Ухвала суду № 71075337, 04.12.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За скаргою публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

На дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

У справі за позовом публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомпроект»

Про стягнення 8191252,16 доларів США (192494425,76 грн.)

Суддя Ковтун С. А.

Представники учасників процесу:

від скаржника не прибули

від боржника не прибули

від органу виконання рішень Бігдан А.В. (за дов.)

Обставини справи:

25.05.2015 господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Земкомпроект» на користь публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Європейський газовий банк» 6984154,00 доларів США заборгованості за кредитом, 1059263,36 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 147834,80 доларів США пені.

16.06.2015 суд видав відповідний наказ.

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить: визнати незаконною та скасувати постанову органу виконання рішень від 26.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу; постановити ухвалу про відновлення виконавчого провадження.

Представник органу виконання рішень проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на те, що вжив всіх необхідних заходів до виконання рішення суду, а повертаючи виконавчий документ діяв у порядку та в межах наданих повноважень. Також представник органу виконання рішень зазначив, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є структурним підрозділом, який самостійно не здійснює реєстрацію та відправлення кореспонденції. Відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 973/5, організація роботи з вхідною та вихідною кореспонденцією здійснюється централізовано в Управлінні документального забезпечення та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Дослідивши наявні матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

23.02.2016 орган виконання рішень відкрив виконавче провадження № 50246474 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 16.06.2015 № 910/10374/15 про стягнення з ТОВ «Земкомпроект» на користь ПАТ «Європейський газовий банк» 6984154 доларів США заборгованості за кредитом, 1059263, 36 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 147834,80 доларів США пені. Одночасно боржнику надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для виконання рішення суду самостійно, та попереджено про наслідки не виконання вимог.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктами 1, 4 статті 10 Закону до заходів примусового виконання рішень належать, у тому числі, такі дії: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

За приписами частини 2 статті 11 Закону будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

У відповідності до частин 1, 2, 3, 4 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового етану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За нормами статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В порядку статей 5, 11 Закону, в рамках забезпечення виконання рішення суду, державний виконавець направив запити від 24.02.2016 № 4868-0-33-16/20.1-308/1 до органів державної влади щодо наявності рухомого та нерухомого майна боржника, транспортних засобів, земельних ділянок, цінних паперів, майнових прав, відкритих рахунків з яких ТОВ «Землепроект» здійснює сплату податків.

На запити державного виконавця реєстраційні органи повідомили про відсутність майна боржника.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що відповідно до постанови від 13.07.2015 у ВП № 48110446, на майно боржника накладено арешт на заборону відчуження. Вказана постанова не була скасована, арешт накладений в межах вказаного виконавчого провадження є чинним станом на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, наказ господарського суду міста Києва від 16.06.2015 № 910/10374/15 перебував на виконанні у Відділі, та, відповідно до постанови державного виконавця від 26.01.2016, останній було повернуто на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону (відсутність майна боржника).

Вказана постанова не була скасована у визначеному Законом порядку, що свідчить про правомірність здійснення державним виконавцем заходів та неможливість виконання рішення суду за відсутності майна боржника.

Пунктом 2 статті 37 Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до інформації щодо відкритих боржником рахунків, отримано інформацію щодо наявності таких рахунків в АТ «Єврогазбанк». Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 АТ «Єврогазбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. У відповідності до вищевказаного, державний виконавець позбавлений можливості звернення стягнення на рахунки, в банківській установі, яка перебуває на стадії ліквідації.

Постановою державного виконавця від 26.10.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу, роз'яснено право повторного пред'явлення та роз'яснено порядок оскарження дій державного виконавця. Вказану постанову було направлено на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки станом на день винесення оскаржуваної постанови були наявні обставини, з якими Закон пов'язує необхідність повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд відхиляє скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Суддя С. А. Ковтун