Рішення № 71074914, 12.12.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2017 р.

Справа № 903/831/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд”

про стягнення 22 391,09 грн.

Суддя Шум М.С.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - ТОВ "Комплекс Агромарс" просить стягнути з відповідача ТОВ "Континіум-Трейд" 22 391 грн. 09 коп., з яких 19 403 грн. 80 коп. пені, 2 328 грн. 46 коп. 3% річних, 658 грн. 83 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленого згідно договору поставки №52-ПК-17 від 01.02.2017 року товару.

Позивач у клопотанні №б/н від 06.12.2017 року позовні вимоги підтримує, розгляд справи просить провести без участі його представника.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301035569973.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов’язковою, норми ст. 38 ГПК України щодо обов’язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/566/17 від 06.09.2017 року стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 329 413 грн. 39 коп. основного боргу, 10 674 грн. 68 коп. пені, 1 268 грн. 07 коп. 3% річних, 6 295 грн. 33 коп. інфляційних втрат та 5 214 грн. 77 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 352 866 грн. 24 коп. (триста п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 24 коп.).

На виконання рішення суду видано наказ №903/566/17-1 від 23.10.2017 року.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішення господарського суду Волинської області №903/566/17 від 06.09.2017 року є належним доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем у даній справі в сумі 329 413 грн. 39 коп. за поставлений товар.

Згідно п. 1.10 постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем 2 328 грн. 46 коп. 3% річних та 658 грн. 83 коп. інфляційних втрат за період з 01.07.2017 року по 24.09.2017 року неоспорені відповідачем, підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нараховані позивачем 19 403 грн. 80 коп. пені за період з 01.07.2017 року по 24.09.2017 року неоспорені відповідачем, підставні і підлягають до стягнення з відповідача згідно п. 10.5 договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" (м. Луцьк, пр. Соборності, 43, код ЄДРПОУ 33170637) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (Київська обл., Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) 19 403 грн. 80 коп. пені, 2 328 грн. 46 коп. 3% річних, 658 грн. 83 коп. інфляційних втрат та 1 600 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 23 991 грн. 09 коп. (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна грн. 09 коп.).

Повний текст рішення

складений 18.12.2017 року

Суддя М. С. Шум