Постанова № 71073816, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 697/2356/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Русаков Григорій Степанович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позов до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії, на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/236 вих.17 від 11.10.2017 року;

- зобов'язати Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року ( зі змінами внесеними до Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001року) на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/236 вих.17 від 11.10.2017 року про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії прокурорським працівникам з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати заступника Канівського міжрайонного прокурора з 01.10.2017 року без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, перерахувавши її на його особистий рахунок.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Канівське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» № 3668-VІ (далі Закон - № 3668-VІ) зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ ) щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, в квітні 2002 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугою років.

01 липня 2005 року він був звільнений з посади заступника Канівського міжрайонного прокурора прокуратури Черкаської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та № 1013 від 09.12.2015" Про упорядкування структури заробітної плати,особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 15.12.2015 року підвищені посадові оклади працівників прокуратури.

11.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), виходячи із розрахунку 90% від середньої заробітної плати, та долучив довідку прокуратури Черкаської області №18/236 вих. 17 від 11.10.2017 року.

12.10.2017 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 237/Г-10, Канівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відносно підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорів, то норми відповідного змісту було передбачено частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату призначення пенсії позивачу, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (11 жовтня 2017 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру»), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії за вислугою років, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Колегія суддів вважає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наведені зміни законодавства не позбавляють Позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, яке діяло станом на дату призначення пенсії, то такі, на думку колегії суддів, ґрунтуються на помилковому трактуванні положень законодавства в сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Такої ж думки колегія суддів і про висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності постанови уряду про порядок перерахунку пенсій, до правовідносин в цій сфері слід застосовувати положення частини тринадцятої і вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (які втратили чинність згідно із Законом № 1697-VII).

Щодо посилання у цій справі на правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, у постановах від 17.12.2013 року у справі № 21-445а13, від 06.10.2015 року у справі № 21-2432а15 та від 01.03.2016 року у справі № 21-3397а15 (№ 161/20170/14-а) слід відзначити, що висновки, яких дійшов Верховний Суд України у цих справах зроблено за інших фактичних обставин і правового регулювання спірних відносин. З часу призначення Позивачу пенсії відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури відбулися суттєві законодавчі зміни, зокрема в частині перерахунку вже призначених пенсій, яким суд першої інстанції при прийнятті своєї постанови не надав належної правової оцінки.

Крім того, за змістом наведених вище положень пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону №213-VIII у зв'язку з неприйняттям до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх, в тому числі й спеціальних, пенсій, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсію/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, у тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 5 розділу ІІІ Закону №213-VIII, але тільки в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки щодо конституційності решти законодавчих положень пункту 5 розділу ІІІ Закону №213-VIII Конституційний Суд України рішення не приймав, такі залишаються чинними.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову - відсутні.

Така правова позиція у спірних правовідносинах викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.07.2017 р. у справі №295/7555/16-а, від 09.08.2017 р. №423/1318/16-а, постановах від 13.07.2017 р. у справі № К/800/9945/17, від 25.07.2017 р. у справі № К/800/19208/16 з аналогічних правовідносин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б. Шелест

Постанова складена в повному обсязі 19 грудня 2017 року.