Рішення № 71071280, 19.12.2017, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3622/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького С. С.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Бігунь» села Бігунь Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Овруцькою районною державною адміністрацією на підставі рішення від 04 серпня 1997 року за №274, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 20.12.1999 року за №311 мотивуючи тим, що він являється спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, подавши вчасно заяву про прийняття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори, однак оформити її не може, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай), який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2, яка фактично спадщину прийняла та юридично оформила свої спадкові права ( заведена спадкова справа №468/1998 року та, якій було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад), був виданий 08 вересня 1998 року, не за життя, а після її смерті. Крім того, не було доведено факту родинних відносин, що ОСОБА_2, дійсно є дочкою ОСОБА_3 ( у свідоцтві про народження померла мати вказана як «ОСОБА_6, а у свідоцтві про смерть дочка вказана як «ОСОБА_3).

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, на виклик до суду не з'явився, але надав листа про розгляд справи без участі представника сільської ради, щодо задоволення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).

На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Бігунь» села Бігунь Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Овруцькою районною державною адміністрацією на підставі рішення від 04 серпня 1997 року за №274, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 20.12.1999 року за №311, спадкоємцем якої була дочка ОСОБА_2, яка фактично спадщину прийняла та юридично оформила свої спадкові права ( заведена спадкова справа №468/1998 року та, якій було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад), але померла 22.01.2017 року.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач є сином ОСОБА_2, являється спадкоємцем за законом, і в установлений законом строк прийняв спадщину, подавши вчасно заяву про прийняття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.3).

З постанови державного нотаріуса Овруцького державної нотаріальної контори Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.11.2017 року №1575/02-31 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно прийняв спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2, подавши вчасно заяву про прийняття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай), який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2, яка фактично спадщину прийняла та юридично оформила свої спадкові права ( заведена спадкова справа №468/1998 року та, якій було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад), був виданий 08 вересня 1998 року, не за життя, а після її смерті. Крім того, не було доведено факту родинних відносин, що ОСОБА_2, дійсно є дочкою ОСОБА_3 ( у свідоцтві про народження померла мати вказана як «ОСОБА_6, а у свідоцтві про смерть дочка вказана як «ОСОБА_3) (а.с.11).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Факт, про встановлення якого просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав заявника.

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_7, та іншими матеріалами справи.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин а саме те, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлення факту родинних відносин для позивача має юридичне значення, оскільки необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

З повідомлення державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. від 23.11.2017 року за №1888/01-16 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведена спадкова справа №230/2017 року у зв»язку з подачею заяви про прийняття спадщини за законом від сина померлої ОСОБА_1, що проживає в селі Бігунь Овруцького району (а.с.20).

Згідно пунктів 10 Постанови Пленуму ВС України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. N 2114-XII майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.

Статтею 9 ч. 2 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Бігунь» села Бігунь Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 видане 08.09.1998 року, тобто після смерті останньої.

Тобто, до складу спадщини після смерті спадкодавця ввійшло і її право на земельну частку (пай), правовстановлюючі документи на які були видані після смерті спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1280,00 грн.

Керуючись ст.ст.4,9,81,206,211,247,263-265,268,272-273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що вони були дочкою та матір»ю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Бігунь» села Бігунь Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Овруцькою районною державною адміністрацією на підставі рішення від 04 серпня 1997 року за №274, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 20.12.1999 року за №311, успадковану після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.