Ухвала суду № 71070780, 13.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Федонюк С.Ю.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача ПП «Глобус - Транс» - Голошви В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Глобус - Транс», товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1, поданої від її імені представником ОСОБА_3, на рішення Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12.09.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - ТзДВ «СТ «Домінанта») на користь ОСОБА_1 24 000 грн. страхового відшкодування.

Стягнути з ТзДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

Стягнути з ТзДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_1 1 710 грн. витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

В апеляційній скарзі, поданої від імені позивачки ОСОБА_1, її представник ОСОБА_3, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з таких мотивів.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що 16.12.2015 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1, проїжджаючи нерегульоване перехрестя вул. Шептицького і вул. Мазепи в м. Луцьку, виявив необачність, не увімкнув фару лівого повороту, почав різкий рух ліворуч, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем марки «Opel Omega B», д.н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_5 (а.с.9).

Як встановлено місцевим судом і не заперечувалося сторонами по справі, власником автомобіля «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1, є відповідач приватне підприємство (далі - ПП) «Глобус-Транс», а власником «Opel Omega B», д.н.з. НОМЕР_2, позивач по справі ОСОБА_1

У зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів та за відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв вказаних транспортних засобів, 16.12.2015 року було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

Європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Відповідно до п. 14 європротоколу, водій автомобіля марки «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнав повністю (а.с.9).

Автомобіль позивачки внаслідок вказаної ДТП отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку №19 від 08.02.2016 року експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Opel Omega B», д.н.з. НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту вказаного пошкодженого автомобіля складає 108 473,95 грн. Вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Opel Omega B», д.н.з. НОМЕР_2, складає 41 909,84 грн. (а.с.14-23).

Зазначена сума матеріального збитку визначена з врахуванням фізичного зносу, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Місцевим судом встановлено, що 20.09.2013 року між ТзДВ «СТ «Домінанта» та ПП «Глобус-Транс» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, що підтверджується копією полісу № АС/9376220, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.12).

Отже, як правильно встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1, застрахована у ТзДВ «СТ «Домінанта» за полісом № АС/9376220 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн. (а.с.12).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений в договорі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 року №698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 1 січня 2013 року затверджено в розмірі 25000 грн. потерпілому.

Позивачка ОСОБА_1 як власник пошкодженого транспортного засобу звернулася до ТзДВ «СТ «Домінанта» із заявою про виплату страхового відшкодування, проте, як встановлено судом, таке відшкодування їй виплачено не було (а.с.133-134).

З огляду на те, що учасниками ДТП було складено європротокол та виходячи із затверджених з 01.01.2013 року розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на користь позивачки з страхової компанії підлягає до стягнення страхове відшкодування в сумі 24 000 грн. за вирахуванням встановленої у страховому полісі суми франшизи в 1000 грн. (25 000 грн. - 1000 грн. франшизи).

Як було встановлено судом, на момент ДТП транспортний засіб «DAF LF 45.180», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ПП «Глобус-Транс», знаходився у володінні та під керуванням ОСОБА_4

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття, зокрема, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Тобто, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом під час виконання нею своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Таким чином, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами, по-перше, в трудових відносинах, а, по-друге, шкода, заподіяна нею у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Наведені висновки місцевого суду відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі №6-229цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень.

Оскільки на підтвердження обставини перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з ПП «Глобус-Транс» на дату вчинення ДТП позивачкою в порушення вимог ст. 60 ЦПК України належних доказів надано не було, тому місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що в задоволенні заявленого нею позову в частині пред'явлених вимог до ПП «Глобус-Транс» слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ПП «Глобус-Транс», суд вірно відмовив і в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за понесені моральні страждання, оскільки відшкодування моральної шкоди в зв'язку з пошкодженням майна Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено, а тому, моральна шкода в даному випадку не відшкодовується страховиком.

На підставі викладених обставин, проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмета і меж заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 відповідає вимогам закону.

Суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається позивачка в апеляційній скарзі, були предметом дослідження місцевого суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1, яка подана від її імені представником ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: