Ухвала суду № 71074590, 21.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12831/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б.

Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Стеценко Олексій Леонідович, Сторожук Андрій Вікторович

відповідач (апелянт) : Мельник Олег Григорович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.06.2001 року за № 0000242340.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" задоволено та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.06.2001 року за № 0000242340.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача з вимогами апеляційної скарги не погодилися, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес - В" з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації з ПДВ за лютий 2010 року), який виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 року по 01.03.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки № 0028/23/35714140 від 18.05.2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242340.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки позивача податковим органом не враховано певні норми законодавства України, що призвело до помилкового висновку відповідача.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "Агрофірма Прогрес - В" мало взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", ТОВ "НКС Торговий дім Євростандарт", СФГ "Тріумф", ТОВ "Апелла консалт".

Взаємовідносини ТОВ "Агрофірма Прогрес - В" з вищевказаними контрагентами підтверджуються матеріалами, судом першої інстанції було встановлено факт взаємовідносин, що підтверджується договорами та первинними бухгалтерськими документами. Висновку відповідача стосовно нікчемності даних правочинів є неправомірними, відповідачем не доведено даного факту.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.4.5 Закону вказує на те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В той же час колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Висновки відповідача про відсутність настання реальних наслідків за договорами про надання послуг укладеними із СФГ "Тріумф" не відповідають фактичним даним та не підтверджені доказами по справі. Посилання податкового органу на результати акту позапланової перевірки даного контрагента та пояснення фізичних осіб стосовно укладення договорів оренди із позивачем судом до уваги не береться. Подані до суду пояснення осіб вказують на укладення договорів оренди земельних ділянок із ТОВ "Агрофірма Прогрес - В", що підтверджується обставинами справи та не заперечується сторонами по справі, але жодним чином не спростовують фактичних обставин виконання договорів по наданню послуг пошуку землі та організації укладення договорів по їх оренді.

Предметом договорів з СФГ "Тріумф" є оплатні послуги з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та організація подальшого укладання договорів оренди. Позивачем було укладено два договори на надання послуг № 19 від 01 вересня 2010 року та № 20 від 01 жовтня 2010 року. Проте в актах передачі-приймання послуг, а саме в графі дата укладання договору фігурують дати до 01 вересня 2010 року.

В той же час у взаємовідносинах з СФГ "Тріумф" позивач позбавлений можливості отримати майнову вигоду від цих операцій в інший спосіб ніж виключно шляхом отримання коштів з Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Таким чином, позивачем, в порушення п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду І інстанції, внаслідок чого суд дійшов невірних висновків про правомірність формування позивачем податкового кредиту по даним договірним відносинам.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишає постанову суду від 21.12.2011 року без змін, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року та позиції Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином відповідач не позбавлений можливості, у відповідності до вимог податкового законодавства, прийняти відповідне рішення по виявленим порушенням податкового законодавства, оскільки виокремити суми податкових зобов'язань що належить позивачу сплатити за порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з СФГ "Тріумф" не можливо виділити з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Матохнюк Д.Б.

Мельник-Томенко Ж. М.