ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 грудня 2017 року № 826/14501/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія”
до
Головного управління ДФС у м. Києві
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2017 року № 000843/26-15-12-07.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), протягом операційного дня Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а тому така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім того, стосовно причин відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року, а саме — сума податку на додану вартість в документі (63333,33 грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість продавця (43447,98 грн.), які зазначено в Квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що була отримана позивачем лише 03.05.2017 року, позивач вказує на те, що станом на кінець операційного дня 28.04.2017 року, сума, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” мало право реєструвати податкові накладні, обчислена у відповідності до пункту 200№.3 статті 200№ Податкового кодексу України, становила 118509,50 грн. (тобто більша, ніж 63333,33 грн.)
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 28.04.2017 року о 15 год. 47 хв. Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” підписано та відправлено на реєстрацію до Державної фіскальної служби України податкову накладну № 2 від 07.04.2017 року, складену покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС”, із сумою податкових зобов’язань 63333,33 грн.
03.05.2017 року о 10:38 Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” було повідомлено про відмову у прийнятті податкової накладної із зазначенням причин такої відмови - сума податку на додану вартість в документі (63333,33 грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість продавця (43447,98 грн.), що підтверджується протоколом перевірки податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року.
Як зазначає позивач, за наслідком відмови того ж дня Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” повторно направило податкову накладу до органів ДФС, яку було прийнято.
31.07.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” за січень-травень 2017 року.
За результатами вищевказаної перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” (податковий номер 25639039) пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-травень 2017 року, про що складено акт № 3209/26-15-12-07-20/25639039 від 31.07.2017 року.
На даний акт перевірки позивач подав заперечення від 10.08.2017 року, які відповідачем залишені без задоволення, а висновки акта перевірки № 3209/26-15-12-07-20/25639039 від 31.07.2017 року - без змін.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 року № 000843/26-15-12-07, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” застосовано штраф у сумі 6333,33 грн.
Керуючись пунктом 56.2, пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України 31.08.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” подало до Державної фіскальної служби України скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення, яка залишена без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Згідно абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Аналогічне зазначено в пункті 5 Порядку заповнення податкової накладної (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.
Згідно абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно абзацу 13, абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
У відповідності до пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Згідно з підпунктом “б” пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України дата виписування податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Згідно абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Аналогічне зазначено в пункті 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Аналогічне зазначено в пункті 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних - датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
Аналогічне зазначено в підпункті 7.7 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами
телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Згідно абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Аналогічне зазначено в підпункті 7.6 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку - якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.
Причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації зазначені в пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Аналогічне зазначено в підпункті 7.3 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку - після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).
Аналізуючи вищенаведені положення, можна дійти таких висновків.
Обов’язок платника податку — продавця товарів/послуг складати та реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, розпочинається з моменту виникнення податкових зобов’язань.
Граничний термін реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових, у відповідності до абзацу 14, абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинен здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
Таким чином, граничний термін реєстрації податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року закінчувався для позивача 30.04.2017 року.
Підтвердженням передачі податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку платником податку, є відповідна квитанція, де зазначена відповідь про прийняття документу у разі дотримання всіх вимог щодо оформлення цих документів та правильності вказаних даних, а також, в іншому випадку, відповідь про відмову у прийнятті документу із зазначенням причин такої відмови.
Як зазначено відповідачем, 28.04.2017 року після реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом операційного дня на електронну адресу не надходило відповідної квитанції, а тому, у відповідності до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вищевказана квитанція була отримана позивачем лише 03.05.2017 року о 10 год. 38 хв., що підтверджується протоколом перевірки податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року згідно програмного забезпечення “M.E. Doc”.
З зазначеного протоколу перевірки вбачається, що податкова накладна № 2 від 07.04.2017 року була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 28.04.2017 року о 15 год. 47 хв.
Окрім того, в протоколі перевірки і в отриманій Квитанції № 1 зазначено причину відмови у прийнятті податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року — “Документ не може бути прийнятий — сума ПДВ в документі (63333,33) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (43447,98) продавця.”
Згідно абзацу 18 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Згідно пункту 200№.1 статті 200№ Податкового кодексу України порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2, пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі відкривається електронний рахунок, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.
У відповідності до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначає позивач, відповідно до даних електронного кабінету платника Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” після проведення останньої дії 28.04.2017 року о 21 год. 46 хв. щодо реєстрації отриманої податкової накладної станом на кінець операційного дня 28.04.2017 року, сума, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” мало право реєструвати податкові накладні, обчислена відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ Податкового кодексу України, становила 118509,50 грн., тобто була більшою ніж 63333,33 грн., що підтверджується витягом з електронного кабінету платника Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія”.
З наведеного слідує, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки не взяв до уваги ту обставину, що на кінець операційного дня 28.04.2017 року сума, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” мало право реєструвати податкові накладні, була достатньою для реєстрації податкової накладної № 2 від 07.04.2017 року. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 року № 000843/26-15-12-07, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” застосовано штраф у сумі 6333,33 грн. – є протиправним.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статі 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, 07 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” отримало акт стосовно результатів проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3209/26-15-12-07-20/25639039 від 31.08.2017 року.
При складанні вищевказаного акту перевірки була допущена технічна помилка, а саме невірно зазначена дата реєстрації акту, замість 31.07.2017 вказано 31.08.2017, про що позивача проінформовано листом від 16.08.2017 року № 25377/10/26-15-12-07-14.
Оскільки виправлення даної помилки не має суттєвого впливу на суть спору, суд не зважає на твердження позивача, що акт перевірки вчинено до дати реєстрації податкової накладної, чим на думку позивача, контролюючим органом порушено вимоги п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України. До того ж, представником відповідача до матеріалів справи надано завірену копію витягу з журналу реєстрації актів камеральних перевірок проведених в Головному управлінні ДФС у м. Києві, з якого вбачається, що акт перевірки щодо позивача зареєстрований саме 31.07.2017.
З урахуванням всього вище викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак задовольняє їх у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” до Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2017 року № 000843/26-15-12-07.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес інформація технологія” (ідентифікаційний код 25639039, адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26 Д) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.І. Шейко
Судове рішення № 71074191, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14501/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: