Ухвала суду № 71075492, 12.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.12.2017 р. Справа№ 914/4091/13

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали скарги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії органу державної виконавчої служби по справі № 914/4091/13:

за позовом (стягувач): Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача (боржник): Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, м. Новий Розділ

суб'єкт оскарження: Головне територіальне управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, м. Львів

про: зобов'язання виконати рішення Антимонопольного комітету України.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від скаржника: Голдій М.В. - дов. № 13/08-1261 від 11.07.2017 року.

від відповідача (боржника): не з'явився.

від суб'єкта оскарження: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії органу державної виконавчої служби по справі № 914/4091/13 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради про зобов'язання виконати рішення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.11.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2017 року відкладено розгляд справи на 07.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та суб'єкта оскарження. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2017 року відкладено розгляд справи на 20.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та суб'єкта оскарження. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2017 року відкладено розгляд справи на 30.11.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача та представника ВДВС. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 року відкладено розгляд справи на 12.12.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача та представника ВДВС.

Скаржник вимог ухвали суду про призначення розгляду скарги від 07.09.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 20.11.2017 року, від 30.11.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.11.2017 року за вх. № 37614/17 представник скаржника подав пояснення.

20.11.2017 року за вх. № 39139/17 представник скаржника подав пояснення.

30.11.2017 року за вх. № 40677/17 представник скаржника подав пояснення.

Відповідач (боржник) вимог ухвали суду про призначення розгляду скарги від 07.09.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 20.11.2017 року, від 30.11.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 7901411571516, повернуте на адресу суду з відміткою про вручення адресату, що знаходиться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

01.11.2017 року за вх. № 36994/17 представник відповідача (боржника) подав клопотання.

20.11.2017 року за вх. № 39120/17 представник відповідача (боржника) подав пояснення.

Суб'єкт оскарження вимог ухвали суду про призначення розгляду скарги від 07.09.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 20.11.2017 року, від 30.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 7901411571524, повернуте на адресу суду з відміткою про вручення адресату, що знаходиться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

02.11.2017 року за вх. № 37016/17 представник ВДВС подав клопотання.

02.11.2017 року за вх. № 37017/17 представник ВДВС подав клопотання.

20.11.2017 року за вх. № 39462/17 представник ВДВС подав клопотання.

12.12.2017 року за вх.. № 42309/17 представник ВДВС подав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому, неможливість представника учасника процесу бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника щодо можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача та суб'єкта оскарження за наявними в матеріалах справи документами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.201 0р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011 р.).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача та суб'єкта оскарження.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позиція кожної з сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У скарзі, скаржник зазначає, що Господарським судом Львівської області прийнято рішення від 18.12.2013 р. у справі № 914/4091/13 за позовом ЛОТВ АМК України до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, згідно з яким зобов'язано Виконком вжити відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

Питання визначення нормативів питного водопостачання регламентується Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, пункт 4 якого визначає, що орган місцевого самоврядування повинен вжити низку заходів у сфері нормативів питного водопостачання конкретного населеного пункту: «Нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою спеціалізованими науково - дослідними організаціями на замовлення органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження з місцевими органами виконавчої влади з питань оборони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства».

У свою чергу:

а). у рішенні адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 15.12.2011 р. № 159 встановлено такі обставини: в ході розгляду справи проведено аналіз норм витрат води споживачами м. Новий Розділ та норм витрат холодної води споживачами приватного сектору м. Новий Розділ за результатами якого встановлено наступне. У додатку № 1 до (Рішення № 575, для об'єктів витрат води (жилі будинки з централізованим гарячим водопостачанням, обладнані умивальниками, мийками, ваннами довжиною від 1,5 до 1,7 м, обладнаними душами; жилі будинки з централізованим гарячим водопостачанням, обладнані умивальниками, мийками, сидячими ваннами обладнаними душами; жилі будинки з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами; Жилі будинки, з водопроводом каналізацією без ванн; жилі будинки з водопроводом, каналізацією без ванн з газопостачанням; гуртожитки без душових; гуртожитки з загальними душовими; гуртожитки з загальними душовими, їдальнями та пральнями; встановлено понижений коефіцієнт у розмірі 0,9.

У додатку № 2 для об'єктів витрат води приватного сектору м. Новий Розділ жилі будинки з водопроводом та каналізацією та без ванн з газопостачанням; жилі будинки з водопроводом та каналізацією з ваннами з газопостачанням; водопостачання з водозабірних колонок даний коефіцієнт не встановлено.

Застосування пониженого коефіцієнта лише для багатоквартирних житлових будинків призводить до встановлення ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» різних норм витрат води (л/добу) для однієї категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ, що в кінцевому результаті призводить до застосування різного розрахунку на послугу з централізованого водопостачання для однієї категорії споживачів.

Отже, виконавчий комітет Новороздільської міської ради, прийнявши Рішення № 575, яким погодив ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» різні норми витрат води для споживачів категорії «населення» міста Новий Розділ, чим створив умови для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», яке надає вищевказані послуги у м. Новий Розділ.

Такі дії Виконавчого комітету Новороздільськрї міської ради є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене статтею 17 та пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме не вжиття відповідник заходів для встановлення однакових норм витрат води для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ, що, в свою чергу, створило умови для вчинення таких порушень ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» ( пункт 2 частина 2 статті 13 та пункт 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»);

б). є неможливим механічне використання норм витрат води, що затверджені рішенням Виконкому віт 06.12.2006 р. № 575 «Про погодження норм витрат води споживачами міста»;

в). Виконком не вжив згідно з Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

ЛОТВ АМК України з метою відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2013 р. у справі № 914/4091/13 подало до суб'єкта оскарження (надалі - Відділ) наказ Господарського суду Львівської області від 31.12.2013 р. у справі № 914/4091/13.

Скаржник зазначає, що Відділ, відповідно до постанови від 31.08.2017 р., закінчив виконавче провадження № 44459789 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.12.2013 р. у справі № 914/4091/13. Приймаючи постанову від 31.08.2017 р. у виконавчому провадженні № 44459789, Відділ навів таке обґрунтування. відповідно до рішення № 184 від 30.06.2017 р. Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області встановлено нормативи питного водопостачання для споживачів м. Новий Розділ, в тому числі і для населення міста, на рівні норм витрати води споживання міста, затверджених рішенням комітету від 06.12.2006 р. № 575 «Про погодження норм витрат води споживачами міста».

Відповідно до норми пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.

У свою чергу, Виконком не вжив, згідно з Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів населення м. Новий Розділ.

Отже, дія Відділу у вигляді закінчення виконавчого провадження № 44459789 відповідно до постанови від 31.08.2017 р. є неправомірною, оскільки, у виконавчому провадженні № 44459789 відсутні обставини, які б свідчили про фактичне виконання в повному обсязі Виконкомом рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2013 р. у справі № 914/4091/13, яке підлягає виконанню на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 31.12.2013 р. у справі № 914/4091/13, а саме: Виконкомом (боржником) не вжито відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

Скаржник зазначає, що ЛОТВ АМК України стало відомо про прийняття Відділом постанови від 31.08.2015 р. про закінчення виконавчого провадження № 44459789 із листа Відділу від 31.08.2017 р. № 12406 (з додатком: постановою Відділу від 31.08.2017 р. у виконавчому провадженні № 44459789), який був отриманий ЛОТВ АМК України 09.10.2017 р. (згідно з відбитком вхідного штемпеля ЛОТВ АМК України), тобто, дана скарга подається ЛОТВ АМК України до Господарського суду Львівської області у межах строку, що встановлений частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

У письмових поясненнях боржник зазначає, що у провадженні Господарського суду Львівської області розглядається справа № 914/4091/13 за позовом (стягувач) Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, суб'єкт оскарження Головне територіальне управління юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області, про зобов'язання виконати рішення Антимонопольного комітету України, повідомляє наступне. Виконавчий комітет Новороздільської міської ради проти скарги заперечує з наступних підстав. На виконання вимог державного виконавця неодноразово повідомлялося, що на виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/4091/13 від 31.12.2013 р. про зобов'язання виконавчого комітету Новороздільської міської ради вжито відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ Львівської області боржник повідомляє про добровільне фактичне виконання рішень суду згідно з виконавчим документом.

Боржник зазначає, що Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради повідомлялося про необхідність проходження довготривалої процедури щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для споживачів м. Новий Розділ, у відповідності до до ч. 2 статті 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», порядок розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок є затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1107 «Порядок розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання». Згідно п. 4 даного Порядку : «Нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою визначення нормативів питного водопостачання населення спеціалізованими науково-дослідними організаціями на замовлення місцевих адміністрацій або органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Методика визначення нормативів питного водопостачання населення затверджена Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 27.09.2005 р. № 148. Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради 24.04.2015 р. укладено договір № ВК-3/15 з ТзОВ «Науковий інститут системних досліджень» на виконання робіт з розробки нормативів водопостачання та норм водоспоживання населення м. Новий Розділ.

Відтак, за твердженням боржника, на підставі наданих Виконавцем за договором даних, Виконавчим комітетом розроблено та затверджено нормативи питного водопостачання для споживачів м. Новий Розділ Львівської області, а таким чином виконано вимоги рішення суду та вимоги державного виконавця, про що було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та надано копію рішення виконавчого комітету.

Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 184 від 30.06,2017 р. чинне та ніким не оскаржувалося та не скасоване, а відтак, відповідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, на думку боржника відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2017 р.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

02.06.2016 року Верховною радою України було прийнято новий Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (надалі Закон 1404), який підписано Президентом України 02.07.2016 р., та набрав чинності 06.10.2016 р.

Разом з тим, згідно п.п. 5, 6, 7 розділу XIII прикінцевих та перехідних положень цього Закону 1404, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тому, спір, про який зазначено в скарзі, слід розглядати на підставі норм Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на час вчинення таких дій, оскільки у цьому Законі не зазначено, що його норми мають зворотню силу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій, що оскаржуються (надалі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону, невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно п.п. 1, 3, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 18 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону, для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, поліцейських, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону, боржник зобов'язаний:

утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;

письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно ч. 7 ст. 12 Закону, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно преамбули Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Мінюстом України № 74/5 від 15.12.1999 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (надалі Інструкція), ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження", визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно п. 3.11 Інструкції, порядок направлення копій постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження визначає стаття 27 Закону.

Згідно п.п. 4.9.1. п. 4.9. Інструкції, Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках:

визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;

смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;

передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом;

фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 Закону.

Згідно п.п. 4.9.2. п. 4.9. Інструкції, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби. До копії постанови державний виконавець додає виконавчий документ, який повертається органу, що його видав, або стягувачу, або передається за належністю. Копію виконавчого листа державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що Господарським судом Львівської області прийнято рішення від 18.12.2013 р. у справі № 914/4091/13 за позовом ЛОТВ АМК України до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, згідно з яким зобов'язано Виконком вжити відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

Господарським судом Львівської області прийнято рішення від 18.12.2013 у справі № 914/4091/13 за позовом ЛОТВ АМК України до Виконкому згідно з яким зобов'язано Виконком вжити відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів населення м. Новий Розділ;

ЛОТВ АМК України з метою відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2013 у справі № 914/4091/13 подало Відділу наказ Господарського сулу Львівської області від 31.12.2013 у справі № 914/4091/13.

Відділ відповідно до постанови від 31.08.2017 р. закінчив виконавче провадження № 44459789 із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.12.2013 у справі № 914/4091/13;

Приймаючи постанову від 31.08.2017 р. у виконавчому провадженні № 44459789, Відділ навів таке обгрунтування: відповідно до рішення № 184 від 30.06.2017 р. (Виконавчого - комітету Новороздільської міської ради Львівської області встановлено нормативи питного водопостачання для споживачів м. Новий Розділ, в тому числі і для населення міста на різні норми витрати води споживання міста, затвердженим рішенням Виконавчого комітету від 06.12.2006 р. «Про погодження норм витрат води споживачами міста».

Відповідно до норми пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.

Питання визначення нормативів питного водопостачання регламентується Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, пункт 4 якого визначає, що орган місцевого самоврядування повинен вжити низку заходів у сфері нормативів питного водопостачання конкретного населеного пункту: «Нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою спеціалізованими науково - дослідними організаціями на замовлення органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження з місцевими органами виконавчої влади з питань оборони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства».

Однак, Виконком не вжив, згідно з Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

Отже, дія Відділу у вигляді закінчення виконавчого провадження № 44459789, відповідно до постанови від 31.08.2017 р. є незаконною, оскільки, у виконавчому провадженні № 44459789 відсутні обставини, що повинні бути підтвердженні належними та допустимими доказами, які б свідчили про фактичне виконання в повному обсязі Виконкомом рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2013 р. у справі № 914/4091/13, яке підлягає виконанню на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 31.12.2013 р. у справі № 914/4091/13, а саме: Виконкомом (боржником) не вжито відповідних заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для категорії споживачів «населення» м. Новий Розділ.

Враховуючи вищенаведене, на підставі пункту 4 Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1107, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», статей 121-2 Господарського процесуального кодексу України, слід визнати незаконною дію Відділу у вигляді закінчення виконавчого провадження № 44459789 на підставі постанови від 31.08.2017 р. та скасувати постанову Відділу від 31.08.2017 р. у виконавчому провадженні № 44459789.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому, виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2017 року за вх. № 4371/17 - задоволити.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України у вигляді закінчення виконавчого провадження № 44459789 на підставі постанови від 31.08.2017 р.

3. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 44459789 від 31.08.2017 р. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України.

Суддя Пазичев В.М.