Рішення № 71075580, 14.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017

Справа №910/21451/17

За позовом Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «ЕСКО Україна»

про стягнення 91 114,38 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

встановив :

30.11.2017 Державне спеціалізоване підприємство «Екоцентр» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «ЕСКО Україна» про стягнення 91 114,38 грн., з яких сума основного боргу – 90 80,08 грн. та 1,5 % річних – 234,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов договору №30/17 від 17.01.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21451/17, справу призначено до розгляду на 14.12.2017.

Представники сторін у судове засідання 14.12.2017 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku).

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.01.2017 між Державним спеціалізованим підприємством «Екоцентр» (далі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «ЕСКО Україна» (далі – відповідач, замовник) укладено договір №30/17 (далі – договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується провести відбір проб на території замовника та надати послуги, у відповідності до заявок замовника та калькуляції вартості послуг (додаток №1), який є невід’ємною частиною даного договору.

Замовник, в свою чергу, оплачує надані виконавцем послуги на підставі актів наданих послуг, підписаних обома сторонами (п. 1.2 договору)

Згідно з п. 4.1 договору підставою для проведення оплати за надані виконавцем та прийняті замовником послуги є підписаний сторонами акт наданих послуг.

За умовами п. 4.2 договору оплата замовником наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця після затвердження сторонами акта наданих послуг протягом 10 календарних днів.

Місце надання послуг: вул. Шкільна, буд. 6, м. Чорнобиль, Київська область. Надання послуг за договором в цілому підтверджується складеним у двох примірниках актом наданих послуг (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. п. 5.2, 5.3 договору виконавець не пізніше 5 робочих днів передає замовнику підписаний акт наданих послуг, а замовник протягом 5 робочих днів із дня одержання акта наданих послуг, підписаного виконавцем, направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову. У мотивованій відмові від підтвердження отримання послуг замовник зазначає перелік недоліків, які виконавець повинен усунути за власний рахунок і строки їх усунення.

Згідно з п. 6.1.1 договору замовник зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату за отримані послуги за актом наданих послуг відповідно до умов цього договору.

За вимогами п. 7.4 договору відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов’язання за цим договором замовник на вимогу виконавця повинен сплатити півтора проценти річних від простроченої суми оплати.

Цей договір вважається укладеним після підписання сторонами та скріплення печатками, з дати підписання останньою стороною і діє до 31.12.2017, в частині фінансових зобов’язань – до повного їх виконання сторонами (п. 10.1 договору).

Додатком №1 до договору сторони погодили калькуляцію вартості послуг.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що станом на 07.09.2017 відповідач не повернув акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.08.2017 №168 на суму 60 794,33 грн. та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 14.08.2017 №200 на суму 30 085,75 грн. та не сплатив за надані послуги 90 880,08 грн.

При цьому позивач зазначає, що виконання позивачем взятих на себе зобов’язань підтверджується довідками відділу контролю навколишнього середовища ДСП «Екоцентр» про кількість проб за червень 2017 року та за липень 2017 року.

Матеріали справи містять претензію позивача №42-1054 від 16.08.2017 про сплату вартості послуг з проведення відбору проб на суму 90 880,08 грн., у відповідь на яку відповідач листом №5153 від 30.08.2017 вважав претензійні вимоги необґрунтованими, оскільки ним за період червень, липень 2017 року заявок на надання послуг по договору відповідно до п. 1.1 договору, не надавалось.

Разом з тим, обсяги радіаційно-дозиметричного контролю ТОВ «ЕСКО України» на 2017 року було погоджено В.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Іванківському районі Київської області, затверджено директором ТОВ «ЕСКО Україна» та погоджено Генеральним директором ДСП «Екоцентр», в якому визначено періодичність контролю та кількість лабораторних аналізів по кожному виду радіаційного моніторингу.

Відповідно до вищевказаного Обсягу, за заявкою (п. 1.1 договору) позивачем проводиться оперативний індивідуальний дозиметричний контроль (через Спектрометр випромінювання людини – СВЛ).

При цьому відповідачем було затверджено та здійснено оплату за надані позивачем послуги за січень, лютий, березень та травень місяці.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, позивач посилався на те, що станом на 11.09.2017 у відповідача існує заборгованість за надані позивачем послуги в розмірі 90 880,08 грн., у зв’язку із несплатою якою ним нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 234,30 грн. 1,5 % річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт за договором №30/17 від 17.01.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 4.2 договору оплата замовником наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця після затвердження сторонами акта наданих послуг протягом 10 календарних днів.

Відповідно до п. п. 5.2, 5.3 договору виконавець не пізніше 5 робочих днів передає замовнику підписаний акт наданих послуг, а замовник протягом 5 робочих днів із дня одержання акта наданих послуг, підписаного виконавцем, направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову. У мотивованій відмові від підтвердження отримання послуг замовник зазначає перелік недоліків, які виконавець повинен усунути за власний рахунок і строки їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було затверджено та здійснено оплату за надані позивачем послуги за січень, лютий, березень та травень місяці, проте станом на 07.09.2017 відповідач не повернув акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.08.2017 №168 на суму 60 794,33 грн. та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 14.08.2017 №200 на суму 30 085,75 грн. та не сплатив за надані послуги 90 880,08 грн.

При цьому мотивованої відмови від підписання вказаних актів матеріали справи не містять.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відмову від оплати вказаної заборгованості на те, що ним за період червень, липень 2017 року не надавалось заявок на надання послуг по договору відповідно до п. 1.1 договору, оскільки обсяги радіаційно-дозиметричного контролю ТОВ «ЕСКО України» на 2017 року було погоджено В.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Іванківському районі Київської області, затверджено директором ТОВ «ЕСКО Україна» (відповідачем) та погоджено Генеральним директором ДСП «Екоцентр» (позивачем), в якому визначено періодичність контролю та кількість лабораторних аналізів по кожному виду радіаційного моніторингу.

Відповідно до вищевказаного Обсягу, за заявкою (п. 1.1 договору) позивачем проводиться оперативний індивідуальний дозиметричний контроль (через Спектрометр випромінювання людини – СВЛ).

Крім того виконання позивачем взятих на себе зобов’язань підтверджується довідками відділу контролю навколишнього середовища ДСП «Екоцентр» про кількість проб за червень 2017 року та за липень 2017 року.

Таким чином матеріалами справи підтверджується вартість фактично виконаних позивачем робіт за договором у сумі 90 880,08 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.08.2017 №168 на суму 60 794,33 грн. та актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 14.08.2017 №200 на суму 30 085,75 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, виконав роботи за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача повну вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість з їх сплати в розмірі 90 880,08 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 46 857,60 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач припустився прострочення сплати вартості отриманих послуг, позивач, керуючись п.7.4 договору просить суд стягнути з відповідача 1,5% річних у розмірі 234,30 грн.

За вимогами п. 7.4 договору відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов’язання за цим договором замовник на вимогу виконавця повинен сплатити півтора проценти річних від простроченої суми оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1,5% річних у розмірі 234,30 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «ЕСКО Україна» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корпус 26, 3 поверх, офіс 15, код 39825320) на користь Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Шкілька, 6, код 40248151) суму основного боргу у розмірі 90 880 (дев’яносто тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 08 коп., 1,5% річних у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 30 коп. та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 19.12.2017

Суддя В.О. Демидов