Ухвала суду № 71073779, 12.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудка О. А.,

представника позивача - Литвиненко В. О.,

представника відповідача - Дудченко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. по справі № 818/1186/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС від 25.07.2017 №UA805180/2017/000171/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.07.2017 №UA805180/2017/00184.

Стягнуто на користь ТОВ "Сумифітофармація" з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.06.2017 року між ТОВ "Сумифітофармація" (покупець) та компанією Tairn Trade OU (Естонія) (продавець) укладено контракт №ЕЕ-070617, згідно якого ТОВ "Сумифітофармація" придбало рослинну сировину, а саме пирій коріння, ялівець плоди, лаванда квіти, кріп трава, майран лист, розмарин лист, ортосифон лист, згідно специфікацій до контракту.

Згідно п. 2.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях.

Пунктом 4.2 визначено, що оплата здійснюється в доларах США.

25 липня 2017 року ТОВ "Сумифітофармація" надано до митного оформлення: Контракт №ЕЕ-070617 від 07.06.2017; Специфікація №1 від 19.06.2017; Специфікація №2 від 30.06.2017; Інвойс №Т-02 від 05.07.2017; Інвойс №Т-03 від 06.07.2017; Пакувальний лист до інвойсу № Т-02 від 05.07.2017; Пакувальний лист до інвойсу № Т-03 від 06.07.2017; Сертифікат походження №337498 від 07.07.2017; Сертифікат походження №337496 від 06.07.2017; CMR №0026746 від 05.07.2017; Прайс-лист б/н від 01.06.2017; Прайс-лист б/н від 30.06.2017; Калькуляція ціни б/н від 05.07.2017; Калькуляція ціни б/н від 06.07.2017; Фітосанітарний сертифікат №EC/LV/420710 від 06.07.2017; Фітосанітарний сертифікат №EC/LV/420711 від 07.07.2017; Сертифікати якості на кожен товар від 06.06.2017 в кількості 7шт.; Сертифікати якості на товар від 30.06.2017; Довідка про транспортні витрати від 07.07.2017 б/н (а.с.23-42).

Позивачем було обрано перший метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Листом від 25.07.2017 року ( в електронний спосіб) Сумська митниця ДФС повідомила позивача, що у зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР, необхідно надати(договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), розрахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 43).

25.07. 2017 року позивач листом № 240 повідомило Сумське митницю, що декларантом, згідно ст. 53 Митного кодексу України було надано всі документи, що підтверджують митну вартість. Також зазначило, що від митного органу зауважень стосовно розбіжностей в документах чи ознак їх підробки, а також відсутності в них відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості не надходило, а тому вимога митного органку про надання додаткових докмуентів без конкретизації та причини такої вимоги є незаконною. (а.с.44)

25.07.2017 Сумською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00184 та винесено рішення №UA 805180/2017/000171/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.13).

За наслідками коригування митна вартість вище зазначеного товару збільшилась та склала: Рослини, частини рослин, сушені - ортосифон сухе ціле листя в кількості 690 кг за ціною 4,00 долара США/кг на загальну суму 2 760,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 25.07.2017 1 долар США = 25,82262 грн. Вартість товару склала 71 270,43 грн.ПДВ (20%), що має сплатити позивач до державного бюджету складає 14 254,09 грн.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та карткою відмови позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого метод визначення митної вартості товару. Натомість митним органом не доведено необхідності витребовування ним додаткових документів та надання переваги методу визначення митної вартості за ціною на ідентичні товари.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 1, 2, 5, 6, 7 ст. 54 кодексу).

З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

З наведених правових норм випливає, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи є лише наявність, передбачених законодавцем обставин, а саме у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Доказів про наявність таких обставин, відповідачем суду не надано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Митним органом під час судового розгляду не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, не чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню та/або не підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, а також містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Вимоги ч. 3 та 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Доводи апелянта про те, що надані позивачем прайс-листи не містять інформації щодо умов продажу товару, яка потрібна будь-якому покупцю, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, прайс-лист - це список, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення, проведення митної консультації та прийняття рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідачем не висловлювалися зауваження до прайс-листів, такі доводи зазначено митним органом лише в апеляційній скарзі.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Єдиною підставою для коригування митної вартості товарів позивача слугувала інформація з електронної бази диної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, варто зазначити, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

З огляду на викладене, суд вважає, що митний орган безпідставно обрав другорядний метод визначення митної вартості товару, а відтак вважає рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, зазначену в митній декларації.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень митного органу про коригування митної вартості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини по справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. по справі № 818/1186/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.