Постанова № 71073465, 30.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2017 року № 826/11939/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» (далі - позивач, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн») до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0007034202 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 44 829 386 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 943 129,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що викладені в акті камеральної перевірки висновки Офісу великих платників податків ДФС є надуманими, ґрунтуються на неправдивих обставинах, оскільки позивач не порушував вимог податкового законодавства і не занижував суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2017 року.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч чинному законодавству України, є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, про що подав письмові заперечення на позов. Вважає рішення відповідача законним, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за звітний період квітень 2017 року, поданої 19.05.2017 №9092394031 (далі - декларація), за результатами якої складено акт №1410/28-10-42-02/35625082 21.06.2017 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за квітень 2017 року на суму 34 795 609,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що згідно зареєстрованих податкових накладних, складених за щоденними підсумками операцій з реалізації товарів (послуг) кінцевому споживачу TOB «САВ-Дістрибьюшн» визначено ПДВ у розмірі 62 986 741,00 грн. (податкові накладні складені за щоденними підсумками операцій з типом причини - 11), які включено до ІПН 10000000000 розділу 1 «Податкові зобов'язання», додатку 5 до декларації за звітний період квітень 2017 року.

При цьому, згідно даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), протягом квітня 2017 року TOB «САВ-Дістрибьюшн» проведено операції з реалізації товарів (послуг) кінцевому споживачу з використання РРО на загальну суму 586 694 099,00 грн., в тому числі ПДВ 97 782 350,00 грн.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що TOB «САВ-Дістрибьюшн» занижено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2017 року на суму ПДВ 34 795 609,00 грн., отриману від реалізації товарів (послуг), кінцевому споживачу з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав до Офісу великих платників податків ДФС заперечення на акт від 03.07.2017 №0307-01, до яких додано документи, якими підтверджується показники, відображені позивачем в декларації з ПДВ за квітень. Також надано лист ДФС України від 07.06.2017 №12320/6/99-99-14-05-01-15.

Згідно вказаного листа ДФС України зазначено, що загальна сума виторгів (з урахуванням ПДВ) за операціями з реалізації всіх груп товарів і послуг, проведеними з використанням РРО у квітні 2017 року складає 575 151 358,21 грн. Сума надходжень (з урахуванням ПДВ) за операціями з реалізації всіх груп товарів і послуг, проведеними з використанням РРО у квітні 2017 року, що оподатковуються за основною ставкою, складає 509 586 392,56 грн. Сума надходжень за операціями з реалізації всіх груп товарів у послуг, проведеними з використанням РРО, що не є об'єктом оподаткування, складає 62 214 056,05 грн. Сума надходжень (з урахуванням ПДВ) за операціями з повернення товарів та послуг, проведеними з використання РРО у квітні 2017 року, складає 14 562 462,52 грн.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок про заниження платником податків суми ПДВ на 29 886 257,00 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача, з урахуванням викладеного, ДФС України викладено висновки акту у наступній редакції: Перевіркою встановлено порушення TOB «САВ-Дістрибьюшн» вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за квітень 2017 року на суму 29 886 257,00 грн., про що повідомлено листом від 12.07.2017 №37544/10/28-10-42-02-11.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, з урахуванням листа ДФС України від 12.07.2017 №37544/10/28-10-42-02-11, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007034202 від 14.07.2017, яким позивачу, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 29 886 257,00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 943 129,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 08.09.2017 №20053/6/99-99-11-01-09-25 податкове повідомлення-рішення № 0007034202 від 14.07.2017 залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Відповідно до пункту 8 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307), при складанні податкових накладних за щоденним підсумком операцій, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає виданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини: 11 - складена за щоденними підсумками операцій.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1307, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000».

Відповідно до пункту 14 Порядку №1307, податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Відповідно до статті 2, пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 3 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Отже, у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій у разі здійснення роздрібної торгівлі товарами з використанням РРО, суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та сумами ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.

Як встановлено у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, висновки відповідача про обов'язок позивача скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 97 782 350,00 грн. спростовуються даними контрольних стрічок та Z-звітів РРО позивача за квітень 2017 року, які щоденно подавалися до бази даних ДФС України за допомогою бездротових каналів зв'язку у спірному періоді.

Порядок обчислення і накопичення РРО сум ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1224 (далі - Порядок №1224).

Так, відповідно до пункту 1 Порядку №1224, реєстратори розрахункових операцій повинні забезпечувати обчислення сум ПДВ не менш як за чотирма позиціями, а також розмежовувати:

- операції за ставки оподаткування;

- операції, звільнені від оподаткування;

- операції, що не є об'єктом оподаткування.

РРО повинен забезпечувати окреме накопичення, внесення ті зберігання у фіскальній пам'яті сумарних денних оборотів з реалізації товарів (надання послуг) за кожною із ставок ПДВ та операцією, звільненою від оподаткування чи такою, що не є об'єктом оподаткування (пункт 7 Порядку №1224).

Відповідно до пункту 9 Порядку №1224, загальна сума ПДВ за підсумками роботи протягом дня дорівнює сумам ПДВ за кожною із ставок, відображених у касових чеках, а за період - за всі робочі дні в межах зазначеного періоду.

Поряд з цим, постановою Кабінету міністрів України від 18.02.2002 №199 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування (далі - Вимоги), згідно з п. 17 яких, чек Z-звіту - фіскальний звітний чек, зокрема, повинен містити:

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

- літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

- суми ПДВ за кожною ставкою;

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

- загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

- підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю.

На виконання вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО щоденно здаються позивачем до органів ДФС України за допомогою бездротових каналів зв'язку.

Як і передбачено положеннями Порядку №1224 та Вимоги, електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО позивача:

- містять підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

- розмежовують розрахункові операції, продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

- містять підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ виданих покупцям при поверненні ними раніше придбаних товарів (з підстав визначених Законом України «Про захист прав споживачів»);

- містять загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати.

З матеріалів справи вбачається, з урахуванням листа ДФС України від 07.06.2017 №12320/6/99-99-14-05-01-15, згідно даних Z-звітів РРО за квітень 2017 року, загальна сума проведених TOB «САВ-Дістрибьюшн» через РРО операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, складає 509 586 392,56 грн., проте в акті відповідачем вказано суму - 586 694 099,00 грн.

Крім того, згідно наданих Z-звітів РРО у квітні 2017 року з використанням РРО товариством проведено операції з повернення товарів та послуг (коштів) на загальну суму 14 562 462, 52 грн. (за урахуванням ПДВ).

Згідно з положеннями пункту 192.2 статті 192 Податкового кодексу України, об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання платника підлягають зменшенню на суму коштів та ПДВ виданих покупцям при поверненні товарів (операції з повернення коштів).

Отже, у квітні 2017 року загальна вартість операцій з продажу через РРО товарів та/або послуг, які оподатковуються ПДВ, підлягає зменшенню на суму, видану покупцям при поверненні ними товарів і складає 495 023 930,04 грн. (509 586 392,56 грн. - 14 562 462, 52 грн.) (з урахуванням ПДВ).

Викладеним підтверджується, що загальна сума зобов'язань з ПДВ за квітень 2017 року від операцій позивача з реалізації товарів (робіт, послуг), що зареєстровані з використанням РРО значно менша, ніж сума ПДВ вказана контролюючим органом в акті перевірки.

Всі вчинені у квітні 2017 року операції, на підставі даних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, враховані TOB «САВ-Дістрибьюшн» при визначенні об'єкта оподаткування з ПДВ за квітень 2017 року та відображені в розділі І «Податкові зобов'язання» Декларації з ПДВ за квітень 2017 року, згідно якого загальна сума податкових зобов'язань становить 108 341 647 грн.

Проведені з використанням РРО операції, відображені TOB «САВ-Дістрибьюшн» у Декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, зокрема, операції, що оподатковуються за основною ставкою відображені у складі показників рядка 1.1 Декларації з ПДВ за квітень 2017 року та додатку №5 до неї; операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V ПК України) відображені у складі показників рядка 5 декларації з ПДВ за квітень 2017 року та додатку №5 до неї.

Слід зазначити, що в ході проведення камеральної перевірки не встановлено допущення товариством будь-якої помилки чи заниження показників у рядках 1.1, 1.2, 4.1, 4.2, 6, 7 чи 8 розділу І «Податкові зобов'язання» вказаної декларації. Більш того, вказані показники підтверджуються даними рахунку та даними регістрів бухгалтерського обліку товариства, зокрема, журналами-ордерами та відомостями по рахунках.

Крім того, судом встановлено, що у результаті проведення позивачем операцій з реалізації товарів через РРО, останнім складено податкові накладні на суму всіх операцій, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ. Складені позивачем податкові накладні без зауважень прийняті та зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено Порядком №1307.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1307 податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Згідно пункту 8 Порядку №1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п.п. 10-15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається відповідний тип причини.

В інших випадках у верхній лівій частині тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Як зазначено вище, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у податковій накладній зазначається тип причини: « 02» - складена на постачання неплатнику податку; « 11» - складена за щоденними підсумками операцій (п. 8 Порядку №1307).

Пунктом 12 Порядку №1307 передбачено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі - ІПН) « 100000000000».

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, у відповідності до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим, пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України уточнено, що у разі здійснення достачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника) платник податків має право складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій, але якщо на ці операції були складені податкові накладні.

Вказане також передбачено положеннями пункту 14 Порядку №1307, зокрема право платника податків складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій, якщо податкова накладна на ці операції не була складена.

Згідно вказаних положень пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 14 Порядку №1307, за наслідком продажу товару за готівку кінцевому споживачу через РРО платник податків має право скласти зведену податкову накладну по типу причини « 11» на всі проведені протягом дня операції.

При цьому, даними нормами чітко визначено, що зведена податкова накладна (по типу причини « 11») складається платником податків за підсумком розрахункових операцій лише на ті операції на які протягом дня не була складена податкова накладна.

Проте, ні вказаною нормою Податкового кодексу України, ні положенням Порядку №1307 не встановлено обов'язку платника податку складати податкову накладку на всю суму ПДВ, що вказана в щоденному фіскальному звіті, а також не обмежено право на складання податкової накладної на окрему чи кожну з операцій проведених через РРО.

У звітному податковому періоді з використанням РРО TOB «САВ-Дістрибьюшн» здійснювались розрахункові операції з реалізації товарів (робіт, послуг): кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ) на підставі умов публічного (усного) договору купівлі-продажу; кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ) на підставі умов письмових договорів купівлі-продажу; юридичним особам неплатникам ПДВ.

По кожній операції з реалізації товару на умовах договорів купівлі-продажу, що укладалися з кінцевими споживачами (неплатниками податку) письмово позивачем складалися окремі податкові накладні по типу причини «02» - складена на постачання неплатнику податку.

По кожній операції з реалізації товару через РРО юридичним особам, які є платниками податку позивачем складалися податкові накладні з зазначенням ІПН платника (покупця).

Також, у квітні 2017 року із використання РРО позивачем, як страховим агентом, приймалися страхові внески, які, відповідно до положень пп.196.3.1 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України, не відносяться до операцій, що є об'єктом оподаткування.

Крім того, у спірному періоді через РРО позивачем здійснювалася реєстрація операцій з продажу товарів (послуг), оплата яких проводилася покупцями подарунковими картами (на умовах передплати), при реалізації яких позивачем вже нараховано та сплачено ПДВ.

За таких обставин, за щоденним підсумком розрахункових операцій, позивачем складені податкові накладні по типу причини « 11» на обсяг всіх операцій та ПДВ, на які не складалася окрема податкова накладна (реалізацію товару кінцевим споживачам на підставі умов публічного договору купівлі-продажу).

При складанні податкових накладних по типу причини « 11» позивачем не враховувалися:

операції, що не є об'єктом оподаткування;

операції та суми ПДВ, на які вже складені податкові накладні по типу причини « 02»;

операції та суми ПДВ, на які вже складені податкові накладні з вказівкою ІПН покупця;

операції та суми ПДВ з видання коштів покупцям при поверненні товарів (розірвання договору купівлі-продажу), які оподатковуються ПДВ;

операції та суми ПДВ з реалізації товарів (послуг), оплата яких проводилась покупцями подарунковими картами (на умовах передплати), оскільки при реалізації цих карток (отримання передплати) позивачем вже нараховано та сплачено ПДВ.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, стосовно складання TOB «САВ-Дістрибьюшн» податкових накладних не на всю суму реалізованих через РРО товарів (робіт, послуг), що оподатковуються ПДВ за основною ставкою, спростовуються електронними податковими накладними з вказівкою типу причини « 02» та ІПН покупця платника податків, а також квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, які наявні у такому реєстрі, проте безпідставно не прийняті відповідачем до уваги при проведенні перевірки.

Як зазначив позивач, що не спростовано відповідачем, за наслідком реалізації товарів (робіт, послуг) з використанням РРО у квітні 2017 року, TOB «САВ-Дістрибьюшн» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних: згідно 16 718 податкових накладних з вказівкою типу причини « 02» на суму ПДВ в розмірі 22 529 265,19 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 18.09.2017 №13; 168 податкових накладних з вказівкою ІПН платника податку на загальну суму ПДВ в розмірі 82 934,55 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 18.09.2017 №14; 4 679 податкові накладні з вказівкою типу причини « 11» на загальну суму ПДВ в розмірі 62 945 276,35 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 18.09.2017 №12.

З наведеного вбачається, що позивачем було складено податкові накладні різних типів за наслідками вчинення операцій з використанням РРО, водночас відповідачем не доведено жодними доказами того, що вказані накладні не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також, суд вважає за потрібне звернути увагу, що у відповідності до вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, відповідачем вказано на наявність відхилень (заниження) показників рядка 9 (усього податкових зобов'язань) та рядка 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету) декларації з ПДВ за квітень 2017 року.

Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З аналізу вищезазначених норм права випливає, що обставини заниження податкового зобов'язання потребують перевірки саме у рамках документальної перевірки, що не відповідає змісту проведеного відповідачем такого контрольного заходу, як камеральна перевірка.

За таких обставин, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 14.07.2017 №0007034202.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» (код ЄДРПОУ 35625082) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 440,79 грн. за рахунок асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур