Ухвала суду № 71073659, 07.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати Національёну поліцію України внести зміни до наказу №263 о/с від 28.04.16 року щодо підстав звільнення, а саме, з п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність) на п.2 ст.77 цього ж Закону (звільнення через хворобу за рішенням медичної комісії про придатність до служби в поліції), здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, та одноразової грошової допомоги внаслідок отримання інвалідності і втрати професійної працездатності.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що позов подано ним в межах строків, визначених ст. 99 КАС України, оскільки про порушення прав йому стало відомо лише у жовтні 2017 року зі змісту листа Національної поліції України №Б-304/29/2/01-2017 від 29.09.2017 року.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, недотримання, яких є підставою для залишення такого позову без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказ, про внесення змін до якого подано позов, вже був предметом спору в іншій судовій справі, позивачем пропущено визначений ч.3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду.

Однак колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у адміністративній справі №815/1815/16 частково задоволено позов ОСОБА_2 до Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України та Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Зокрема, суд визнав протиправним та скасував рішення Центральної атестаційної комісії № 7 НП України, оформлене протоколом від 24.02.2016р. №15.00003773.0024805, яким позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, наказ Національної поліції в Одеській області №263 о/с від 28.04.2016 р. в частині звільнення ОСОБА_2 на підставі за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність), поновив ОСОБА_2 на посаді начальника відділу восьмого територіального управління (з обслуговування Одеської, Миколаївської та Херсонської областей) Департаменту протидії наркозлочинності НП України з 29.04.2016року, зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.04.2016 року по 06.10.2016 року в сумі 35 075,11 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Разом з цим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року, прийнятою за наслідками перегляду в апеляційному провадженні вищезазначеного судового рішення, прийнято відмову позивача ОСОБА_2 від частини позовних вимог про визнання нечинним та скасування наказу Національної поліції України від 28.04.2016р. №263-о/с про звільнення зі служби в поліції, зобов'язання поновити на посаді та стягнення з грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення визнано нечинною, а провадження у справі в цій частині закрито. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишено без змін.

Підставами для закриття провадження по справі слугувала заява позивача ОСОБА_2 про відмову від вищевказаної частини позовних вимог, в обґрунтування якої заявник зазначив, що він оформив пенсію, знайшов нове місце роботи, оформив інвалідність та не бажає в подальшому працювати в органах поліції.

Рішення суду апеляційної інстанції у справі №815/1815/16 набрало законної сили з моменту проголошення і сторонами в касаційному порядку не оскаржувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, після закриття провадження у справі №815/1815/16 позивач звернувся до Національної поліції України із заявою про внесення змін до наказу №263о/с від 28.04.2016 року щодо підстав його звільнення, із зазначенням формулювання підстави звільнення - або через хворобу за п.2 ст.77 Закону України "Про національну поліцію", або за власним бажанням, та про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні і одноразової грошової допомоги у наслідок отримання інвалідності і втрати професійної працездатності, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення до органів Національної поліції України було зумовлено тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у адміністративній справі №815/1815/16 визнано протиправним та скасовано рішення Центральної атестаційної комісії № 7 НП України, яким позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначена обставина, на думку позивача, зобов'язувала відповідача самостійно внести зміни у наказ, що був виданий на підставі незаконного рішення атестаційної комісії та провести всі необхідні нарахування та виплати, що передбачені чинним законодавством.

Однак листом від 29.09.2017 року №Б-304/29/2/01-2017 відповідач відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його заяви, зазначивши при цьому, що оскільки наказ про звільнення заявника в судовому порядку не скасований, підстави для внесення в нього змін відсутні.

Саме відмова відповідача внести відповідні зміни у наказ про звільнення, а також здійснити нарахування і виплату одноразових грошових допомог, яку позивач вважає протиправною, і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що предметом даного спору є фактично бездіяльність відповідача щодо вчинення певних дій, и про порушення своїх прав внаслідок цієї бездіяльності позивач дізнався 29.09.2017 року, останній, подавши даний позов 18.10.2017 року, строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України, не пропустив.

А відтак, суд першої інстанції, залишивши без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 з підстав, передбачених ст.99 КАС України, допустив порушення норм процесуального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на ту обставину, що наказ про звільнення позивача вже був предметом розгляду в суді і позивач скористався своїм правом на захист порушених інтересів, обравши відповідний спосіб такого захисту шляхом скасування цього наказу, але в подальшому відмовився від цих позовних вимог.

Втім, на переконання судової колегії, оцінку цій обставині суд має надати під час розгляду даного спору по суті, вирішуючи питання, чи мав за встановлених обставин суб'єкт владних повноважень обов'язок вносити зміни у наказ та сплачувати позивачеві певні кошти.

Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька.