Ухвала суду № 71073976, 11.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

за участі представників:

позивача - Литвиненко В.О.

відповідача - Шаповал О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 818/1023/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 07.07.2017 №UА805180/2017/000154/1 про коригування митної вартості товарів; рішення про відмову у прийнятті митної декларації від 06.07.2017 UA 805180/2017/010133, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.07.2017 UA805180/2017/00164.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року адміністративний позов задоволено.

Сумська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, з прийняттям нової про задоволення позову.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 06.07.2017 на адресу ТОВ "СУМИФІТОФАРМАЩЯ" фірмою "Alfanar Co. For import & export" (Єгипет) на підставі контракту EG - 010617 від 01.06.2017 було поставлено товар: прянощі сушені:- чебрець листя в кількості 9 975,00 кг; прянощі сушені - тмін, сухе ціле насіння в кількості 975кг.; частини рослин, сушені - лимонна трава суха різана в кількості 1000кг.

Для митного оформлення позивачем до митного органу надано контракт EG-010617 від 01.06.2017 (а.с. 22-23); специфікація №1 від 01.06.2017 (а.с. 24); інвойс 17-UKR-08 від 12.06.17 (а.с. 25,26); пакувальний лист до інвойсу №17-UKR-08 від 12.06.17 (а.с. 27,28); сертифікат походження форми А № 0498941 від 19.06.17 (а.с. 29, 30); коносамент проформа COEU9000111250 від 18.06.17 (а.с. 31); CMR №489 від 03.07.2017 (а.с. 32); прайс-лист б/н від 17.05.2017 (а.с. 33, 34); калькуляція ціни б/н від 12.06.17 (а.с. 35, 36); фітосанітарний сертифікат № 0406187 від 19.06.2017 (а.с. 37); сертифікати якості на кожен товар від 07.06.17 (а.с. 38-43).

ТОВ "Сумифітофармація" на підставі зазначених документів оформлено та подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію UA 805180/2017/010133 від 06.07.2017 (а.с. 18), в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: прянощі сушені:- чебрець листя в кількості 9 975,00кг за ціною 1,00 долар США/кг на загальну суму 9 975,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 06.07.2017 1 долар США = 26,119317грн. Вартість товару склала 260540,19 грн.

07.07.2017 службовою особою Сумської митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2017/00164 (а.с. 17).

Винесено рішення №UА 805180/2017/000154/1 про коригування митної вартості товарів, яким митна вартість збільшена та склала: прянощі сушені: чебрець листя в кількості 9 975,00кг за ціною 2,00 долара США/кг на загальну суму 19 950,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 07.07.2017 1 долар США = 26,06030800 грн. Вартість товару склала 519 903,14грн.

При визначенні митної вартості декларованого товару Сумською митницею ДФС використано метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме цінову інформацію щодо імпортних операцій САІС ДФС України по товару №1 (чебрець) - МД №805130000/2017/002026 від 16.02.2017р по товару №2 (тмін сухе ціле насіння) МД№805180/2017/009080 від 20.06.2017р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано зроблений висновок щодо неможливості визначення митної вартості товарів, що імпортувались ТОВ «Сумифітофармація», за першим методом.

Колегія суддів погоджується із такими твердженнями суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між: органом доходів і зборів та декларантом: з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією і за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Судовим розглядом встановлено, що під час митного оформлення товарів, за яким було прийнято оскаржуване рішення, ТОВ "Сумифітофармація" надавало усі необхідні документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК, а саме: контракт EG-010617 від 01.06.2017 (а.с. 22-23); специфікація №1 від 01.06.2017 (а.с. 24); інвойс 17-UKR-08 від 12.06.17 (а.с. 25,26); пакувальний лист до інвойсу №17-UKR-08 від 12.06.17 (а.с. 27,28); сертифікат походження форми А № 0498941 від 19.06.17 (а.с. 29, 30); коносамент проформа COEU9000111250 від 18.06.17 (а.с. 31); №489 від 03.07.2017 (а.с. 32); прайс-лист б/н від 17.05.2017 (а.с. 33, 34); калькуляція ціни б/н від 12.06.17 (а.с. 35, 36), фітосанітарний сертифікат № 0406187 від 19.06.2017 (а.с. 37); сертифікати якості на кожен товар від 07.06.17 (а.с. 38-43).

При цьому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що із поданих позивачем документів не вбачається наявність розбіжностей або відсутність в них відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до поданої ТОВ "Сумифітофармація" митної декларації ціна товару чебрець становила 1 дол. США за 1 кг., тмину сухого -1,57 дол. США, лимонної трави -1,05 дол. США, як і було зазначено в поданих позивачем документах під час митного оформлення.

Зокрема, в п.1.4 специфікації №1 до контракту №EG -010617 від 01.06.2017 року передбачена оплата протягом 30 днів з моменту отримання товару та митного оформлення, загальна сума специфікації складає 12555,75 дол. США.

Згідно з поданою ТОВ "Сумифітофармація" митною декларацією загальна ціна товару становила 12555,75 дол. США, як і було зазначено в поданих позивачем документах під час митного оформлення.

Вказана ціна товару фактично була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 13.09.2017 та довідкою «Креді Агріколь Банк».

Колегія суддів зазначає, що роблячи висновок про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) митний орган не вказав конкретних обставин, які викликали у нього сумніви щодо заявленої митної вартості, не визначив причин неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.

З наведеного слідує, що неподання позивачем додаткових документів, або їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.

За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом неподання декларантом запитуваних митним органом документів не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний висновок зробленим Верховним Судом України у постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Також, колегія суддів вказує, що у відповідності до п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Частина 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначає порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари. Так, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги щодо посилань на цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України, зокрема на МД №805130000/2017/002026 від 16.02.2017р. по товару №2 (тмін сухе ціле насіння), МД№805180/2017/009080 від 20.06.2017р., оскільки при цьому відповідач не проінформував декларанта (позивача) під час проведення консультацій про умови постачання, умови розрахунків, об'єми, ціну та інші складові, які можуть суттєво вплинути на вартість товару. У зв'язку з чим декларант був позбавлений можливості навести доводи обґрунтованості визначення митної вартості.

Також, стосовно посилань митного органу на Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затверджене Наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 №1341, колегія суддів зазначає, що останнє не пройшло державної реєстрації в Міністерстві юстиції України не може вважатися нормативним документом в розумінні положень Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 і у зв'язку з цим може носити лише рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо вимоги Сумської митниці надати додаткові документи, а саме: розрахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до параграфу 5 ст.7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі Угода ГАТТ), базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.

Документи, надання яких вимагала посадова особа митного органу у позивача при митному оформленні товару не входять до переліку обов'язкових документів, надання яких вимагається законом.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача стосовно того, що наданий прайс-лист не можде бути належним джерелом інформації щодо ціни товару у даному випадку, оскільки містить визначення ціни саме для позивача, а не загального споживача, з огляду на наступне.

Зі звичаїв ділового обороту слідує, що прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єкта господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист було направлено ТОВ "Сумифітофармація", інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність ТОВ "Сумифітофармація", а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що митна вартість товарів підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту.

Отже, при прийнятті оскаржуваних рішень Сумська митницяі ДФС діяла необґрунтовано, а отже, наявні підстави для скасування рішення Сумської митниці ДФС від 07.07.2017 №UА805180/2017/000154/1 про коригування митної вартості товарів та рішення про відмову у прийнятті митної декларації від 06.07.2017 UA 805180/2017/010133.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 818/1023/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.