Постанова № 71071668, 12.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,

за участю представника позивача Бугайова А. О.,

представника відповідача Антонюка І. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (далі - позивач, ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ») звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування наказу (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) про скасування наказу від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.06.2017 року № 627».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом від 15.11.2017 року № 2579 змінено дату початку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», призначеної наказом від 29.06.2017 року № 627, та склад осіб, яким доручено проводити таку перевірку. Вказує на те, що законодавством України не передбачено можливість вносити податковими органами зміни до наказів про проведення перевірки, у зв'язку з чим просить скасувати наказ від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.06.2017 року № 627».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

У письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що Податковим кодексом України жодним чином не заборонено контролюючому органу вносити зміни до наказу про проведення перевірки. Зазначав, що можливість внесення змін у наказ про проведення перевірки надана відповідачу постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242, якою затверджено Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, яка, в свою чергу, допускає внесення змін до документів, що видаються державними органами, в тому числі і до наказів. Зокрема, пунктом 92 зазначеної постанови передбачено, що зміни, які вносяться до наказу оформляються окремим наказом. Крім того, 15.11.2017 року представнику ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» вручено копію оскаржуваного наказу та пред'явлено службові посвідчення, направлення на перевірку, про що свідчать підписи представника останнього на вказаних документах, вважає, що податковим органом з 15.11.2017 року розпочато перевірку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29.03.2017 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Львівського управління Офісу ВПП ДФС № 15825/28-1048-11 від 28.03.2017 року в.о. начальника Офісу великих платників податків ДФС прийнято наказ № 627 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», відповідно до якого доручено здійснити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік з 31.03.2017 року тривалістю 15 робочих днів.

Не погоджуючись із вказаним наказом про проведення перевірки, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 року у справі № 803/465/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року, зупинено дію наказу Офісу ВПП ДФС № 627 від 29.03.2017 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік, до вирішення справи по суті.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 року у справі № 803/465/17 визнано протиправним та скасовано наказ Офісу ВПП ДФС №627 від 29.03.2017 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 року у справі № 803/465/17 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» відмовлено повністю.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги Офісу ВПП ДФС щодо скасування наказу від 29.03.2017 року № 627 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 року у справі № 803/465/17, враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Львівського управління Офісу ВПП ДФС від 15.11.2017 року № 65112/28-10-48-14, начальником Офісу ВПП ДФС 15.11.2017 року прийнято наказ № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.03.2017 року № 627», відповідно до якого наказ № 627 викладено у такій редакції, зокрема: «провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік з 15.11.2017 року тривалістю 15 робочих днів». Крім того, вказаним наказом змінено склад осіб, яким доручено проведення такої перевірки.

Позивач, вважаючи протиправним наказ від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.06.2017 року № 627», звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави здійснення документальної позапланової перевірки визначені у пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з пунктами 78.4, 78.5, 78.6 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Як встановлено судом, наказом відповідача від 29.03.2017 року № 627 було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік з 31.03.2017 року тривалістю 15 робочих днів.

Оскаржуваним наказом від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.06.2017 року № 627», фактично змінено дату початку перевірки з 31.03.2017 року на 15.11.2017 року тривалістю 15 робочих днів.

Відповідно до пункту 82.2 статті 82 ПК України передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати, зокрема, 15 робочих днів для великих платників податків.

Вказаною статтею також передбачено право контролюючого органу продовжити строк проведення перевірки, а також зупинити проведення документальної виїзної позапланової перевірки.

Разом з тим ПК України не передбачено можливості внесення змін стосовно дати початку проведення перевірки платника податків шляхом прийняття нової редакції раніше прийнятого наказу про перевірку.

Посилання відповідача на те, що наказ від 15.11.2017 року № 2579 було прийнято на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, прийнятої за результатом судового оскарження позивачем наказу від 29.03.2017 року № 627 не заслуговують на увагу, так як у вказаному судовому рішенні відсутні будь-які висновки зобов'язального характеру щодо зобов'язання Офісу ВПП ДФС провести таку перевірку.

При цьому твердження відповідача про те, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, призначена наказом від 29.03.2017 року № 627, не була проведена у зв'язку із забезпеченням позову Волинським окружним адміністративним судом у справі № 803/465/17 шляхом зупинення дії вказаного вище наказу до вирішення справи по суті суд не бере до уваги, з огляду на таке.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи, на дату, коли повинна була б розпочатися позапланова документальна перевірка позивача призначена згідно з наказом від 29.03.2017 року № 627, тобто на 31.03.2017 року, судового рішення про визнання такого наказу протиправним і його скасування не існувало.

Згідно з підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року № 22 (далі - Методичні рекомендації № 22), рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу державної фіскальної служби відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням найменування органу державної фіскальної служби, який прийняв рішення, та дати рішення, найменування та реквізитів суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником або його заступником та скріплюється печаткою.

Підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 Методичних рекомендацій № 22 визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, та вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 81.2 статті 82 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За правилами підпункту 1.2.7 пункту 1.2 Методичних рекомендацій № 22, після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 та 1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, наказ про проведення видається у порядку, встановленому пунктом 1.2 розділу I Методичних рекомендацій, тобто в загальному порядку.

Суд також звертає увагу, що пунктом 82.4 статті 82 ПК України визначено, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Аналогічні положення містяться в Методичних рекомендаціях № 22, підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 яких визначено, що за рішенням керівника органу державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірки великого платника податків може бути зупинено на строк, визначений у пункті 82.4 статті 82 розділу II Кодексу, з подальшим поновленням проведення на невикористаний строк, про що видається відповідний наказ із зазначенням строку зупинення та обставин, що спричинили таке зупинення.

Наказ про зупинення документальної планової чи позапланової виїзної перевірки видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який організував (очолював) таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин необхідності такого зупинення.

Копія наказу органу державної фіскальної служби про зупинення перевірки не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків (посадовим особам платника або його законному (уповноваженому) представнику) під підпис.

За необхідності поновлення перевірки керівник органу державної фіскальної служби, який видав наказ про зупинення перевірки, може видати наказ про поновлення документальної планової або позапланової виїзної перевірки до закінчення терміну, на який її було призупинено. Наказ видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який організував (очолював) перевірку, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення. У такому випадку орган державної фіскальної служби може поновити перевірку не раніше наступного робочого дня з дня вручення платнику податків копії наказу про поновлення перевірки із зазначенням дати такого поновлення.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що у разі розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, може бути зупинено проведення документальної виїзної позапланової перевірки великого платника податків на строк, необхідний для завершення таких процедур. При цьому зупинення такої перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням (прийняттям наказу) проведення на невикористаний строк.

Отже, податковим законодавством України не передбачено право контролюючого органу вносити зміни у наказ про проведення перевірки, а лише передбачено право керівника контролюючого органу, яким було призначено перевірку, видати рішення, оформлене наказом, про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а в подальшому, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення, видати наказ про поновлення такої перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем не приймалося рішення, оформлене наказом, про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», призначеної наказом від 29.03.2017 року № 627.

За правилами частини третьої статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 року у справі № 803/465/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року, зупинено дію наказу Офісу ВПП ДФС № 627 від 29.03.2017 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік, до вирішення справи по суті.

Однак з аналізу вищенаведених норм ПК України та Методичних рекомендацій № 22 можна дійти висновку, що в будь-якому випадку, зокрема зупинення судом дії наказу про проведення перевірки, керівник контролюючого органу не наділений повноваженнями вносити зміни до такого наказу, водночас наділений повноваженнями на прийняття нового наказу про проведення перевірки.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача на пункт 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242, як на підставу для внесення змін до наказу від 29.03.2017 року № 627, оскільки вказана Інструкція встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням. Пунктом 84 вказаної Інструкції передбачено, що накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно - розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності установи, адміністративно - господарських або кадрових питань. Наказ щодо проведення планової документальної перевірки платника податків не підпадає під жоден із зазначених видів. Водночас порядок призначення та проведення податкових перевірок регламентується виключно ПК України та Методичними рекомендаціями № 22, якими не передбачено право контролюючого органу вносити зміни до наказу про проведення перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що 15.11.2017 року представнику ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» вручено копію оскаржуваного наказу від 15.11.2017 року № 2579, пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку. Представник відповідача вважає, що 15.11.2017 року посадових осіб контролюючого органу було допущено до проведення перевірки представнику позивача, а тому відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24.12.2010 року, у задоволенні позову про скасування наказу слід відмовити, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій є вичерпаними.

Суд не погоджується з наведеними доводами представника відповідача, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку та копія наказу дійсно були вручені довіреній особі позивача 15.11.2017 року, про що вчинено відповідний запис у направленнях. З пояснень представника позивача встановлено, що посадові особи відповідача фактично не приступили до проведення перевірки, оскільки їм було повідомлено про відсутність на підприємстві документів, які є предметом перевірки, у зв'язку з їх вилученням в межах кримінальної справи на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2017 року по справі № 753/8044/17 (провадження № 1-кс/753/2110/17). Дана обставина підтверджується і наказом відповідача від 16.11.2017 року № 2588, згідно якого зупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік з 17.11.2017 року до дати отримання копій вилучених документів. З наведеного вбачається, що перевірка позивача фактично не розпочалася у зв'язку з вищевказаними обставинами.

Зважаючи на викладене, суд відповідно до положень частини 2 статті 244-2 КАС України відступає від позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 року, оскільки правові відносини, що є предметом розгляду даної справи не є тотожними тим, що були предметом розгляду у справі, яка розглядалась Верховним Судом України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахування встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв не у спосіб та з перевищенням повноважень, що встановлені чинним законодавством, а тому адміністративний позов підлягає до повного задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування наказу Офісу ВПП ДФС від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.03.2017 № 627».

Як передбачено частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1600,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 24.11.2017 року № 95181.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2017 року № 2579 «Про внесення змін до наказу Офісу ВПП ДФС від 29.03.2017 № 627».

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 18 грудня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко