Постанова № 71074807, 11.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 922/6450/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 23.01.2017 Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017у справі№ 922/6450/15 Господарського суду Харківської областіза позовомДепартаменту економіки та комунального майна Харківської міської радидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В", Харківська міська радапроСпонукання до укладання договору,

за участю представників сторін:від позивача:не з'явилися, від відповідача: від третьої особи:не з'явилися, не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" про спонукання ТОВ фірму "Олександр і В" до укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, у редакції, запропонованій позивачем. Позов обгрунтовано тим, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої ДАБІ у Харківській області від 30.12.2014 № ХК 142143620021 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олександр і В" є замовником реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху по просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 46 в місті Харкові під розміщення магазину продовольчих товарів (1 черга). Загальна площа приміщень складає 615,9 кв. м. Обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту законом покладено на замовника будівництва. Ухилення замовника від укладання договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені законом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2015 у справі № 922/6450/15 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківську міську раду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 у справі № 922/6450/15 (суддя Сінченко І.В.) відмовлено у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" про спонукання до укладання договору.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що відповідач є замовником будівництва за адресою: м. Харків, пр. 50 річчя СРСР, 46

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 922/6450/15 (у складі колегії суддів: Здоровко Л.М.-головуючого, Лакіза В.В., Плахова О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 у справі № 922/6450/15 залишено без змін.

У постанові зазначено, що збудоване Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" приміщення є об'єктом соціальної інфраструктури і відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 у справі № 922/6450/15 (у складі колегії суддів: Корнілової Ж.О.-головуючого, Ємельянова А.С., Малетича М.М.) частково задоволено касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 у справі № 922/6450/15 Господарського суду Харківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

У постанові зазначено, що судами не звернуто увагу на те, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, код 1230.1 включає торгові центри, універмаги, магазини є підкласом класу 1230-будівлі торговельні.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 у справі № 922/6450/15 (суддя Шарко Л.В.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 922/6450/15 (у складі колегії суддів: Фоміної В.О.-головуючого, Білоусової Я.О., Шевель О.В.) відмовлено у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Харківська міська рада про спонукання до укладення договору.

Рішення мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" не підпадає під дію Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Постанову мотивовано тим, що відповідач здійснював реконструкцію вказаного приміщення, тому не він не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 922/6450/15 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 30.12.2014 за № ХК 142143620021 здійснено реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху по проспекту 50 річчя СРСР, 46 в місті Харкові (відповідно до рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 № 12/15 "Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова проспект 50 річчя СРСР перейменовано на проспект Льва Ландау) під розміщення магазину продовольчих товарів, та визнано об'єкт готовим до експлуатації. Замовником за даною декларацією є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олександр і В".

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, посилаючись на приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначає, що відповідно до статті 40 цього Закону замовник об'єкта будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту - міста Харкова (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 17.03.2015 № 100/0/154-15 та від 23.03.2015 № 263/0/124-15, вже після прийняття об'єкта до експлуатації, на адресу відповідача надіслано листи про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Позивач зазначає, що договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування ТОВ фірма "Олександр і В" не укладено.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради просить суд спонукати відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Пунктом 3 частини 4 статті 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла.

Судами встановлено, що Харківською міською радою 09.11.2011 прийнято рішення № 804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319) (надалі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку).

Відповідно до пункту 1.5. Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до пункту 1.6. Порядку під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Суди дійшли до передчасного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олександр і В" проводило реконструкцію вже існуючих приміщень, без забудови нової території, тому відповідач не є замовником будівництва у розумінні імперативної норми закону і у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь і сплачувати пайові внески.

Суд звертає увагу на те, що невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку (правова позиція Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16).

Крім цього в матеріалах відсутній статут Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В".

Судами не досліджено, чи здійснювало комерційну діяльність відповідач до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію ?

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

Таким чином рішення та постанова підлягають скасуванню, які прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, а справа № 922/6450/15 підлягає передачі на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Відповідно до частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 922/6450/15 Господарського суду Харківської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 922/6450/15 Господарського суду Харківської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Нєсвєтова Н.М.