги Д.В. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця Карлюги Дмитра Вадимовича - задовольнити повністю .

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Капіци Михайла Вікторовича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця Карлюги Дмитра Вадимовича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) заборгованість за договором оренди від 25.03.2013р. за період з 01.03.2014р. по 26.08.2015р. у розмірі 147 685 грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 466 грн. 95 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 грудня 2017 р.

Суддя Н.В. Рога

Суддя Т.Г.Д'яченко

Суддя Г.Є. Смелянець