Постанова № 71074871, 12.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 913/67/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівМалетича М.М., Плюшка І.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Кадіївка, Луганська обл.на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017 рокуу справі господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київдо1. Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт", м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.; 2. Публічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Кадіївка, Луганська обл.за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаФонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київпростягнення суми

за участю представників

позивача: Цурка Н.О.,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: Доманський А.О.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі за текстом - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" (далі за текстом - ПАТ "Гемопласт"), публічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" (далі за текстом - ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1300-09 від 16.02.2009 року у розмірі 2 156 684, 95 грн., а також стягнення з відповідача-1 заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1300-09 від 16.02.2009 року в розмірі 7 861 945, 06 грн.

ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" звернулось до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею іншої справи з посиланням на те, що на розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/5802/17 за позовом ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію та ПАТ "Гемопласт" про визнання припиненим Договору поруки № 336 від 25.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2017 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/5802/17 за позовом ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" до ПАТ "Гемопласт", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про визнання припиненим Договору поруки; зобов'язано сторін у справі № 913/67/17 повідомити господарський суд Луганської області про набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/5802/17.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року ухвалу господарського суду Луганської області від 06.06.2017 року у справі № 913/67/17 - скасовано, а справу повернуто до господарського суду Луганської області для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року і залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 06.06.2017 року.

Позивачем та третьою особою відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача-2 просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року - скасувати і залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 06.06.2017 року, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідача-1 та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, виходив з того, що предметом даного спору є вимога ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення кредитної заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "Гемопласт" як позичальником умов Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1300-09 від 16.02.2009 року, яку позивач просив стягнути солідарно з ПАТ "Гемопласт" та ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", оскільки обов'язок останнього погасити кредитну заборгованість ПАТ "Гемопласт" передбачено Договором поруки № 336 від 25.03.2015 року.

В той же час, предметом позову у господарській справі № 910/5802/17 є визнання припиненою поруки за Договором поруки № 336 від 25.03.2015 року, який укладено ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" як поручителем, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" як кредитором та ПАТ "Гемопласт" як боржником, а, отже, факти, встановлені під час розгляду справи № 910/5802/17, можуть суттєво вплинути на оцінку доказів у даній справі, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов висновку, що розгляд справи № 913/67/17 є неможливим до вирішення спору у справі № 910/5802/17, яка перебуває на розгляді у господарському суді міста Києва.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження у справі, виходив з того, що місцевим господарським судом порушено приписи ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України, оскільки пославшись на пов'язаність вищезазначених справ, суд не навів належного обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження у справі і, зокрема, не зазначив в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до закінчення розгляду господарської справи № 910/5802/17 та не вказав, які саме обставини справи, що розглядається іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді даної справи, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину, у зв'язку з чим висновок господарського суду першої інстанції про те, що розгляд справи № 913/67/17 судом є неможливим до вирішення по суті спору у справі № 910/5802/17 є безпідставним та таким, що не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Місцевий господарський суд, вказавши на пов'язаність зазначених справ та не можливість розгляду даної справи № 913/67/17 до розгляду по суті господарської справи № 910/5802/17, не обґрунтував в чому полягає не можливість з'ясування судом самостійно, під час розгляду цієї справи, обставин щодо припинення поруки за Договором поруки № 336 від 25.03.2015 року, який є предметом спору у даній справі, а, отже, господарський суд зобов'язаний дослідити усі обставини, що входять до предмету доказування, у тому числі, і наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості з поручителя за Договором поруки № 336 від 25.03.2015 року, оскільки за приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, саме по собі посилання на пов'язаність предмету спору у даній справі з предметом спору в іншій господарський справі не може бути підставою для застосування положень ч. 1 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі винесена з порушенням приписів ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України.

Отже, місцевим господарським судом не враховано, що за змістом ч. 1 ст. 79 ГПК України необхідною умовою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, однак в даному випадку така умова відсутня, оскільки розгляд господарської справи № 910/5802/17 не є перешкодою для встановлення відповідно до приписів процесуального закону суттєвих обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі до набрання судовим рішенням у господарській справі № 910/5802/17 законної сили.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду 11.07.2017 року про скасування ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Доводи ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", викладені в касаційній скарзі, щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не спростовують законних та обґрунтованих висновків апеляційного господарського суду, викладених у постанові, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі, які відповідають матеріалам справи та чинному процесуальному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 913/67/17 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.М. Малетич І.А. Плюшко