Постанова № 71074183, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/15075/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження, В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження.

У судовому засіданні представник позивача Данилюк Д.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Тарантюк Ю.В. проти позову заперечувала, про що подала письмові заперечення на позов, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Суд, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» отримало Розпорядження №15389/126-15-40-0321 від 06.06.2017 про анулювання ліцензії Серії АЖ №07650 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Підставою для винесення такого рішення стало невнесення позивачем протягом 30 календарних днів після призупинення дії відповідної ліцензії чергового платежу за ліцензію.

Вважаючи Розпорядження №15389/126-15-40-0321 від 06.06.2017 про анулювання ліцензії Серії АЖ №07650 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у зв'язку з не внесенням чергового платежу позивачем за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЖ №076150, винесло розпорядження про зупинення останньої від 03.04.2017 №7251/10/26-15-40-03-21.

Розпорядження про зупинення ліцензії отримано ТОВ «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» 04.05.2017 про що свідчить відмітка поштового штемпеля.

Надалі, вважаючи, що позивач не подав до органу ліцензування копії платіжного документа, для внесення чергової відмітки до ліцензії, як передбачено чинним законодавством, відповідачем винесено розпорядження про анулювання вищевказаної ліцензії №15389/10/26-15-40-03-21 від 06.06.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Приписами ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов; плата за ліцензію - це разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.

Правовідносини, що пов'язані з видачею, призупиненням, анулюванням ліцензії врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі Закон №481), Тимчасовим порядком видачі ліцензії на право імпорту, експорту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 №493.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Приписами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Також, у ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначено те, що Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Враховуючи все вищезазначене, суд не погоджується з діями Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві стосовно скасування ліцензії позивача Серії АЖ №076150 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №644 від 07.03. 2017 на суму 2 000,00 грн., згідно з даними якого, позивачем - ТОВ «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» були перераховані вказані кошти через Столичну філію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за другий квартал 2017 року.

Крім того, відповідно до відмітки про поточне (щоквартальне) внесення сплати за ліцензію підтверджено сплату за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 коштів у розмірі 2 000,00 грн., сплаченої до УДКСУ у Подільському району міста Києва, платіжне доручення №629 від 15.12.2016.

Таким чином, суд зазначає, що позивач під час строку чинності ліцензії здійснив оплату чергового платежу за ліцензію на другий квартал 2017 року, що підтверджується вказаним вище платіжним дорученням.

Враховуючи вказані вище обставини, підстави для анулювання ліцензії позивача у відповідача були відсутні. Такі дії Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва фактично позбавили законного права ТОВ «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» здійснювати торгівлю.

Також, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ТОВ «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» не відреагував на Розпорядження про призупинення дії ліцензії без номера та дати, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження (з описом вкладення) отримання позивачем такого Розпорядження.

В судовому засіданні відповідачем не доведено факту несплати платежу за ліцензію позивачем, а, отже, Розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва №15389/126-15-40-0321 від 06.06.2017 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №15389/126-15-40-0321 від 06.06.2017 про анулювання ліцензії Серії АЖ №07650 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Товариству з обмеженою відповідальністю «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» .

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД» (м. Київ, вул. Воздвиженська, 22, прим. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39890452) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп. (тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко