Постанова № 71074306, 14.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 816/1065/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гонжак К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2017р. по справі № 816/1065/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, що полягає у відмові у розгляді заяви ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 29.05.2017 року №6560/6-17;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки і прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області згідно поданої ОСОБА_3 заяви від 27.04.2017 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 року по справі № 816/1065/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_3 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 29.05.2017 №6560/6-17.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 року по справі № 816/1065/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні зазначив, що відповідно до пункту 2.6 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.06.2015 року №95, з метою з'ясування наявності генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та позиції щодо можливості передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування необхідні погодження органів місцевого самоврядування. Оскільки Надержинщинською сільською радою Полтавського району Полтавської області у місячний строк не повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про своє ставлення до клопотання ОСОБА_3 від 27.04.2017 року, відповідне клопотання залишено без задоволення. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що відповідачем не здійснено перевірку клопотання ОСОБА_3 від 27.04.2017 року на відповідність вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 року №6560/6-17 не містить посилань на підстави для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, визначені чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 27.04.2017 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 24). До заяви додала графічні матеріали з зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера (а.с. 10-12). Також повідомила, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використала.

Листом від 29.05.2017 року №6560/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_3 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що мотивував відсутністю інформації щодо позиції Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області стосовно поданого клопотання (а.с. 25).

Не погодившись з відмовою суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомого згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки закріплений в ч. 7 ст. 118 ЗК України та є вичерпним.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, мотиви, за яких відповідач прийняв оскаржуване рішення, не узгоджуються з приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 року №6560/6-17 вбачається, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою стала відсутність інформації щодо позиції Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області стосовно поданого клопотання.

Стверджуючи про правомірність відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач посилається на положення пункту 2.6 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.06.2015 року №95, відповідно до якого, з метою з'ясування наявності генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та позиції щодо можливості передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування необхідні погодження органів місцевого самоврядування.

Однак, колегія суддів зауважує, що Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) від 04.06.2015 року №95 "Про деякі питання взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру/Держземагентства під час розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" втратив чинність відповідно до наказу Держгеокадастру від 17.08.2015 року №352.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на приписи наказу Держгеокадастру від 04.06.2015 року №95.

Колегія суддів також зауважує, що відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 року №6560/6-17 містить посилання на лист "Головного управління" від 23.06.2016 року №4932, відповідно до якого: "з метою якісного, всебічного та ефективного розгляду клопотань, що надходять від фізичних та юридичних осіб, пов'язані з реалізацією повноважень Головним управлінням передбачених частиною четвертою статті 122 Кодексу, а також забезпечення законності реалізації прав громадян на отримання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності, звернуто увагу територіальних органів Держгеокадастру на необхідність при підготовці інформації для Головного управління, щодо запитуваної земельної ділянки, враховувати позиції органу місцевого самоврядування, на території якого розташована зазначена земельна ділянка" (а.с. 25).

Проте, зазначений лист відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні суду першої інстанції, згаданий лист Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області адресовано територіальним підрозділам у Полтавській області. При цьому, представник відповідача визнала, що даний лист не є нормативно-правовим актом та не зареєстрований у встановленому законом порядку. Відтак, положення даного листа носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер.

Колегія суддів зазначає, що лист відповідача від 29.05.2017 року №6560/6-17 щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем не було досліджено пакет документів, поданих ОСОБА_3 разом із заявою (клопотанням) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 року №6560/6-17 не містить посилань на інші підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оскільки листом відповідача від 29.05.2017 року №6560/6-17 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що мала місце відмова у задоволенні клопотання позивача, а не протиправна бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладена у листі від 29.05.2017 №6560/6-17, є протиправною.

Враховуючи протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладеної у листі від 29.05.2017 року №6560/6-17, відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України у поєднанні із ч.2 ст. 11 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2017р. по справі № 816/1065/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_3 від 27.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

В іншій частині задоволення позовних вимог постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 року по справі № 816/1065/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 19.12.2017 р.