Ухвала суду № 71073420, 12.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8534/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2017 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Делікатес» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Делікатес» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 16.02.2016 № 0000232800 у розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами господарської одиниці, розташованої у місті Київ, проспект Миколи Бажана 24/1, що належить приватному підприємству «Делікатес»

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розділу мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), а саме: встановлено факт проведення розрахункової операції на суму 84 грн. 00 коп. без застосування реєстратора розрахункових операції для РРО при поверненні пляшки горілки «Хлібний Дар» (0,7 л.) та встановлено факт продажу пляшки шампанського «навісолодке» по ціні 49 грн. 00 коп. 11.09.2015 р., що є нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий алкогольний напій (49 грн. 90 грн.).

На підставі викладеного, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 28.01.2016 № 000095, а Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16.02.2016 № 0000232800, яким до приватного підприємства «Делікатес» застосовано штрафні санкції у розмірі у розмірі 10 000,00 грн., згідно з абзацом 13 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: оптова торгівля алкогольними напоями зі цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято протиправно, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957, за порушення вимог якої на позивача накладено штраф, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, у зв'язку із чим у задоволені позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, зокрема, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною другою ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

Постановою Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» від 17.06.2015 № 426, внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957, зокрема встановлено розмір мінімальної оптово-відпускної ціни за 1 літр 100-відсоткового спирту встановлено у сумі 159, 94 грн. до 31.08.2015 та 175, 96 грн. з 01.09.2015.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015, залишеною без мін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 у справі № 826/17459/15 за позовом приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб: Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «БІГ М», товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Бліг», Асоціації «УКРВОДКА» про визнання незаконною та нечинною постанови, адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» задоволено повністю; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957».

Відповідно до частини п'ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною першої ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення від 16.02.2016 № 0000232800 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957», за порушення вимог якої на позивача накладено штраф, зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 16.02.2016 № 0000232800 у розмірі 10 000,00 грн.).

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 1 378 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 515, 80 грн. (1 378, 00 грн. х 110 %).

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2017 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 515, 80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017.