Ухвала суду № 71074347, 13.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1072/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

13 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Томенко Р.В., Супруна М.І.

представників відповідача: Кіт С.М., Пенькас В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Гніваньводопостач" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року позивач - комунальне підприємство "Гніваньводопостач" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суду залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що КП "Гніваньводопостач" взято на податковий облік 23.10.2008 року за №3150 та перебуває на обліку в Тиврівському відділенні Вінницької ОДПІ.

КП "Гніваньводопостач" є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні ст.162 ПК України та водночас платником податку на доходи фізичних осіб.

Так, на підставі направлення виданого ГУ ДФС у Вінницькій області №392 від 13.03.2017 року, Кіт С.М., головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно із ст. 20, п.77.2 ст. 77, п.82.1 ст. 82 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на виконання наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 01.03.2017 року №263 проведена документальна планова виїзна перевірка КП "Гніваньводопостач" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 по 31.12.2016 року.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення відповідно до висновків:

- пп. 168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168. п.176.1 "е" ст.176, п.176.2 "а" ст.176 ПКУ від 02.12.2010 року, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 271594,78 грн., у тому числі: несвоєчасно перераховано залишок податку станом 01.01.2014 року, у сумі 271594,78 грн.;

- пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.1 "е" ст.176, п.176.2 "а"ст.176 ПКУ від 02.12.2010 року, у результаті чого не сплачено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 638996,75 грн., в тому числі по звітних періодах: залишок податку станом 01.01.2014 року, який не сплачено на дату підписання акту перевірки - у сумі 45933,08 грн.; за 2014 рік - у сумі 167060,53 грн., у тому числі: - січень 2014 року - 9460,83 грн., лютий 2014 року - 12822,67 грн., березень 2014 року - 13609,16 грн., квітень 2014 року - 13455,74 грн., травень 2014 року - 12752,56 грн., червень 2014 року - 13132,58 грн., липень 2014 року - 15070,59 грн., серпень 2014 року - 13518,62 грн., вересень 2014 року - 14486,87 грн., жовтень 2014 року - 18267,45 грн., листопад 2014 року - 15714,75 грн., грудень 2014 року - 14765,71 грн.; за 2015 рік - у сумі 185107,06 грн., у тому числі: - січень 2015 року - 14385,63 грн., лютий 2015 року - 13724,64 грн., березень 2015 року - 14217,97 грн., квітень 2015 року - 16182,76 грн., травень 2015 року - 16686,76 грн., червень 2015 року - 18142,76 грн., липень 2015 року - 19278,33 грн., серпень 2015 року - 16083,74 грн., вересень 2015 року - 10983,50 грн., жовтень 2015 року - 13652,27 грн., листопад 2015 року - 15032,24 грн., грудень 2015 року - 16736,16 грн.; за 2016 рік - у сумі 240896,08 грн., у тому числі: - січень 2016 року - 19498,68 грн., лютий 2016 року - 21458,46 грн., березень 2016 року - 21890,58 грн., квітень 2016 року - 24348,92 грн., травень 2016 року - 21242,34 грн., червень 2016 року - 21561,96 грн., липень 2016 року - 24562,79 грн., серпень 2016 року - 21274,96 грн., вересень 2016 року - 20065,55 грн., жовтень 2016 року - 11028,46 грн., листопад 2016 року - 11222,45 грн., грудень 2016 року - 22740,93 грн.

На підставі Акту від 04.04.2017 року №173/13-03/36242300 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007061306 від 19.04.2017 року.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно застосовано ст. 127 ПК України при прийнятті повідомлення-рішення від 19.04.2017 року за №0007061306.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, КП "Гніваньводопостач" як податковим агентом у перевіряємий період своєчасно нараховано та утримано (при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати) податок на доходи фізичних осіб, проте, було допущено несвоєчасне перерахування його до бюджету.

Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час витати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або статі до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З матеріалів слідує, що до позивача застосовано норми положень ст. 127 ПК України за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати по КП "Гніваньводопостач" та нараховано штрафні санкції.

Главою 11 ПК України регламентується відповідальність платників податків за податкові правопорушення, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення строків сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків (ст. 127 ПК України).

Так, відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку стати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи положення ст. 126 ПК України, суд приходить до висновку, що вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Таким чином, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Так, підвищені розміри штрафних санкцій, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України за повторне, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування платником податків до бюджету податку на доходи фізичних осіб, застосовується лише в разі повторного виявлення податковим органом таким податкових порушень, що встановлюється та фіксується актом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до товариства вперше застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ст. 127 ПК України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.04.2017 року №0007061306 у зв'язку з неправомірним застосуванням відповідачем статті 127 ПК України при притягненні платника до відповідальності.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування до підприємства штрафних санкцій на підставі положень ст. 127 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, а тому, суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 грудня 2017 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.