Ухвала суду № 71073870, 11.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р.Справа № 816/901/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

за участі представників:

позивача - Власенко А.А., Медведєва В.В., Александрова В.М.

відповідача - Чайки М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 816/901/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 № 8866/6/99-99-12-02-03-15.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

У судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, вважали постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, з прийняттям нової про задоволення позову.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ТОВ "Єристівський ГЗК" звернулося до ДФС України із зверненням про надання письмової індивідуальної консультації щодо механізму обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9809/03-17 від 15.03.2017, яке надійшло до ДФС України та зареєстроване в системі АІС "Управління документами" за № 6101/6 від 17.03.2017.

У вказаному зверненні зазначено, що для ТОВ "Єристівський ГЗК" відповідно до підпункту 252.3 статті 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що проводиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Товарною продукцією ТОВ "Єристівський ГЗК" є залізна руда. ТОВ "Єристівський ГЗК", крім реалізації залізної руди, здійснює реалізацію концентрату залізної руди, який було отримано по договору про надання послуг на переробку давальницької сировини від іншого підприємства в результаті переробки залізної руди, видобутої товариством. Зазначено, що чинне законодавство України не дає однозначного визначення поняття "товарна продукція", що на практиці призводить до різного застосування платниками, що здійснюють видобуток корисної копалини (руди залізної). При цьому, визначення бази оподаткування рентною платою за вартістю обсягів видобутих корисних копалин (п. 252.6 ПКУ), а не за товарною позицією, надає чіткі законодавчі підстави для обчислення рентної плати (в залежності від умов подальшого використання видобутої руди Товариством): за більшою з величин - фактична ціна або розрахункова вартість - при продажу видобутої сирої руди; або за розрахунковою вартістю видобутої сирої руди - в умовах передачі видобутої сирої руди на переробку іншому підприємству згідно договору про надання послуг на переробку давальницької сировини.

У зверненні № 9809/03-17 від 15.03.2017 позивач просив надати письмову індивідуальну податкову консультацію: чи є вищенаведене розуміння ТОВ "Єристівський ГЗК" норм розділу ІХ Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування рентною платою на рівні фактичної ціни реалізації та/або розрахункової вартості руди залізної (код 07.10 10-00.00, код УКТЗЕД 2601 1100-2601 12 00) (в залежності від умов подальшого використання видобутої руди Товариством - продаж або переробка як давальницької сировини)?

ДФС України надала індивідуальну податкову консультацію від 25.04.2017 № 8866/6/99-99-12-02-03-15, у якій повідомлено, що для позивача базою оподаткування рентною платою за товарну продукцію - Концентрат, яка виникає під час виконання договору з давальницькою сировиною та підлягає обліку для цілей оподаткування рентною платою, слід вважати суму витрат, понесених Товариством на: добування та транспортування руд до місця їх первинної переробки на підприємстві, яке надає послуги з переробки давальницької сировини; оплату таких послуг з переробки в частині операцій з виробництва Концентрату. Окрему складову бази оподаткування рентною платою Концентрату може формувати дохід, який отримає підприємство, що надає послуги з переробки Руд, від реалізації товарної продукції гірничого підприємства у вигляді пісчано-щебеневих сумішів ("Гранули, щебінь (камінь дроблений), крихта та порошок; галька, гравій" (код 08.12.12 Номенклатури).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова індивідуальна консультація відповідає нормам Податкового кодексу України, змісту звернення ТОВ "Єристівський ГЗК" та обставинам, які при цьому були повідомлені.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.172, 14.1.172-1 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За положеннями ст. 52 Податкового кодексу України /у редакції чинній до 01.04.2017/ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Станом на момент звернення позивача до ДФС України, до повноважень останньої відносилося безпосередньо надання консультацій у письмовій формі у порядку, встановленому ст. 52 Податкового кодексу України.

Слід вказати, що індивідуальна податкова консультація № 8866/6/99-99-12-02-03-15 на зазначене вище звернення позивача надана ДФС України лише 25.04.2017, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого для надання податкової консультації пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України.

Та в порушення приписів п. 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України не була зареєстрована податковим органом в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Однак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що самі по собі пропуск відповідачем встановленого для надання податкової консультації строку, не реєстрація в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та не розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не тягнуть за собою неправомірності оскаржуваної індивідуальної податкової консультації та не можуть бути підставою для її скасування, оскільки не свідчать про наявність суперечності вказаної індивідуальної податкової консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 № 8866/6/99-99-12-02-03-15 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Підпунктом 251.1.1 п.251.1 ст. 251 Податкового кодексу України визначено, що рентна плата складається з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно з п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Станом на час звернення позивача до ДФС України для отримання індивідуальної податкової консультації діяв спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 2768 від 27 серпня 2002 року, виданий Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 21.08.2012 № 398, у якому зазначена мета користування надрами: видобування сировини, придатної для виробництва залізорудних, а супутніх корисних копалин - для виробництва щебеню для будівельних робіт; назва родовища: Єристівське родовище; вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827: залізисті кварцити, супутні корисні копалини: плагіограніт, мігматит.

Відповідно до п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Згідно з п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

При цьому, п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розд. IX цього Кодексу - діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Підпунктом 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Відповідно до п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Згідно з п. 252.5 ст. 252 Податкового кодексу України види товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником рентної плати відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Підпунктом 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

При цьому, згідно з п.п. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України мінеральна сировина - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Відповідно до приписів п. 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Відповідно до приписів частини 2 статті 6 Закону України від 04.11.1999 № 1216-XIV "Про державну геологічну службу України" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, належать організація проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 розд. 4 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18 жовтня 2002 р. № 155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України11 листопада 2002 р. за № 881/7169, товарною продукцією гірничо-збагачувальних підприємств залізорудної промисловості є доменні або мартенівські руди, концентрати, агломерат, котуни та спеки. Після переробки залізистих кварцитів і скарново-магнетитових руд одержують концентрати з умістом заліза 62 - 66%; у кондиційних концентратах з апатит-магнетитових руд заліза міститься не менше 62 - 64%; для електрометалургійного перероблення випускаються концентрати з умістом заліза не нижче 69,5% і кремнезему не вище 2,5%. Вимоги до якості товарної продукції регламентуються відповідними стандартами та технічними умовами.

У секції В "Продукція добувної промисловості і розроблення кар'єрів" Номенклатури продукції промисловості, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року N 520 (зі змінами) (у редакції наказу Державної служби статистики України від 25 грудня 2015 року N 367), у розділі 07 "Руди металеві" у підрозділі 07.10.10 "Руди залізні" виділяють код 07.10.10.00 "Руди та концентрати залізні (крім піриту випаленого (залізорудного колчедану))", який містить, у тому числ, такі підкоди: 07.10.10.00.31 Руди залізні неагломеровані; 07.10.10.00.32 Концентрати залізорудні неагломеровані.

Враховуючи викладене, та виходячи зі змісту п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм),- концентрат залізорудний неагломерований виникає внаслідок первинної переробки (збагачення) залізної руди.

Крім того, у секції В "Продукція добувної промисловості і розроблення кар'єрів" Номенклатури продукції промисловості, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року N 520 (зі змінами) (у редакції наказу Державної служби статистики України від 25 грудня 2015 року N 367), у розділі 08 "Продукція добувної промисловості та розроблення кар'єрів інша" наявний підрозділ 08.12.12 "Гранули, щебінь (камінь дроблений), крихта та порошок; галька, гравій".

Із матеріалів справи вбачається, що у зверненні від 15.03.2017 № 980/03-17 позивачем зазначено, що ТОВ "Єристівським ГЗК" крім реалізації залізної руди, здійснює реалізацію концентрату залізної руди, який було отримано по договору про надання послуг на переробку давальницької сировини від іншого підприємства в результаті переробки залізної руди, видобутої товариством.

При цьому, ТОВ "Єристівським ГЗК" не конкретизовано умови договору про надання послуг на переробку давальницької сировини, не вказано реквізитів такого договору, не зазначено умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції, також не надавався договір на переробку давальницької сировини № 976 від 29.04.2016, технічні умови ТУ У 07.1-35713283-001:2012 зі змінами, ТУ У 07.1-00191282-002:2015 зі змінами, технологічна інструкція ТИ 03-02-16, копії яких надано до суду.

Слід вказати, що законодавством України не передбачено права або обов'язку контролюючого органу запитувати у платника податку додаткові документи або пояснення при наданні індивідуальної податкової консультації.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відхилення доводів позивача щодо неправомірності оскаржуваної податкової індивідуальної консультації з посиланням на умови договору на переробку давальницької сировини № 976 від 29.04.2016 та на технічні умови ТУ У 07.1-35713283-001:2012 зі змінами, ТУ У 07.1-00191282-002:2015 зі змінами, технологічну інструкцію ТИ 03-02-16.

Також, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги із посиланнями на експертний висновок без дати та номера, за підписом ректора ДВНЗ "КНУ" та завідувача кафедри збагачення корисних копалин і хімії ДВНЗ "КНУ" та роз'яснення Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" без дати та номера за підписом голови правління та в.о. директора інституту, оскільки вказані документи не є висновком експерта у розумінні ст..82 Кодексу адміністративного судочинства України, не надавалися позивачем до ДФС України під час звернення для отримання індивідуальної консультації та не можуть стосуватися правових питань.

Відповідно до п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

При цьому, п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничим підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу України вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Відповідно до п. 252.11 ст. 252 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються: матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із: зберіганням; транспортуванням; пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням); проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг); витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв'язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі: які виникають в результаті формування фінансових резервів; на сплату процентів боргових зобов'язань платника рентної плати; на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Відповідно до п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Згідно з п. 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

Таким чином, у відповідності до вищенаведених норм Податкового кодексу України в податковій індивідуальній консультації ДФС України від 25.04.2017 № 8866/6/99-99-12-02-03-15 позивача повідомлено, що базою оподаткування рентною платою за товарну продукцію - Концентрат, яка виникає під час виконання договору з давальницькою сировиною та підлягає обліку для цілей оподаткування рентною платою, слід вважати суму витрат, понесених Товариством на: добування та транспортування руд до місця їх первинної переробки на підприємстві, яке надає послуги з переробки давальницької сировини; оплату таких послуг з переробки в частині операцій з виробництва Концентрату. Окрему складову бази оподаткування рентною платою Концентрату може формувати дохід, який отримає підприємство, що надає послуги з переробки Руд, від реалізації товарної продукції гірничого підприємства у вигляді пісчано-щебеневих сумішів ("Гранули, щебінь (камінь дроблений), крихта та порошок; галька, гравій" (код 08.12.12 Номенклатури).

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що оскаржувана податкова індивідуальна консультація відповідає нормам Податкового кодексу України, змісту звернення ТОВ "Єристівський ГЗК" та обставинам, які при цьому були повідомлені.

Доводи апеляційної скарги не знайшли обґрунтування в ході судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 816/901/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.