
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3864/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року (Головуючий у 1-й інстанції суддя Шулежко В.П., прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, повний текст складено 23 листопада 2016 року) у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (представник Мегер А.В., довіреність №30/26-50-10-20 від 20.07.2017 року) до товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (представник Артеменко А.В., довіреність №05/3306 від 17.10.2017 року) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (код ЄДРПОУ 35290201), яке перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна №11/26-50-23-01-10 від 27.02.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, адже рушенням суду першої інстанції були порушені права Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку.
Враховуючи наявність узгодженого податкового боргу, з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві направлялась на податкову адресу відповідача податкова вимога від 18.07.2014 року №6256-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 27.07.2014 року №61/26-50-25-01-09.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2014 у справі №826/14856/14 позов ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено, стягнуто з ТОВ "Бауштоффе" заборгованість у розмірі 3 167 164,00 грн.
На підставі вищевказаного рішення суду позивачем направлялись до установ банку інкасові доручення (розпорядження). Проте, інкасові доручення не були виконані в зв'язку з чим повернуті контролюючому органу відповідно до п. 12.7, 12.9, 12.11 Інструкції. Підстава повернення яких - відсутність коштів на рахунках платника податків.
У зв'язку з відсутністю коштів для погашення податкового боргу, позивачем складено акт опису майна №11/26-50-23-01-10 від 27.02.2015, відомості з якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Враховуючи наявний податковий борг, що обліковувався за відповідачем, який не може бути погашений за рахунок грошових коштів, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ "Бауштоффе" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Як вбачається з довідки №490/26-50-17-01-07 про стан заборгованості, за ТОВ "Бауштоффе" обліковується податковий борг з ПДВ на загальну суму 3 166 966,59грн.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено ТОВ "Бауштоффе" податкову вимогу від 18.07.2014 №6256-25, сума податкового боргу за якою відповідачем не була сплачена.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В силу вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку та не заперечується відповідачем.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивач вже звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідними позовними заявами про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі-Інструкція).
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Таким чином, на підставі вищевказаного рішення суду ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві направлялись до установ банку інкасові доручення (розпорядження).
Проте, інкасові доручення не були виконані в зв'язку з чим повернуті контролюючому органу відповідно до п. 12.7, 12.9, 12.11 Інструкції. Підстава повернення яких - відсутність коштів на рахунках платника податків.
Відповідно до положень п.п.95.1-95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 у справі №К/800/31295/13, від 08.10.2014 у справі №К/9991/38076/12, 23.02.2015 у справі №К/9991/53253/12, від 08.07.2015 у справі №К/800/23019/15, від 18.08.2015 у справі №К/800/62002/14.
Доказів погашення податкового боргу відповідачем не надано, а з наданих інкасованих доручень від 20.02.2015 №1417/23 (частково оплачено - у розмірі 230,00грн.), №1418/23, від 22.01.2016, від 22.01.2016 №2011/16, №2014/16, №2010/16, №2013/16, №2012/16 вбачається, що їх повернено без виконання з підстав відсутності рахунку та платника.
Разом з тим, 27.07.2014 позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 61/26-50-25-01-09 та складено акт опису майна №11/26-50-23-01-10.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується посилання регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, що погашення боргів відповідача за рахунок майна, що підлягає поверненню у власність держави є неприпустимим, колегія суддів зазначає наступне.
11 жовтня 2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ЗАТ "Фактор" був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с. Гриньки Барановського району, вул.. Пушкіна, 2а, зареєстрований в реєстрі за №3933.
ТОВ "Бауштоффе" є правонаступником ЗАТ "Фактор" відповідно до статуту затвердженого протоколом №3 загальних зборів учасників від 27.09.2007, та відповідно правонаступник прав та обов'язків ЗАТ "Фактор" за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2006 року №3933.
Відповідно до п. 5.3. покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 3 років з моменту підписання акта приймання-передачі.
В подальшому до договору купівлі - продажу було внесено зміни, а саме п. 5.3 викладено в такій редакції: «завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію в термін до 15.10.2015».
Відповідно до пункту 7.3. означеного Договору у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання Договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішення господарського суду.
Водночас, відповідно до п. 1.2 цього Договору, право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.
Акт приймання передачі об'єкта незвершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в м. Гриньки Барановського району Житомирської області, вул. Пушкіна 2, був підписаний 16.10.2006 року.
Таким чином, до відповідача, як правонаступника прав та обов'язків ЗАТ "Фактор" перейшло право власності на об'єкт незвершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в м. Гриньки Барановського району Житомирської області, вул. Пушкіна 2, ще у 2007 році, а право власності держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на вказане майно в свою чергу припинилося.
Беручи до уваги, що право на розірвання означеного договору виникло у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з 15.10.2015 року, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розірвання цього договору у встановленому порядку, зокрема, рішення господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про скасування рішення Окружного адміністративного суду м .Києва від 23 листопада 2016 року є передчасними.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Судове рішення № 71073678, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3864/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: